Елизавета Замана – а я згадую з дня на день

А я згадую з дня на день,
Як ТИ палив поцілунками.
Плечі оппікав серпень…
На краю світу ми
Бавились мов діти ті
У своєму двокімнатному
Всесвіті…
ТИ псував усе докорами
Нищив те, що берегли
Гучними криками
Ми без сварок не могли.
І хвала моєму терпінню
Бо зібравши речі
Швидко пішла б
Поїхала б, до речі…
Ранком чай та поцілунок –
Загладив провину,
Я – твій порятунок.
Складаєш повинну.
Насолоджуємось літа
Залишками
Невдовзі осінь та
Кава з вершками…
І ми до міст своїх
Як птахи розлетимось
Повернути можна їх,
А от нам не судилось.
Знов…
Бо зібравши речі
ТИ швидко пішов
Поїхав, до речі…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мой самый любимый праздник сочинение.
Ви зараз читаєте: Елизавета Замана – а я згадую з дня на день
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.