Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Дивак і фантазер Мюнхгаузен
Дивак і фантазер Мюнхгаузен
Якось барон Мюнхгаузен гуляв лісом. Він тримав кульок з вишнями, які купив у сільській крамниці. Однак поласувати досхочу йому перешкодив олень. Він зненацька з’явився з лісової хащі, застиг на місці, дивлячись на барона. А барон, як відомо, запеклий мисливець. Але цього разу куль у нього із собою не було. Він почав стріляти в оленя вишневими кісточками. Однак яке пуття від такої стрілянини? Олень почав тікати від мисливця. І отут барону Мюнхгаузенові повезло. Раптово він почув іржання. Мюнхгаузен підняв голову і побачив на дереві свого коїш.
Отут барон згадав, що, коли ліс був занесений глибоким снігом, із-під якого стирчали лише верхівки дерев, він прив’язав до однієї з них утомленого коня, а сам вирушив пішки додому. Коли сніг зійшов, барон довго його шукав, але, на нещастя, забув місце, де залишив його. І от тільки зараз він знайшов коня, що так і залишився там, на верхівці дерева. Що робити? Барон прицілився і вишневою кісточкою вцілив просто у вуздечку. Вуздечка – навпіл. Кінь швидко спустився вниз, і барон, скочивши на коня, помчався слідом за оленем. Але яке ж
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог) – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися […]...
- Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”) – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? … Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, […]...
- Замечательный фантазер Когда я болею, когда мне грустно или скучно, когда лучшие друзья разъезжаются летом из города, я беру замечательную книгу Р. Э. Распе о приключениях барона Мюнхгаузена и, уютно устроившись в кресле, начинаю читать. Рассказы главного героя не просто забавны. Нет пределов фантазии и выдумкам “самого правдивого человека на земле”. И если сначала после каждого рассказа […]...
- Дивак (скорочено) – Тютюнник Григір На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Григір Тютюнник – Дивак (СКОРОЧЕНО) Григір Тютюнник Дивак (СКОРОЧЕНО) На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм […]...
- Дивак (1931-1980) Народився в о. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі (викладав російську мову та літературу), […]...
- Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Герасим’юк Василь – І кінь тебе поніс через потік І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув Панашко. Він коня твого зарік На воду й камінь, блискавки і глину. І кінь пішов на воду, І поніс Тебе через потік. І ліг на воду Узір барвистий ліжника. І ліс Осінній розірвав його зі споду. Ти глянула у воду: Не стає Одної […]...
- Найкраще сонце світить у рідній стороні (Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Гр. Тютюнника) Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому […]...
- Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
- Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) СЕРВАНТЕС СААВЕДРА МІГЕЛЬ ДЕ (1547-1616) “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі” (1604-1607) – книга, яка зробила свого автора популярним не тільки у себе на батьківщині – в Іспанії, але й у всьому світі. Роман займає друге місце за кількістю мов, якими його перекладено (перше місце посідає Біблія). Ім’я Дон Кіхота стало називним і означає людину, […]...
- Що мені відомо про походження висловів “ахіллесова п’ята”, “троянський юнь”, “яблуко розбрату”? 1) Вислів “ахіллесова п’ята” означає вразливе місце в людини. Одним із головних героїв Троянської війни був юний Ахіллес. Він уславився своїми подвигами, хоробрістю, непереможністю. Коли він був зовсім маленьким, його мати, богиня Фетіда, скупала його у водах священної річки Стікс. Відтоді Ахіллес не боявся ні стріли, ні меча. Тіло його стало невразливим – крім п’ятки, […]...
- Находчивость – великая вещь Когда читаешь веселые и удивительные истории Р. Э. Распе о приключениях барона Мюнхгаузена, невозможно оторваться от книги. Эти коротенькие рассказы насыщены удивительными событиями, а действия главного героя неизменно вызывают смех. Однако смех этот не насмешливый, хотя барон и мастер преувеличивать происходящее и даже выдавать желаемое за действительное. Когда я смеюсь над очередной выдумкой Мюнхгаузена – […]...
- Якби моїм товаришем був Олесь (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені […]...
- Про Олеся (за оповіданням Григора Тютюнника “Дивак”) Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг – щирий, добрий. Запам’ятались Олесеві очі: “чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”. Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. “Йому подобається […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
- Козака несуть скорочено – Народні балади Козака несуть І коня ведуть. Кінь головоньку клонить. А за ним, за ним Його дівчина Білі рученьки ломить. Ой ломи, ломи Білі рученьки До єдиного пальця! А де знайдеш ти, Та дівчинонько, Над козака коханця! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Балада “Козака несуть” змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде […]...
- Володимир Сосюра – У синім безгомінні У синім безгомінні Задуми скрізь печать. Мелодії осінні В душі моїй звучать. А листя веремія Несе свою печаль. На чорному коні я В блакитну лину даль. Кінь жовті трави хрума, А путь – немов змія. Цей кінь – моя задума, Цей кінь – журба моя....
- Пісня про віщого Олега А. С. Пушкін. “Пісня про віщого Олега” З літописів відомо, що на початку X століття в Києві царював князь Олег. Він здійснив вдалий похід на Царград, уклав з Візантією вигідний для російських купців торговельний договір. У відповідь на набіги кочових племен зі сходу Олег зі своїм військом зробив великий похід в бік Каспійського моря й […]...
- Павло Мовчан – дощ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний Сон вертає вже додому, Гнуздечки срібні випустив із рук. Волочаться… І тільки: дзвінь та дзвінь, – Хтось часто так частує тишу. І зупинився сивий кінь, Лиш чути – Сон спокійно дише, Наморений за довгу ніч…...
- Про жар-птицю та вовка скорочено – Народні казки Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого. Їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо, наліво й направо. На однім […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Мій улюблений автор детективів – Дік Френсіс Дік Френсис – відомий англійський письменник. Він написав дуже багато детективних повістей, але мені найбільше подобається “Улюбленець”. Головний герой цього твору – Аллан Йорк. Аллан – хлопець, що працює жокеєм на іподромі. Він розслідує справу вбивства свого найщирішого друга – майора Девідсона, теж жокея, в якого залишилася дружина з трьома дітьми. Майор загинув за дуже […]...
- Павло Мовчан – Козак Мамай (з малюнка) Вздовж стежки корінь повзко славсь, Конкретний, як жадання; Гриміла збруя раз у раз Сама, без коливання. І найгінкіше із дерев Сахалось гілок власних. Угору тінь звело, як перст, Хоч зовсім було ясно. Рука бджолою на струні Завмерла, спочивала, І слуха він, як в казані Перекипає сало… Козача доля в сто сторін Прострелена усяко: То рідко, […]...
- Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
- Руданський Степан – Циганський кінь Вивів циган на ярмарок Коня продавати… Посходились ярмаркові, Стали оглядати… Оглядають – кінь, як сокіл, І ганчі не має! А сам циган кругом ходить Та все примовляє: “Що конина, то конина!.. А щоб язик мала, То вона б вам, люди добрі, Всю правду сказала!” Купив якийсь ту конину, Дома оглядає!.. Аж конина його справді Язика […]...
- Ян білий кінь побував на волі (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) I. Оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало” як зразок химерної прози. (У 70-х роках минулого століття широкої популярності у літературі набув міфологізму. Мав місце і український варіант химерної прози. Твори В. Дрозда в цьому напрямі – цілком оригінальні, вигадливо-розкуті, наче самі виростають із традицій національної “химерії” з літературними і фольклорними елементами. Розповідь про білого коня, […]...
- “Мазепа” – поема-сповідь Дж. Байрона Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми “Паломництво Чайльда-Гарольда”. Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху […]...
- Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена ПЛАН 1. Мене запросили на день народження. 2. Моя розповідь за святковим столом. 3. Я виявився в центрі уваги. 4. Мої розповіді викликають недовіру. 5. Історії, які розповіли інші хлопці: А) пластилінові звірята; Б) зіткнення на перерві. 6. З бароном Мюнхгаузеном наше життя стало цікавішим. Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Подражаніє сербському Наїхали старости Й молодик за ними; Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти; А я в його, молодого, В того чорнобривця, Беру коня, та й нічого – Веду до криниці. Кінь утомлений, копита Розкуті, розбиті, Сіделечко мережане Зопсуте, невкрите. “Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались?” “до якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували”. […]...
- Володимир Сосюра – Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням Цвіте її очей блакить, І у садах під вітром синім Багняний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, Де пада золото руде, І важкогривий кінь за нею На чорнім поводі іде. Вже на квітках іней – не роси, І недалеко вже до дня, Як сяде осінь жовтокоса На чорногривого коня, Востаннє гляне […]...
- Скальд Скальд (давньосканд. skald – поет, співак) – поет дописемної художньої творчості при дворах правителів скандинавських держав, який складав пісні про походи норманських вождів та пригоди вікінгів. Основні свідчення про поезію С. зафіксовані у “Молодшій Едді”. Переважна більшість віршів С. з’явилася у Х-ХП ст. Характерна ознака поезії С – вельми ускладнена тропіка з алегоричними перифразами (чоловік […]...
- Моя мандрівка давньогрецькими міфами Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деметру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили […]...
- Алегоричний образ коня Шептала (за оповіданням Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”) В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину […]...
- Засвистали козаченьки (народна пісня) Засвистали козаченьки В похід з полуночі, Виплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, А сонця немає. Мати сина в доріженьку Слізно проводжає: “Іди, іди, мій синочку, Та не забаряйся, За чотири неділеньки Додому вертайся!” “Ой рад би я, […]...
- Мазепа (скорочено) – Байрон джордж Гордон Поема Закінчився бій шведів під Полтавою. Численні полки Карла XII полягли “серед скривавлених шляхів”. Самого короля поранено. Втікаючи з поля бою, Карл XII спиняється в лісі для перепочинку. Він лягає під деревом, тамуючи біль від ран. Гетьман Мазепа і собі злазить з коня, але перш ніж лягти відпочивати козацький гетьман (1): … обійняв свого коня […]...
- Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Твір на тему: Добре сміється той, хто сміється останній (діалог за казною “Три брати”) – Мишко, у тебе є брат? – Ні, Арсеній, у батьків я один. А в тебе? – І в мене немає. – Це добре, Мишко. А то було б, як у тій українській народній казці “Три брати”. Читав? – Читав. Уявив я себе на місці молодшого, з якого глузували старші брати, називали дурнем. – А […]...
- Герасим’юк Василь – Іржавий осінній явір Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, Вві сні, в уяві… Яка роса по кім біжить! Холодна, сива… Вона спадає на коня, І пахне грива. А буде ранок і туман. І тихо-тихо. Іржавий явір обніми, Вдихни І дихай. Живою кров’ю і кістьми В злобі, в неславі Осінній явір обніми, Іржавий […]...
- Дмитро Загул – ІІ. “Вороногривий кінь… “ Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, Заграв громами судних сурм – Вороногривий день у день Біжить здаля на штурм – На штурм! Під регіт сурм. Здригнулася блакить, Така чудна, така чуйна! Куди? Куди той кінь летить? Невже ж це знов війна? […]...
Твір вулиця яка веде мене до школи.