Думка (дума)


Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці дністровій” – “думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє море”, “думка” (“Нащо мені чорні брови”), збірка А. Метлинського “думки і пісні та ще дещо”, у М. Шашкевича – “думка” (“Нісся місяць ясним небом”), цикл поезій М. Петренка “думи та співи” та ін. Жанрова назва “д.” (“дума”) поширилася в Україні з XVIII ст. через близькі контакти з польською літературою (так званою українською школою в ній) та музикою. Вона вживалася тоді як авторське жанрове визначення частин лірико-оповідних музично-сценічних або інструментальних творів польських, українських та російських композиторів. У літературі термін “д.” через свою нечіткість з часом використовувався рідко. духовні вірші – віршована релігійна лірика, створювана, починаючи з XVI ст., представниками духівництва, учнями духовних шкіл, мандрованими дяками Чи лірниками. За основу бралися мотиви Святого Письма, апокрифи, житія святих тощо. Видатними авторами д. в. у XVII ст. були данило Туптало (зб. “Руно орошение”),

Самійло Мокрієвич (зб. “Виноград домовитом благим насадженний”) та ін. Збірник І Максимовича “Алфавіт зібраний, римами складений од святих писань, з давніх речень, на користь усім чтущим, в правій вірі сущим” (Чернігів, 1705) мав понад 10000 віршованих рядків. д. в. групувалися у відповідні тематичні цикли, присвячені Ісусу Христу, Матері Божій, Миколі-Чудотворцю та іншим, мовилося про протистояння земного і небесного, про пошуки шляхів до Божественної першосутності, д. в., своєю стилістикою пов’язані з епічною, ліро-епічною та ліричною пісенними формами, зазнали впливу силабічної версифікації (XVII-XVIIICT.), а в XIX та XX ст. – нової авторської лірики. Вони часто використовувалися у шкільних драмах, їх виконували лірники. до цього жанру зверталися Т. Шевченко, Ю. Федькович та ін., нині – Є. Сверстюк та ін.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Лорка належить до.
Ви зараз читаєте: Думка (дума)