Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”)
Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж ста ла помітним творчим явищем в українському письменстві. Її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач знайомиться з ним, тим стає більш зрозумілим, що цей чортик є уособленням національної мудрості життя, наступності і зв’язка поколінь, тому що він говорить про вічні загальнолюдські
Ця дівчинка – звичайна дочка пересічних батьків. Вона навчається в київській школі і проводить вільний час у звичайному міському дворі. Але внутрішній світ цієї поетичної дівчинки далеко не звичайний. Він романтичний, замріяний, іноді наївно-піднесений. Мабуть тому вчителька у доповідній записці пише, що “характер у дівчини нелегкий”, бо її не завжди легко зрозуміти. Навіть її оточення не здатне зрозуміти уявну побудову Женею “гібридного” моста, який поєднав би Київ з рідним селом її батьків.
Більш за все вчинками “дивної” дівчинки керує народна мораль. Вона не тільки мріє, але й діє: витягує в Пущу-Водицю своїх постійно заклопотаних домашньою роботою батьків, торкається босою ногою весняної землі і відчуває проростання проліска. Доброта її душі допомагає вивести зі стану морального виснаження та душевного занепаду бешкетника Андрія Кущолоба.
Цей хлопчик – однокласник Жені, який весь зітканий із суперечностей: непокірний і водночас чуйний, розумний, розбишакуватий і нестримний в усьому, немилосердний і жорстокий у ставленні до свого дідуся. На жаль, час від часу руйнівні інстинкти беруть верх над здоровим глуздом хлопця. Та, мабуть, він у цьому не винний, бо ще з дитинства батьки йому щоразу повторювали, що він найкращий і найрозумніший, засипали його дорогими подарунками. Так і виріс Андрій “генералом Беном”, заводіякою армії юних шибеників. До батьківського виховання додався й вплив старшого за віком, нестримного вуличного хлопця – хулігана Вадьки Задухи.
Перед нами підлітки одного двора, але ж які вони різні! Різний у них світ, різні мрії, різні уподобання, тому різне і майбутнє. Це, напевно, ї є головною думкою повісті. Ось чому В. Близнець наголошує на тому, що душу підлітка треба підтримувати у її чистих пориваннях і лікувати від жорстокості, нещирості й бездуховності.
Повість “Женя і Синько” – це не просто цікава розповідь про життя і проблеми міських дітей, але й своєрідний підручник моралі та становлення юної особистості й відповідальності за неї батьків і суспільства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Хто мас уяву, той не буде самотнім (за повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) Віктор Близнець присвятив свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які людина відкриває у дитинстві. У героя повісті – хлопчика Льоньки з глухого села – багато друзів. Це і Срібний чоловічок, і Сопуха, і Адам, і Ніна. Мама хвилюється, що синові на їхньому кутку і поговорити ні з ким, […]...
- “Звук павутинки” дивовижної краси світу (за однойменною повістю В. Близнеця) Колись давно, в ранньому дитинстві, мама розповідала мені казки, герої яких, як мені здавалося, знаходилися десь тут, поряд, у тем ній кімнаті, а на день ховались у шафах, за буфетом, книжковими полицями… Я навіть обережно відкривала дверцята Шафи: а ну ж бо як прищемлю якогось малого чоловічка! Відчуття таємничості світу, казковості оточуючого з віком відійшло […]...
- Біографія Віктора Близнеця (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був дитячим письменником за […]...
- Життя і творчість Віктора Близнеця Реферат на тему: Життя і творчість Віктора Близнеця (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” МАРШАК САМУЇЛ (1887-1964) Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали ужитті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, /літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не […]...
- Тривоги дитячої душі (Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки) Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. Леся Українка Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було […]...
- Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки” У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька. Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше […]...
- Доброта й жертовність криловського сміху Мистецтво можна назвати обличчям і душею народу. Воно змінюється разом із народом. Усі ми знаємо, що в дитинстві мають закладатися в людську душу найголовніші цінності. Якщо цього не відбувається, то навряд чи колись ця людина пізнає щастя, насолоджуючись прекрасною музикою чи картинами, книгами, поезією. Якось від, одного водія я почув таке: “У мене в автобусі […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. […]...
- Серце його “тверде й недобре”. (Образ Сави за повістю О. Кобилянської “Земля”) У творі “Земля” О. Кобилянська поставила низку запитань, але не на всі можна знайти відповіді, бо життя має свої закони. І хто йде проти них – може загинути не тільки фізично, а й духовно. За якими законами жив Сава Федорчук? Народився хлопчик у чесній сільській родині, батьки тяжкою каторжною працею заробляли гроші, щоб придбати землю. […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Юрій Лукін Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, […]...
- Милослава Черний – У дівчинки болить серце У дівчинки болить серце. І серце болить незпроста. Мабуть, вона надто відверто Волоче важкого хреста. І з кожним наступним кроком Йому додає ваги. Напевне, дівчинка хвора. Навряд чи це їй до снаги. Дівчинка ходить на йогу, І руки тягне до ніг, Розрівнює спину вологу І білу, як марлевий сніг. Коли після курсу пігулок, Які врегульовують […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (2 варіант) Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає […]...
- Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Ольга Кобилянська – один з найтонших психологів нашої літератури. Талановита письменниця-демократка була сучасницею і другом І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона була справжнім новатором художнього відображення дійсності. Повість “Земля” була створена письменницею за 2,5 роки і надрукована вперше у 1922 році. Але творчий задум визрівав […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- Історична романістика П. Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Чарівний світ рідної землі (за повістю О. Довженка “Зачарована Десна”) “Зачарована Десна” Олександра Довженка – твір, що хвилює і, як кажуть, бере за душу своєю чистотою, ніжними та яскравими барвами дитинства, мінливої прекрасної природи, красою самого життя людського. Ця повість майже в усьому автобіографічна. Письменник зображує власне дитинство. Як прекрасно, як яскраво змальовує він його, як по-дитячому звучать слова малого Сашка! Насправді, протягом усього життя […]...
- Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Помітний слід у моїй душі залишила повість О. Кобилянської “Земля”, що написана на основі життєвих фактів. Цей твір мене схвилював. Читаючи його, я дуже переживала разом з автором, вболівала за долю героїв. Письменниця порушила вічну тему влади землі над людиною, до якої зверталися багато українських письменників. У цьому творі О. Кобилянська поставила ряд запитань, але […]...
- Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого”. Образ Климка за повістю Гр. Тютюнника “Климко” Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і, неодмінно, своєму ідеалу людини, яка завжди була доброю, самовідданою і милосердною за будь-яких обставин. Таким, на мою думку, був головний герой повісті Гр. Тютюнника “Климко”. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, він не може […]...
- Олександр Довженко – “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко – “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко! Письменник і кінорежисер, маляр і політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Кого не хвилюють його кінофільми “Арсенал” і “Земля”, “Аероград” і “Щорс”, “Повість полум’яних літ” і “Мічурін”, “Зачарована Десна” і “Поема про море”. Всесвітнє значення його таланту незаперечне, бо ще 1958 року на […]...
- Порівняльна характеристика Устини та панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Народні оповідання” української письменниці Марка Вовчка стали визначним явищем літератури XIX століття. Недарма їх так високо оцінив великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який навіть називав молоду письменницю своєю донею. А повість “Інститутка”, включена до цього циклу, мабуть, є найкращим твором Марка Вовчка. Можна сказати, що “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Два сини – дві долі (порівняльна характеристика образів Остапа та Андрія за повістю М. В. Гоголя ” Тарас Бульба”) ГОГОЛЬ МИКОЛА (1809-1852) Російськомовний письменник українського походження – народився в Сорочинцях Полтавської губернії. З дитинства майбутнього письменника вражає святкова піднесеність українських традицій, містичність вірувань. Його цікавила історія України, видатні постаті минулого. Ці теми скоро увійдуть у творчість Гоголя: збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки” (1831), “Миргород” (1835). У 20-річному віці Гоголь їде до Петербурга з […]...
- Ольга Кобилянська – тонкий знавець людської душі Ольга Кобилянська – тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору. Ольга Кобилянська – це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв. Вона виступила як прозаїк-новатор. За спостереженням Д. Павличка, читач і сьогодні приходить до її творів “по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі”. […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (3 варіант) Повість “Орли” розповідає про події, коли царський уряд вживав жорстоких заходів по відношенню до населення України. На захист рідної землі виступають представники української шляхти – Сулима, його син Петро та сотник Тригуб. Петро гуртує навколо себе таких самих завзятих козаків, як він сам. Разом із своїм батьком, не боючись покарання, вони ховають дарчі грамоти, в […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою […]...
- Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, […]...
- Сміливий Павлусь (за повістю Андрія Чайковського “За сестрою”) Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, […]...
- Оригінальність світосприймання Тодося Осьмачки (за повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”. Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю “Старий і море” захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому? Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
М семенко бажаннч аналіз.