Дадаїзм

Дадаїзм – авангардистська літературно-мистецька течія, виникла 1916, назву отримала завдяки румунському поетові Т. Тцарі, котрий віднайшов слово “дада” у словнику Ларруса, де воно мовою негритянського племені кру означало “хвіст священної корови”, а італійською – “дитячий дерев’яний коник” і водночас – “годувальниця”.

Поставши при цюріхському “клубі Вольтера”, де групувалися німецькі письменники (Г. Баль, Р. Гюльзенбек, Г. Арі та ін.), д. швидко поширився у Швейцарії, Франції, США, викликавши зацікавлення і серед малярів (П. Шкассо, В. Кандинський, М. дюшан, К. Швіттерс та ін.). д. схилявся до абсолютизації авангардистських принципів, до створення художньої форми позахудожніми засобами (колажі з клаптів шпалери чи фрагментів друкованої продукції, предметні комбінації, елементи стихійної словотворчості у поезії, посилення какофонії у музиці і т. п.), мав свої різновиди, зокрема “мерцизм”, заснований поетом і малярем К. Швіттерсом. Епатацію (відхід від загальноприйнятих норм) традиційних смаків дадаїсти доводили до крайніх меж, свідомо організовували скандальні літературні вечори “хімічної”, “гімнастичної” чи “сатиричної” поезії, прагнучи розширити її зображально-виражальні можливості явищами та предметами позамистецької сфери. У 1919 д. виник у Парижі, закладаючи основи новому авангардистському напряму – сюрреалізму.

Відгомін д. спостерігався і в українському авангардизмі:

Уо
Маленький хлопчику
Прижмурюєш очі
І смокчеш
Аа аа
Уо хлопчику
Їж
Уо
Твоя цицата ненька
Вся обійми
Вся любое

(Г. Шкурупш).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір що робить мене щасливим.
Ви зараз читаєте: Дадаїзм