Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре… “

Як душа до душі заговоре
Про далекий і страчений рай,
То здригаються скелі і гори,
І змовкає журливий ручай.

Вони знають той смуток душевний,
Що в піснях виливають серця,
Вони чують той голос таємний,
Що шепоче до серця співця.

І того так здригаютсья гори,
І того затихає ручай:
Їм знайоме всесвітнєє горе
І за згубленим раєм одчай.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА І”

Ви зараз читаєте: Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре… “