Детальний Аналіз “Зачарована Десна” О. Довженко

” Зачарована Десна ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури “Зачарована Десна”: епос.

Жанр “Зачарована Десна”: кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”),

Тема “Зачарована Десна”: Спогади письменника про своє дитинство, про кровний зв’язок з народом і рідною землею.

Ідея “Зачарована Десна”: З’ясування основних факторів формування людської особистості, духовного джерела справжнього

таланту, ролі праці в житті людини, оспівування краси природи, рідного краю, людей праці.

Герої “Зачарована Десна”: Малий Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прабаба Марусина. особливість повісті в тому, що в ній оповідачем є сам автор, який виступає у двох іпостасях: як автор – зрілий митець Олександр Довженко – і як герой твору – маленький Сашко. Сюжету як такого немає. Натомість є певна дво – плановість: основна сюжетна лінія – це новели про дитинство Сашка (його враження, захоплення довкіллям); другий

план – ліричні відступи зрілого майстра (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи, людини). Отож розповідь має двоплановий характер: перший план – це своєрідне поетичне відтворення світу у свідомості дитини; другий – філософські роздуми зрілої людини-митця про сенс людського буття, роль дитинства у формуванні особистості.

Композиційно-стильові Особливості “Зачарована Десна”: Особливістю кіноповісті “Зачарована Десна” можна вважати відсутність чіткого сюжету, однак це не перешкоджає читати твір з неослабною увагою. Для втілення художнього задуму автор звертався до випробуваних часом джерел – фольклору і класичної літератури. Письменник запозичує з фольклору принцип “нанизування мотивів, використання ліричних і публіцистичних відступів, традиційних зачинів і закінчень, обрамлення, поетичної антитези і зіставлення, ретардацій” (ретардація – штучне уповільнення дії з метою звернути увагу читача на дану подію, епізод, думку).

Композиція кіноповісті “Зачарована Десна” являє собою органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним, чистим поглядом малого Сашка.

У творі можна виділити окремі новели (“Город”, “Хата”, “Смерть братів”, “Смерть баби”, “Повінь”, “Сінокіс”, “Коні”, “До школи”), ліричні й публіцистичні відступи. Але твір є цілісним: це суцільний потік думок, спогадів, що напливають одні на одні, та зображення умов, у яких формувався світогляд майбутнього митця (побут, оточення).

Особливості композиції “Зачарованої Десни” зумовлені ще й жанром твору – кіноповість. Звідси й фрагментарність, швидка зміна “кадрів”, планів, яка не впливає на цілісне сприйняття ліричної, сповненої тонкого гумору авторської сповіді. Сам О. Довженко як кіносценарист уважав, що сценарій (а кіноповість “Зачарована Десна” є одночасно сценарієм до однойменного фільму) треба писати двома руками: в одній тримати маленький тонкий пензлик для виписування дрібних деталей, а в другій – великий пензель створення описів стокілометрових обширів, пристрастей, масових сцен.

Для стилю “Зачарованої Десни”, на думку багатьох критиків, характерне поєднання лірико-романтичного оповідального тону, публіцистичного пафосу, побутово-ліричної оповіді, іронічно-сатиричних моментів.

Проблематика “Зачарована Десна”:

    сенсу людського буття; гармонії людини і природи; формування особистості; освіти; любові до рідної землі; поваги до батьків; любові до людей.

Примітки: “Зачарована Десна” – автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про “перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих… “, про діда Семена і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла – неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають в авторські роздуми – про “тяжкі кайдани неписьменності й несвободи”, інші лиха та страждання людей праці й разом з тим – багатство їхніх душ, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до “найвищого і тонкого”.

У кіноповісті О. Довженко поетично формулює творче кредо митця: “Митці покликані народом для того, щоб показувати світові насамперед, що життя прекрасне… Бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах”. “Зачарована Десна” є лебединою піснею автора.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Я не надіюсь нічого.
Ви зараз читаєте: Детальний Аналіз “Зачарована Десна” О. Довженко
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.