Друзі сонця

Льодяні вулиці
Снігом притрушені
До нього скульптури все туляться
-Ніби щось змушені…
Ось лице чиєсь всміхнене
З ними спілкується
Все прорізавши виткане
З сонцем цілується
Ось іще:на балконі
Із кухонь, і з спалень
На вікнах долоні
Нажаль одиниці… Та всеодно… помічають, що на дворі літо…
Згорнувшись чи кидаючись
На кожного холодом бризгати
Безвідчуття!
Як можна так недомізгати… що щастя кругом.
Я-закоханий у захід, схід сонця, і любитиму їх завжди…
По лавках, по вулицях, на машинному колесі
Вони-друзі сонця, живуть в його поясі…

12.04.06

Вірш

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Друзі сонця