Філософське осмислення краси людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”
У кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” поетично відображене духовне багатство простих людей, їхня моральна велич, тверезість мислення, тонкий гумор. Вони народилися на цей світ для добра, праці та любові; вони черпали добро і любов зі своєї рідної матері-землі.
Замилування красою людини і природи, пронизує кожен рядок незабутньої “Зачарованої Десни”. У “Щоденнику” письменник писав: “Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне тільки те,
Кіноповість не має чіткого сюжету. Складається вона з окремих спогадів, схожих на новели, про життя селянської родини, про красу виснажливої хліборобської праці, про народну мудрість. У цих спогадах найближчі люди: мати на буйному городі, яка любила “саджати що-небудь у землю, щоб проізростало”, дід Семен, що був схожий на Бога і вмів
Монолог-характеристика батька вирізняється незвичайним багатством тропів і емоційно-забарвленою лексикою: “Багато я бачив гарних людей, ну такого, як батько, не бачив”. Просторічне “ну” ніби акцентує увагу на винятковості образу. Далі митець зазначає: “Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі”, у яких “було повно смутку: тяжкі кайдани не писемності і несвободи. Весь в полоні у сумного”, “в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів”. Про важку працю батька письменник розповідає, застосовуючи епітети, риторичні оклики: “Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапати рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість”.
Батько ненавидів “всякий нестаток, що навіть саме слово “бідність” не вживав відносно до своєї особи. Замість “моя бідність” він міг сказати “моє багатство”, наприклад: “Моє багатство не дозволяє купити мені нові, пробачте, чоботи”. Ця ненависть перекинулась і на людське уособлення бідності – старців, жебраків. Особливу зневагу викликав ватаг старців Холод. Чому – навіть сам батько не знав: чи “за марно погублену силу, чи за пропащий багатирський голос, що повергав його в смуток”.
Якщо порівняти двох персонажів, батька і Богдана Холода, можна побачити між ними щось спільне: обидва вони нагадують зачарованих богатирів, приречених на смуток і печаль. Порівняймо: “З нього (батька) можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів – він годився на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував від води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку”. Згадаймо ще такий факт: батька, вже вісімдесятилітнього старця, люди мали за жебрака і подавали йому копійки. Богдан Холод був могутній, він не просив данину, а вимагав: “Його оглушливий лютий голос не годивсь для прохання”. Недаремно ж він – дуб, розбитий громом. А, за давніми українськими віруваннями, тіло людини створилося з дерева, а її душа – з вогню. Чи не тому покарав Холода вогонь небесний, бо душа, вогонь внутрішній, згасла? Але між ними є суттєва відмінність: усвідомлюючи свій статус у суспільстві, батько продовжує боротьбу, тому деякі його вчинки набувають богатирського розмаху, а Холод перестав боротися. Його голос і сила пропадають ні за що. Саме це, мабуть, і завдавало Сашковому батьку такого смутку.
Про те, що душа батькова заходиться Від болю, знають навіть його коні, теж “заворожені навіки грішники”. Незважаючи на те, що “часом кричав на них батько, і кляв, і бив їх раз у раз по чім попало, важко дихаючи і полотніючи од гніву”, коні розуміють джерело хазяйської не добра: “Конику, він б’є недолю свою. Худі ми, коростяві, і сили в нас мало, от що. А натура в нього старовинна, геройська, хіба йому таких треба, як ми?” Малий Сашко, незважаючи на відсутність життєвого досвіду, підсвідомо розуміє агресію батька: “Топив наш батько кораблі задля того, щоб бодай хоч іноді у брудному шинку маленька калюжа його життя обернулась хоч на час у море – бездонне і безкрає”. Широка душа не могла вдовольнитися обмеженістю щоденної буденності.
Батькові властива роздвоєність: богатирська сила і людське безсилля; краса душі, тіла і потворність одягу, звичок тощо. Наприклад: “З усіх старців батько визнавав тільки одного – Кулика. І хоч Кулик, одягнений у чемерку і великі незносимі чоботи, здавався зовні багатшим від батька, він не жалів для нього милостині і ніколи не образив його словом. Він шанував мистецтво. А Кулик завжди ходив з бандурою і співав не про божественне. Батько шанував у Куликові зовнішню пристойність митця. Сам же батько, хоч і мав вигляд переодягненого у погану одежу артиста імператорських театрів, співати не вмів. Лише іноді, напившись з сусідом і другом своїм Миколаєм Тройгубом, пробували удвох співати своєї єдиної бурлацької… “
Цю роздвоєність можна пояснити тим, що образ батька письменник сприймає не тільки через призму незайманого, дитячого замилування й відчуття, а й “у перейнятій філософсько-етичними узагальненнями ретроспекції народного художника, митця. Головний герой “Зачарованої Десни”, змальований в образі малого босоногого Сашка і великого досвідченого художника, з особливою жадобою прагне до всього величного, красивого і героїчного, але, наштовхуючись на все мізерне, потворне і буденне, змушений із цим миритися: “… Я почав утішати себе химерною думкою, що бездоганність людська є в більшій мірі ділом удачі і щастя, аніж наслідком чеснот. І був я неправий, звичайно… Дивно й жалісно часом думати, що нема у нас сили і ясності духу пройнятися щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі й радості, і що так багато краси марно проходить мимо наших очей”; “… вже прокидаються мої редактори. Вони живуть навколо мене скрізь… Вони повні всі здорового глузду і ненавидять неясності. їх мета – щоб я писав або так, як усі, або трохи краще чи трохи гірше від інших. Там, де моє серце холоне, вони підігрівають його; де я починаю палати в огні своїх пристрастей, вони розхолоджують мій мозок, аби чого не вийшло”.
Проте були в батька і веселі перемоги. Як тоді, коли через якісь прорахунки небесної канцелярії село, замість “Христос воскрес”, гукало в розпачі “рятуйте”, спасаючись від повені на стріхах. Поки служителі церкви підтримували “морально-релігійний рівень парафії”, Петро – богатир рятував людей і худобу. Не випадково саме на воді відбулася зустріч батька з батьком Кирилом. Колись вірили, що спочатку була вода, по ній плавало дерево, а пташка пірнула з нього і принесла з дна пісочку, з якого потім зробилася земля. Християнські ж легенди говорять, що ходив Бог з Сатаніїлом по воді… Батюшка не любив батька за його ” красу і нешанобливу вдачу “. Тому нас не дивує така їхня бесіда:
– І тут ти проти Бога, нечестивець, безвірнику лукавий…
– Не проти Бога я… І коли я часом гнівлю його всесильне, всеблаге, всевидяще око, так це зовсім не тому, що я в нього не вірую чи не вірую в якогось іншого бога… Звичайно, Богу з неба більш ніж нам видать, що й до чого… ну, з другого боку, я теж, як божеське створіння, маю свій інтерес і розсудительність, хоча й дрібну, проте не злу і не дурну неначе… “
Суперечка між опонентами закінчилась таки батьковою перемогою: “Похитнувшись в човні, священнослужитель зателепав руками і полетів сторч у воду! А човен тоді хить на другий бік, – од дяка і паламаря тільки жмурки пішли”. Якби тільки це, то поразка духовних осіб, можливо, не була б такою прикрою. Але в цей час “ой як же зарегоче наше потоплене село, як не возрадуються стріхи! Національний характер загреблян не піднявсь до верховин розуміння закономірності доцільності лиха. Він спокусив їх на сміх з святої навіть паски. Дивлячись на людей, усміхавсь і мій батько – великий добрий чоловік “.
Отже, слова митця про те, що краса – це найголовніший шлях пізнання минулого, сучасного і майбутнього, набувають у кіноповісті глибинного філософського змісту.
Довженко не приховує окремих вад батьківської вдачі, не прикрашає своє оповідання про нього якимись ідилічними барвами, але від того краса цієї людини не зникає, а навпаки виблискує всіма яскравими кольорами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант) Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що таке справжня праця, що таке любов […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (1 варіант) Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме так і з Олександром Довженком, який […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (3 варіант) У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну пам’ять про своїх батьків, дідів, що […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (4 варіант) Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. Невимушено ведеться розповідь. Поступово перед нами […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Олександр Довженко – людина, щедро обдарована багатогранними здібностями й талантом. Сьогодні ми навіть вагаємося, кому надати перевагу – Довженкові як творцеві прекрасних кіноповістей чи авторові захоплюючих філософських щоденників, у яких він замислюється над красою і щастям людини на оновленій землі. Довженко писав також оповідання та […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Твори великого українського письменника О. Довженка – це живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв. Це своєрідний літопис історії українського народу. Окрилений високими ідеалами, закоханий у життя, у велич духу людини – воїна, людини – трудівника, О. Довженко натхненно оспівав поезію і романтику нашої епохи. Про нього написано багато книг, статей, поети йому присвячують вірші, бо, […]...
- Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Творчість Олександра Довженка – кінорежисера і письменника має широке світове визнання. Сказані митцем слова; “Я належу людству” сьогодні цілковито п1дтвеЬдили його права на них. Так, своєму народові письменник Віддав своє життя, своє серце, свій талант. Народна мораль завжди була і є важливим засобом вихованця молодого покоління. Її автор, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, […]...
- Світ природи й людини в кіноповісті “Зачарована Десна” “Зачарована Десна” – твір про історичну долю української нації, її культуру, неповторну, своєрідну народну творчість, сімейні традиції, про працю, про красу та велич рідної природи. Кіноповість невелика за обсягом, написана у формі спогадів письменника про дитинство та юність. Із перших сторінок порушується проблема гармонійного існування людини з оточуючим світом, любові до всього живого. Мати любила […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” (2) Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Всі ми родом з дитинства. Від того, який світ і які люди оточують нас на початку життя, залежить наше духовне багатство чи бідність, моральна краса чи потворність. Саме про своє дитинство згадує Олександр Довженко, змальовуючи образи “Зачарованої Десни”. Звідти прийшли і чарівна краса […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1) “Краса врятує світ”. Якби ця думка потребувала доведень, то найпереконливішим з них була би кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”. Бо все у цьому творі дихає неперевершеною красою. Спогади дитинства, які лягли в основу кіноповісті, створюють дивовижний світ людей, народжених для праці і любові. Образи їх, опоетизовані і піднесені, гармоніюють з образом прекрасної землі, на якій […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант) Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Мабуть, природа вклала в Олександра Довженка ще змалку стільки оптимізму, що він бачив у світі тільки неповторну красу, а все потворне, зле відкидав від себе. Дитинство його проходило серед “неладу, плачу, темряви і жалю”, тяжкої праці рідних, постійних нестатків. Але хлопець умів знаходити прості життєві радощі, радіти їм і самому життю. Великими ласощами Сашкові здавалися […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2) Людина надзвичайного таланту, обдарована, мудра, проста, щира і добра, закохана у рідний край і народ, здатна бачити і відтворювати прекрасне. Таким увійшов у моє життя письменник, публіцист, сценарист, режисер, художник, фундатор української кінематографії Олександр Довженко. Звідки ця енергія, багатогранність, багатство душі? – хотілося розгадати цю таємницю. І от, врешті, знайшла частину відповіді на питання. Бо […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”,”що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі. Що мене особливо вражає в цій […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий […]...
- Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка “Зачаpована Десна” “Я наpодився і жив для добpа і любові”, – так визначив своє життєве кpедо Олександp Довженко. Кому не відоме це славне ім’я сьогодні. Письменнк, кіноpежисеp, великий патpіот свого наpоду і син свого часу. Кого не хвилюють його кіноповісті. Всесвітнє визнання його таланту незапеpечне, […]...
- Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Людина завжди повинна пам’ятати, Звідки вона пішла у життя, Людина не має права бути безбатченком. Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори. Для мене цього року відкрився дивовижний, “зачарований” світ літератури – твори […]...
- Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Повість “Зачарована Десна” – лірична розповідь про дитячі роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати її повністю автобіографічною? Мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соціальне походження мало неабияке значення і згадка хоча б […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник “сміявся і плакав”. На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували […]...
- Родом із дитинства (за мотивами кіноповісті “Зачарована Десна” О. Довженка) (1 варіант) Олександр Петрович Довженко – відомий режисер, публіцист, громадський діяч. Однак передусім знаємо його як талановитого письменника, який оспівував і рідний край, і свій народ з його традиціями та мораллю. Прозаїк завжди був небайдужим до того невидимого зв’язку, що з дитинства існував між ним та українським народом. Свідченням цього є кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”, герої […]...
- Природа у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же “зачарована” несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у […]...
- Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах (окремі можна вважати новелами) про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з […]...
- Сповідь душі митця у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У кожної людини, мабуть, настає така пора, коли виринають у пам’яті найпривабливіші образи дитинства, згадуються дорогі, але далекі тепер люди, і вона намагається “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі Коло самих її первісних джерел”. Для О. П. Довженка це кіноповість “Зачарована Десна” – щира лірична сповідь, каяття у своїх та людських зроблених і незроблених […]...
- Морально-етичні проблеми кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Морально-етичні проблеми кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Майстри слова надавали важливого значення народній моралі, показові її впливу на формування характеру і світогляду людей. Шевченківська жага поставити слово на сторожі поневоленого народу була провідною зорею в житті і творчості кращих українських письменників. З цього погляду заслуговує пильного аналізу кіноповість О. Довженка “Зачарована Десна”, яку без перебільшення […]...
- Родом із дитинства (за мотивами кіноповісті “Зачарована Десна” О. Довженка) (2 варіант) Літературна спадщина Олександра Довженка багатогранна, але найсильніше талант митця виявився у жанрі кіноповісті, який він, по суті, започаткував в українській літературі. Майже півстоліття читачів глибоко хвилюють “незабутні чари дитинства”, майстерно відтворені у кіноповісті “Зачарована Десна”. І майже півстоліття дослідники намагаються віднайти джерела цього неповторного майстерного колориту, розтинаючи, немов у анатомічному театрі, текст кіноповісті й уважно, […]...
- Твір О. Довженка “Зачарована Десна” – гімн красі й духовній насназі людини (2 варіант) То лиш одне обличчя одиноке Довженка Олександра. Він, як міг, Людей виносив на плечах своїх, Із болями, із смутком, із пожаром, Із тюрмами вночі, із свистом куль, Із голодом, розлуками важкими. А. Малишко Кіноповість “Зачарована Десна” писалася Довженком “у стіл”, т – 5то без сподівання на надрукування, не для видавництва. Можливо, твір писався для себе, […]...
- Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті “Зачарована Десна” “Я народився і жив для добра і любові”,- так визначив своє життєве кредо Олександр Довженко. Письменник, кінорежисер, великий патріот свого народу и син свого часу. Його кіноповісті не залишають байдужим и сучасне покоління читачів. Приваблює й зацікавлює у творчості О. Довженка процес творення образу людини. Моральна краса й духовна велич – це найвагоміші якості, які […]...
- Твір О. Довженка “Зачарована Десна” – гімн красі й духовній насназі людини (1 варіант) Від Сосниці, від чарівної Десни починалася дорога Олександра Довженка до планети, до людини, про яку він так натхненно думав, для якої так самовіддано творив. Саме в змалюванні людей, дорогих і рідних із дитинства, що вчили та виховували його, наставляли на правильний життєвий шлях, відобразилися велич та широчінь Довженкової душі, що в повній мірі розкрилися в […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею […]...
- Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” (1 варіант) Творчість Олександра Довженка – кінорежисера і письменника – має широке світове визнання. Народжений прекрасною землею, обдарований багатогранними здібностями і талантами, цей селянський син з берегів зачарованої Десни зміг піднятися до вершин світової слави. У центрі уваги всієї творчості митця знаходиться людина-трудівник, яка втілює в собі всі надбання людської культури, загальнолюдський зразок краси та гармонійності. Вихований […]...
- Поема людяності та краси (за кіноповістю “Зачарована Десна”) Ви знаєте, що вже не побачити тих повеней на Десні, про які згадує Довженко? Русло річки змінили, вода її тече, жовта від глини, у нових берегах. Але в луках та полях, там де раніше текла стрімка вода, досі квітнуть рослини, що виростають тільки по берегах. Отак і пам’ять людська – як не намагаються пустити її […]...
- Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” (3 варіант) Творчість Олександра Довженка – явище особливе, багатогранне, масштабне. Вія належав до геніальних творців, які сповна ввічнили свою добу і провістили шляхи, якими мистецтво повинне йти далі, підносячись на верхогір’я краси і правди. Народжений прекрасною землею, щедро обдарований здібностями і талантами, цей селянський син з берегів прекрасної Десни зумів піднятися До вершин світової слави. У центрі […]...
- Щастя людей, їхня краса у труді (за кіноповістю О. Довженка “Зачарована Десна”) Поезію чарівного дитинства творить О. Довженко у своїй кіноповісті “Зачарована Десна”. Головні герої – звичайні люди, які знайшли своє щастя у праці на рідній землі-годувальниці. Серед розкішної природи Наддеснянщини живуть ці мудрі, талановиті люди. Вони дійсно щасливі, кожен по-своєму. Наприклад, щастя матері Сашка у праці біля землі, для неї немає більшої радості, як бачити, що […]...
- “Зачарована Десна” як сповідь душі О. Довженка 1.”Зачарована Десна” – автобіографічний твір (у ньому письменник пригадує веселі і сумні, сонячні і похмурі сторінки свого дитинства): А) щирість, ліризм та задушевність повісті (всі події проходять через призму оцінки їх малим Сашком. Описуючи своє дитинство, Довженко з любов’ю згадує свою родину і просто хороших людей, що, як і його батько, рятували Селян від смерті, […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженка (1 варіант) Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, […]...
- Автобіографічний характер твору О. Довженка “Зачарована Десна” Повість “Зачарована Десна” – лірична розповідь про дитячі роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати її повністю автобіографічною? Мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соціальне походження мало величезне значення і згадка хоча б про якийсь достаток батьківської сім’ї могла привести […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр […]...
- Аналіз морально-етичних ідей кіноповісті “Зачарована Десна” На яких моральних засадах виховувався малий Сашко? Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: “Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви и жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму – і прадід, і дід, і батько з матір’ю”. Та все ж […]...
- Благословенна будь, моя Десно (за кіноповістю Олександра Довженка “Зачарована Десна”) “Благословенна будь, моя Десно” (за кіноповістю Олександра Довженка “Зачарована Десна”) Кіноповість “Зачарована Десна” сповнена глибоких роздумів прожиття дореволюційного українського села. Це літопис відкриття селянським хлопчиком широкого світу – від пізнання становища людини з фантастичної лубочної картини страшного божого суду, що “мати купила за курку на ярмарку”, до свідомого розуміння суду людського, де Сашко вперше знайомиться […]...
- Історія написання кіноповісті “Зачарована Десна” Над кіноповістю ” Зачарована Десна ” О. Довженко почав працювати, як свідчать записи в чорнових матеріалах, 5 квітня 1942 р. У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 р. письменник сповістить: “Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у […]...
Твір мій улюблений герой шерлок холмс.