Експресіонізм – літературно-мистецька стильова течія початку XX ст

Експресіонізм (від франц. expression – вираження, виразність) – літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку XX століття. Основний творчий принцип експресіонізму – відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське “Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку XX ст.

Визначальні риси експресіонізму:

– зацікавленість глибинними психічними процесами;

– заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;

– оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;

– суб’єктивізм і зацікавленість громадянською темою.

В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Туринський повістю ” Поза межами болю “. У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша (” 97 “), частково – Миколи Бажана (збірка “17-й патруль”), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір ” Я (Романтика) “), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Експресіонізм – літературно-мистецька стильова течія початку XX ст