Дмитро Павличко – “Я пригадав собі один стіжок у горах… “

Я пригадав собі один стіжок у горах.
З молодика сідав на нього срібний порох,
А я лежав на нім тихенько, наче звір,
І поглядом ловив сліди падущих зір.
Я ждав, коли прийде косуля їсти сіно,
Вона приходила щоночі неодмінно,
Тремтяча, як зоря, що впала в темнику!
Я ж оглядав її, рожеву й боязку…
Хотів би я побуть ще раз на тому стозі,
Діждатися й тебе в закоханій тривозі,
Почути, як прийдеш, як скинеш киптаря,
Як затремтиш, немов та сарна чи зоря…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Опис приміщення.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – “Я пригадав собі один стіжок у горах… “