Дмитро Загул – Будівля майбутнього

Праця титанів,
Зоряних сердець!
Не перестане
Їх вільний герць.
Високо тоне
В повітрі, мов птах;
Хто ж тобі, доме,
Виведе дах?

Тендітні й слабі
Проклинають наш труд,
Бо для них у тобі –
Тільки галас і бруд.
Їм ніжних пісень
І мелодії рим!..
Їм – розкіш Атен,
Їм – гордий Рим.

А що ж таке – Рим?
Це тлінь віків, –
Його день, його спів
Ще старим догорів.
Наш час не стоїть,
Він летить, а не йде.
Башта найвища
Завтра впаде.

Доки збудуємо
Радісний дім,
Не буде ні башти, ні вас!
У танку молодім
Крутиться час.

ІЗ ЗБІРКИ “МОТИВИ”, дИФІРАМБИ, 1925 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Дмитро Загул – Будівля майбутнього