Де тополя росте – Тичина Павло


До тополя росте,
Серед поля стою.
І шумить, і співа
Жито думку свою.
Шумить жито, співа,
Заохочує жить.
Вітерець повіва,
Жито хилить, п’янить…

Жито шепче мені,
Як привільно навкруг,
І тремтить вдалині
Й потопа виднокруг…
Гей, простори які.
Любо-мило землі:
Де не глянь – колоски
Та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь – колоски
Проти сонця блись-блись..
Лиш ген скраю ліски,
Ніби дим, простяглись…
Ліше скраю ліски,
А то все, все жита,
Колоски, колоски,
Тиха думка свята.
1911



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твир на тему як я вишиваю побачене.
Ви зараз читаєте: Де тополя росте – Тичина Павло