Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття

Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття

Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом.

Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють ганебні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. Протидією їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі і вона зрештою уподібнюється Мотрі з Кайдашихою.

Причина духовного зламу Чіпки з роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” криється не так у тих бідах і зневазі, яких йому довелося зазнати в дитинстві і юності, як у роздвоєності душі – визначенні вибору між добром і злом. Зло бумерангом повертається до нього – кінчає життя самогубством його дружина Галя, стара мати приречена на самотність і смерть серед чужих людей. Панас Мирний своїм романом доводить, що за правду треба боротися добрими ділами, а не ножем.

Ще одне зло – гроші – постає перед нами зі сторінок п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Ми знайомимося з “чумазим”, новоспеченим капіталістом Пузирем, мета якого не сягає далі наживи, перетворюючи на пекло не тільки життя селян, а й близьких йому людей.

Гроші спустошили його душу, заради яких цей чоловік жорстоко розоряє господарства селян, робить нещасними тисячі людей. Та зло повертається і до Пузиря: жадібність зрештою стала причиною його смерті.

Зло таке безжалісне, що руйнує навіть найпрекрасніші людські почуття. У цьому ми переконуємося, коли читаємо “Украдене щастя” Івана Франка. Як і в “Хазяїні” Карпенка-Карого, жадібність стала причиною трагедії трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи. Це через прагнення не ділити з сестрою батьківську спадщину чинять з Анною зло рідні брати. І, як наслідок, – зневіра, розчарування, духовна смерть, а у Михайла – фізична. Почуття помсти, доведене до вищої міри зла, руйнує серця Гутенюків і Палійчуків із повісті М. Коцюбинского “Тіні забутих предків”. Воно, це зло, сягнуло таких розмірів, що дорослі вже не в змозі розірвати його кола. Та це робить Марічка, відповідаючи Іванкові добром на зло, і тоді зароджується любов.

Силою свого добра вражає Мавка із “Лісової пісні” Лесі Українки, благородством і безкорисливістю. На прикладі Лукаша ми переконалися: зрадивши близьку людину, ти зраджуєш самого себе.

У літературі XIX століття як продовження гуманістичних традицій поглиблюється висвітлення проблеми добра і зла.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття