Дарина Брильова – Горизонти відкрилися – море

Related posts:

1. Дарина Брильова – Українцям Українці, любіть, живіть! Доки є в наших душах сила, Доки ми стоїмо сміливо, Нас нікому не занапастить! Поки міцно тримаємось разом, Поки Бог Україну хранить, Не згасає хай наша слава, Хай зростає народна міць!...
2. Дарина Брильова – Серпнева ніч Серпнева ніч. для кожного своя. Боюся розказати неправдиво..- Але я бачу в розмаїтті трав Під небом цим передосіннє диво. Немов спустились зорі, й на поріг До мене вже ступила тиха Осінь, І приклонялись квіти аж до ніг, І розсипались яблука як роси.. І запалало жаром, і збулось! І сталося, і так раптово стихло, Ось так […]...
3. Дарина Брильова – Мені так страшно Мені так страшно, що тебе не стріну, Що буду вік зникати із Землі.. Я у собі плекаю довго віру, Що задля щастя далися не ті. Мені так страшно, що тебе не буде, Що я всередині почну вмирать, І що кохання вигадали люди Лише для того, щоб не сумувать. Мені так страшно, що тебе не стане.. […]...
4. Дарина Брильова – Зимове село Село на зиму помирає, Вбиває холод все життя. Нема сільського диво-раю, Стає зчерствілою земля, Стають пониклими дерева, Скидаючи додолу дні – Ті дні, які ділили з небом, Що сонцем бавило колись; Стають похмурими дороги, Під інеєм журні поля, Цим світом правлять злі негоди, Цей світ села завмер – зима… Блідими стали навіть люди, Малими стали […]...
5. Дарина Брильова – Не знаю тебе Не знаю тебе. І чути про тебе не хочу! Не думай, що залишив мені безліч ран. Нестерпно бувало дивитись в нахабні очі, Й ще гірше щовечора гратись в самообман. Ти навіть і згадки, не те що віршів не вартий! Всередині в тебе нічого святого нема. Ніяких сцен. Ні скандалів, ні просто сварки.. Я тільки скажу […]...
6. Дарина Брильова – Зимова зустріч Я усміхалася. А ти губився, Вичерпними за мить стали слова. Напередодні сон мені наснився : Ми стоїмо, а навкруги зима, А на вуста рожеві впало небо Й розтануло в невидимім теплі… А ти стоїш, – і рідний, і далекий, Такий єдиний на усій Землі. Щось спалахнуло і не відпускає… В очах тривога і незносний жар. […]...
7. Дарина Брильова – Бетховен так трагічно не звучав Бетховен так трагічно не звучав. Ніяка постать так не дивувала. Немає правил, де немає прав. Цю музику трагічніше не грали.. Ти чула шепіт на ось цій землі? Нога людини тут і не ступала.. Тут фальш і низість, це – не ми. Бетховен би заплакав. А ти спала....
8. Дарина Брильова – Серця у тебе нема До мене ти більш не приходь. Чекання – невдячна справа.. Священна людськая плоть Для тебе лише забава. А я це й раніше знала : У тебе палали очі Жадаючим хворим жаром Зламати мене цьої ночі. Ніколи не буде цього! Ти зрадив усе, що міг, Ти сам себе видав словом, І бою не переміг. Йди геть, […]...
9. Дарина Брильова – Осінь. Ще тепла, гучна Осінь. Ще тепла, гучна Б’є в мої тихі скроні. Я не занадто сама, Я незнайомка недолі. Примха моя чи жарти? – Листя мені як зорі.. Йду крізь вогні й напасті, Осінь стрічаю нову. Ми з нею зовсім чужі, Тільки волоссям схожі! Осінь, прошу, відведи, Звідси деньки негожі. Я тобі вірити зможу, Норов твій не клястиму.. […]...
10. Дарина Брильова – Спасибі тобі, осінь Спасибі тобі, осінь. дякую нещиро.. Ти мене, багряна, зовсім заморила. Ти мене, жорстока, б*єш немилосердно. А перед очима – тільки твоє небо.. Смутку жовта панно! дякую від серця. Вчиш мене невтомно все долати час.. Я кажу по-правді, я говорю чесно : Все в цей день осінній як в останній раз....
11. Дарина Брильова – Осінньої вогкої ночі Осінньої вогкої ночі Ховались у ковдрах думки, Зтулялись розгублені очі, Зникали усі сліди. Червоною ниттю продершись Крізь всі терни у мій сон, – Мовчиш наяву; безсмертно Мовчить і мій телефон. Зустрівся сьогодні світанок Під шумний жовтневий дощ.. В цю пору похмурих фіранок Так хочу повірити в щось! ..Якщо не загубиться лист, Якщо не відійдуть контакти, […]...
12. Дарина Брильова – Він не обіцяє мені вічність Він не обіцяє мені вічність, І комфортів теж не обіцяє.. Але я, коли його стрічаю, В серці затискаю дивну ніжність. Він настільки чесний. Навіть страшно. Прямо в очі дивиться і каже : “Знаєш, моя мила, я неправий, Повертайся, я без тебе чахну”. Я тут на хвилину зупиняюсь, Щось згадаю, і змінюсь в обличчі. “Знаєш, любий, […]...
13. Дмитро Павличко – “Море з моря ткалось гладко… “ Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море крила піднімало, Відлітало в ніч, як птах. Я відчув журби немало На зцілованих устах. Море падало на скелі І кричало, мов Ікар. Як дві зірки невеселі, Ми тулились поміж хмар. Море вранці шелестіло, Тліло, як […]...
14. Дмитро Павличко – “Вночі ти входила в море… “ Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я хвилю твою колихливу До себе горнув, як галузь. І бризками золотими, Як листям, ти затулялась. Та море, як мудра яблуня, Само, нахилившись долі, Поклало тебе коло мене На кам’янім суходолі. Довго над нами шуміла Його […]...
15. Море Море… тихий шелест теплого прибою. Чути плескіт хвиль об береги. Розкажи, про що мовчиш ти, море? Що приховуєш в собі, скажи. Тихо-тихо чайки так літають, І про щось кричать у висоті. Ну, а море щось відпвідає, Хоч цього й не розумієм ми. Море..Ти буваєш грізним дуже, І ти топиш цілі кораблі. А буваєш ти таким […]...
16. Богдан Лепкий – Чого ж ти, море, та розхиталося Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко море та уговорити, Щоб більше не гуділо, Як тяжко серце утихомирити, Що з болю не скиміло....
17. Семенко Михайль – Море моєї душі В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце серпанком зловісним облите, Бачу примари. В тиші морській бліді їх хвилі пливуть, Котяться німо бурунами. Привид чи хмари? Старшно в мовчанні. духів женуть Над нами. Море мовчить, млою облите, Урвища сплять у тиші. В темную ніч, […]...
18. Володимир Сосюра – Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, Коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою Люблю я море мрійне і ясне. Люблю тебе, коли ти балаклива, Як не любив я так іще раніш. Але ще дужче, мавко пустотлива, Люблю тебе тоді, як ти мовчиш…...
19. Сравнительная характеристика элегии В. А. Жуковского “Море”, стихотворений А. С. Пушкина “К морю” и Ф. И. Тютчева “Как хорошо ты, о море ночное Тема “Человек и природа” всегда была глубоко органична для отечественной поэзии. Она неизменно ставила рядом с человеком все многообразие природы и открывала ему глаза на “трепет жизни”, на мудрую целесообразность, величие и гармонию, красоту родной земли. Природа всегда оставалась для творца источником прекрасного и вдохновляющего. Часто одно и то же природное явление привлекало разных поэтов […]...
20. Семенко Михайль – Море Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові Цехмистрюк і Рибаков? Година була безнадійно похмура. Вітер з Японії, море брикалось бурун’ами. Чомусь уявлялось, як розбивають мури І подобалось, як море кепкувало над нами. Ходили ходили втрьох по жовтому шосе – Скільки тут каміння […]...
21. Краткое содержание Ювенильное море. Море юности. – Платонов Андрей Платонович Ювенильное море. Море юности. Краткое содержание повести Пять дней человек идет в глубину юго-восточной степи Советского Союза. По дороге он представляет себя то машинистом паровоза, то геологом-разведчиком, то “другим организованным профессиональным существом, – лишь бы занять голову бесперебойной мыслью и отвлечь тоску от сердца” и размышляет о переустройстве земного шара с целью открытия новых источников […]...
22. Іван Франко – Твої очі, як те море Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А надія, мов зірниця, З них проблискує мені....
23. Леся Українка – “Вже сонечко в море сіда… “ Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі І ясним огнем миготять, Мов блискавка з темної тучі. А де корабель ваш пробіг, Дорога там довга й широка Біліє, як мармур, як сніг, І ледве примітне для ока. Рожевіє пінистий край; То […]...
24. Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
25. Василь Стус – Море – чорна грудка печалі Море – Чорна грудка печалі, Душа Мефістофеля Наодинці. Терпне рояль Під пальчиками дівочими, І в воду Падає з кручі земля. Шерхлі трави Вологі пасажі ловлять, І стогін стихії Туманом важким облягло. * Гусне вечір сурою корана, І в яру струмка гортанний звук. Стільки правди в горлі, стільки мук – Не переповісти і до рання. * […]...
26. Марта Тарнавська – “Людина вийшла у безмежне море… “ Людина вийшла у безмежне море Із приладом наївного рибалки, Щоб привид щастя, вимріяний змалку, Ловити так, як ловлять альбакора. Щоб уловити те, що невловиме, Якої віри треба і любові! Чи знаєш хоч, завзятий риболове, Своєї жертви вигляд або вимір? Чи не женешся за китом із казки, Щоб власний зміст в стару вложити раму? Чи всім […]...
27. Павло Мовчан – “Шпувало море, шум шумелий… “ Шпувало море, шум шумелий Розповивавсь у ширину. І випивали з нас джерела Сипку важку речовину. У глибину землі й блакиті Час виструмовував із нас. Кров залишалася на ситах, Що закипала вже не раз. А ми, мов рінь, на жорнах терті, Поволі меншали щодня, – На власний вік, на зріст зіперті, На стяту велич, як стерня… […]...
28. Твір на тему: Море (твір-опис) Море (твір-олис) Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих […]...
29. Повість – притча Е. Хемінгуея “Старий і море”. Її зв’язок із Біблією Повість – притча Е. Хемінгуея “Старий і море”. Її зв’зок із Біблією. Повість “Старий і море” Е. Хемінгуея набуває рис притчі, алегорії. Звідси її зв’язок із Біблією. Проте на цей зв’язок вказує і неодноразове звертання головного героя повісті Сантьяго до Господа, і роздуми над сенсом буття, над вічним питаннями добра і зла (“Що ж таке […]...
30. Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю “Старий і море” захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому? Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського […]...
31. Сочинение на тему: Море Не забыть мне того волшебного утра, когда впервые увидел я море. Медленно и тяжело всходил я на пригорок, но труды мои были щедро вознаграждены – передо мной блеснула необъятная синь морских просторов. Солнце так ярко горело в голубых волнах, что глазам стало больно, навернулись слезы и радужными кругами засверкали перед моим взором. Сердце было готово […]...
32. Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” На уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір Е. Хемінгуея “Старий і море”. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з […]...
33. Ернест Хемінгуей “Старий і море” – повість-притча про людину Розробка семінарського заняття З зарубіжної літератури по темі Ернест Хемінгуей “Старий і море” – Повість-притча про людину. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Життєвий сюжет повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море”. 2. Образ головного героя – рибалки Сантьяго. 3. Другорядні образи в повісті. 4. Символічні значення сюжету та образів у повісті. 5. Місце Е. Хемінгуея у світовій […]...
34. Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). І варіант Ернест Хемінгуей у повісті “Старий і море” свідомо уникає описів природи, застосовуючи художній прийом “потоку свідомості”, внутрішні монологи старого рибалки, які надають твору “ефекту присутності” читача. Рибалка спостерігає, як світяться тропічні водорості у западині завглибшки в сімсот морських саженів; як у вирі, що утворюється від зіткнення стрімкої глибинної течії з урвищами дна, кишить сила-силенна всякої […]...
35. Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Повість “Старий і море” – один з останніх завершених творів легенди американської літератури Ернеста Хемінгуея, своєрідний підсумок творчих пошуків автора. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з усіма попередніми […]...
36. Восприятие, истолкование, оценка стихотворения В. А. Жуковского “Море” Произведения романтиков часто имеют не только один, прямой смысл. За реальными предметами и явлениями, которые в них описываются, скрывается еще что то невысказанное, недоговоренное. Рассмотрим с этой точки зрения элегию Жуковского “Море”. Поэт рисует море в спокойном состоянии, в бурю и после нее. Все три картины исполнены мастерски. В спокойной морской глади отражаются и чистая […]...
37. Філософсько-символічний підтекст сюжету повісті Е. Гемінгвея “Старий і море” Філософсько-символічний підтекст сюжету повісті Е. Гемінгвея “Старий і море” “Старий і море”- один із найкращих творів світової літератури, відомий саме завдяки глибині філософської думки, тому філософському підтексту, який робить повість необхідною для розуміння життя. Тому й не дивно, що саме після виходу в світ цієї повісті Гемінгвей був відзначений Нобелівською премією. Що ж таїть у […]...
38. Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). ІІ варіант Велич людини – в усвідомленні її відповідальності. А. де Сент-Екзюпері Ернест Міллер Хемінгуей – видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: “Я нічого не боюся”. Творець відомих усьому світу романів “Прощавай, зброє”, “По кому дзвонить дзвін”, […]...
39. Філософсько-символічне значення повісті Ернеста Хемінгуея “Старий і море” ХЕМІНГУЕЙ ЕРНЕСТ МІЛЛЕР (1899-1961) Американський письменник, лауреат Нобелівської премії (1954). Творчий шлях розпочинав як кореспондент газети, коментатор спортивних, а згодом – політичних новин. Життя насичене яскравими подіями, був знайомий з багатьма відомими людьми свого часу – політиками, письменниками, матадорами… Його за сміливість і безстрашність називали “людиною ризику”. Письменник побував на п’яти війнах, неодноразово потрапляв в […]...
40. Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Повість-притча “Старий і море” видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея – це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ. Це – алегоричне розкриття світоглядної позиції автора, власний варіант відповіді письменника на найважливіше з питань філософії про сенс життя. Ще раніше у творчості […]...