Дмитро Лазуткін – Я літатиму довго

Я літатиму довго над лісом осіннім
Я кричатиму довго над полем німим
Стану жовтим листком
Стану сірою тінню
Невловимим як мить
Безтілесним як дим

Був сторічний мій страх і притиснутий
Голос
На батьківських кістках розкисав глинозем
Озирнувшись побачу
Що поруч нікого
Тільки плач що безвихідно зветься дощем

Я згадаю тебе як одвічну оману
У глибинах буття нерозгадані ми
Я літатиму довго та птахом не стану
Бо не треба птахів
В передмісті зими


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Поетичний образ прометея в поемі кавказ.
Ви зараз читаєте: Дмитро Лазуткін – Я літатиму довго