Деструкція класичної форми на прикладі поезії М. Семенка


Деструкція – руйнування структури будь-чого.

Період панфутуризму у творчій біографії Михайля Семенка пов’язується, перш за все, з надзвичайно плідною діяльністю в плані розробки теоретичного підгрунтя нової течії. Перебуваючи в контексті актуальної на той час тези про смерть мистецтва, Михайль Семенко формулює свою теорію “деструкції” світового мистецтва й розуміння футуризму, як перехідної ланки від мистецтва минулого до майбутнього. Процес розкладу світового мистецтва, його деструкція, має, на думку М. Семенка, змінитися конструктивним процесом формування нової культури.

“Матеріал поезії – слово як таке – підпало під енергійний процес деструкції… Слово розкладене й використане з усіх боків – як поняття, символ, образ, фарбова пляма, тональний звук і, нарешті, як прозаїзм”,- писав наприкінці 20-х років минулого століття керманич українського футуристичного руху Михайль Семенко.

Його “деструкція” насправді виявляється в небагатьох віршах – маніфестах, покликана прагненням здійснити велику справу – вивести українську літературу, що загрузла в “селянському дискурсі”, на європейський, світовий рівень. Футуризм Семенка переслідує не так мистецькі, як патріотично-просвітницькі цілі – і саме цим він найбільш цінний для вітчизняної літератури, як перша спроба створити щось не “українське”, а “літературне”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Каторжна до яких творив належить.
Ви зараз читаєте: Деструкція класичної форми на прикладі поезії М. Семенка