Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя
Не той щасливий, хто бажає кращого,
А той, хто задоволений тим, чим володіє
Г. С. Сковорода
Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна л найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем і співали людські душі разом з його душею, він був мислителем і тепер відкрилися нам таємниці його заповідей, він був духовним сіячем і проросли зерна, посіяні його рукою. Він був Людиною. Сходив усю Україну, мандрував Європою, мав багато
Сковорода став найвидатнішим українським філософом, відомим усьому світові.
Ми маємо складати сьогодні сходи в майбутнє з творчих злетів Григорія Сковороди.
Григорія Сковороду називають народним філософом. В центрі уваги його перебувала проблема щастя. Вона пов’язувалася в нього зі “сродною працею”, яка, на тверде переконання філософа, є необхідною передумовою щастя. Вчення про “сродну працю” у Сковороди тісно пов’язане з його розумінням життя як театрального дійства, де люди-актори виконують свої ролі. І шоб добре зіграти, треба кожному
Сковорода ставить питання про необхідність пізнати самого себе, бо від цього залежить майстерність виконання ролі, а зрештою – і щастя людини. Він був “переконаний, що принцип “сродної праці” повинен лежати в основі фундаменту суспільного ладу. Втілення його – єдина умова, яка забезпечить “торжество вищої моральності, миру й любові між людьми”.
Цією ідеєю пройняті байки “Пчела и шершень”, “Две курицы”, “Орел и сорока”.
Однією з найкращих байок Сковороди є “Пчела и шершень”. У моралі автор вчить людей жити щасливою. Щастя це досягалося завдяки моральному самовдосконаленню, душевному спокою і незалежності від пристрастей навколишнього світу, умінню користуватися тим, що є, не прагнучи до неможливого. Однак стан душевного спокою не означав бездіяльності, навпаки. Улюблена справа – обов’язкова умова щастя. Філософ відстоює думку, що кожна людина може бути щасливою, якщо переможе для інстинкти волі і йтиме шляхом добра.
Однією з умов щастя є дружба симпатія та природна доброзичливість людей один до одного.
Пошуки відповіді на питання “У чому щастя?”. Відбилися у 21-й пісні “Саду божественних пісень”:
Щастіе, где ты живеш? Горлиці, скажите!
В поле ли овцы пасеш? Голубці, взвестите!
О щастіе, наш ясный свет,
О щастіе, наш красный цвет! ,
Ты мати и дом, появися, покажися!
Домом і матір’ю називає щастя ліричний герой. Він намагається зрозуміти його суть. Образ щастя – пастуха, тобто звичайної праці, ще не є ствердним, але він знаменує собою пошук. Ні книжники, ні птахи не підказують, де воно. Та чи й існує, взагалі?
Щастія нет на земле, щастія нет в небе,
Не закличуть в угле, инде искать требе
Ліричний герой знаходить його:
Се мой лютезный прискор скачет младый елень,
Вішше небес, віще гор; крын мой – чист, нов., зелен
О щасті, мой свет ясный!
О щасті мой овет красный!
Ты мати и дом, ныне вижу, ныне слышу.
Молодий олень уособлює роздуми, які приводять до висновку, що щастя – це внутрішній стан людини. Воно не живе серед Гергесенських полів, що символізують недостойне життя, а “пасе стадо в кринах” (польові квіти), тобто воно там де є єднання людини з природою. Так у вірші відбився філософський погляд на щастя як душевний спокій.
Цю ж тему висвітлює поет у 28-й пісні. Автор закликає читача заглибитися в себе, заглянути у свою душу. Там він відшукає свого товариша, другу волю, яка переборе першу – “волю-ад”, що символізує людські пристрасті, що вбивають справжню душу і позбавляють людину щастя. Г. Сковорода створює образ “духовного меча”, який має очистити душу і, перерісши в мудрість, стати на її сторожі:
Ты един вселы жизнь и радость,
Ты един всем рай и сладость!
Убый злу волю в нас, да твой владеет глас!
Григорій Савич цінував відвертість, скромність, свободу. Часто він повторював, що щастя – у пізнанні самого себе, своїх нахилів, здібностей. У “Раз говорі п’яти путников о истинном щастіи в жизни” сковорода проводить думку, що оно в гармонійному поєднанні того, що задовольняє внутрішні духовні потребі людини, воно – “всередині нас самих”!
Глянь в сердечныя пищеры!
В думе твоїй глагол,
Вот будет с ним весьол.
Поет підкреслює, що головне вжитті людини – серце;воно є “корень, солнце, глава и цар человеку”., сердечне задоволення, “веселість серця” є характерною ознакою щастя, до якого прагнуть люди. “О, сколь дорога ты, радость сердечная!”
Філософ вважав, цю справжнє щастя полягає в єдності самопізнання, істини і праці.
Мрії та прагнення Г. С Сковороди були оптимістичними, вони пройняті вірою в те, що настане час коли всі люди будуть щасливі. Він мріяв про світлу долю для народу, вірив у його пробудження, у його могутній природний розум, у його сили, і у цьому пробудженню й освіти простих людей він служив своїм вчення, на словах і на ділі прагнув до більш розумного і справедливого суспільного устрою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1 варіант) Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє. Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником, і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем, і співали людські душі разом з його […]...
- Філософські роздуми Сковороди про людське щастя Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: “у твоєму чистому серці, у твоїй […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2) Є діла, які не меркнуть, Є слава, яка не в’яне, Є люди, які втілюють у собі Цілий світ розуму і добра… (Народна мудрість) Саме такою людиною був, на мою думку, Григорій Савович Сковорода. То хто ж він? Філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог. Свій світогляд, стиль і спосіб мислення ця дивовижна людина […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1) Іменем мандрівного філософа, поета, музиканта Григорія Сковороди відкривається нова ера в історії української літератури. Постать його настільки переростає всіх попередників і сучасників, що діяльність, погляди і загалом усе життя філософа становлять неповторне, оригінальне явище української національної культури. У творчості цього мандрівного вчителя поєдналася висока європейська освіченість і самобутній народний дух. Основними для Г. Сковороди-філософа були […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2 варіант) Григорій Савич Сковорода, видатний український поет, просвітитель, філософ, був міцно зв’язаний з життям народу і мріяв про щасливу долю для нього. Людина народжена для щастя, вона повинна бути щасливою – розмірковує Сковорода в “Розмові п’яти подорожніх”. Ми не можемо знайти щастя, поки не знаємо, в чому воно полягає. Проблема щастя посідає центральне місце у творчості […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (3) Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант) Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами, Що до цілющої води Прямує, занедбавши храми. / М. Рильський / Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш […]...
- Твір на тему: Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя Г. С. Сковорода, визначний філософ, письменник-просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Григорія як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору найжорстокіших утисків народу […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант) Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами. Що до цілющої води Прямує, занедбавши храми. М. Рильський Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш мандрівний філософ Г. С Сковорода? У простій свитині, з торбинкою книжок […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (4) Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (ІІ варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, […]...
- Твір на тему: Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя (Твір-роздум) Г. Сковорода, визначний філософ, письменник-просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Сковороду як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору найжорстокіших утисків народу царизмом […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (2 варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
- Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя Філософські pоздуми Г. С. Сковоpоди пpо людське щастя Гpигоpій Савич Сковоpода, видатний укpаїнський письменник, філософ і педагог, обстоював пpава тpудового наpоду на свободу і всебічний pозвиток, на щастя. Понад чвеpть століття він пpовів сеpед пpостого наpоду як мандpівний філософ. Його pоздуми пpо людське щастя наскpізно пpоходять чеpез його твоpи. У байках Сковоpоди є важливим мотив […]...
- Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя (2) Філософські pоздуми Г. С. Сковоpоди пpо людське щастя Ще за життя він став легендою. До появи в нашій літеpатуpі Шевченка не було в Укpаїні популяpнішої за нього людини. Біля тpидцяти pоків без поспіху мандpував цей співець-музика і Вчитель-байкаp шляхами Укpаїни. Важним гостем він був усюди. Бо мудpе слово Гpигоpія Сковоpоди пpитягувало людей. З ним до […]...
- Роздуми Г. Сковороди про життя та щастя Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті колодязі й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
- Пошуки людського щастя у філософських роздумах Г. С Сковороди Кожна людина народжується на цей світ для щасливого життя. Але чи кожен знаходить це таке нетривке, оманливе, загадкове щастя? Бо для одних воно вимірюється кількістю золота, грошей, межами влади, для інших воно у славі, для когось – у мудрості та знаннях. Чий вибір вважати правильним? Просвітитель-гуманіст, “український Сократ”, філософ Г. С Сковорода прагнув віднайти формулу […]...
- Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди “Сад божественних пісень” (1722-1794) Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом – керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
- Філософська та літературна спадщина Г. Сковороди Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні. В основу філософських поглядів Г. С Сковороди […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Григорія Сковороди Які художні твори присвячені Г. Сковороді? Життя і діяльність Г. Сковороди оцінені й відтворені в художній літературі. П. Куліш написав поему “Грицько Сковорода”, а Т. Шевченко присвятив йому повість “Близнецы”. З любов’ю, шанобливо сказав М. Рильський про мандрівного філософа у “Слові про рідну матір”, його образ змалювали П. Тичина у поемі “Сковорода”, А. Малишко, Іван […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем […]...
- З Богом у серці і з чистою совістю (за творчістю Григорія Сковороди) Григорій Сковорода – видатний український філософ, просвітник, письменник. Природа щедро нагородила його: він гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов. А ще Сковороду називають мандрівним філософом. У кожному його вірші, у кожній навіть коротенькій байці прихована глибинна мудрість. Він завжди прагнув мати чисту […]...
- Велич і безсмертя Г. С. Сковороди Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого […]...
- Філософські роздуми у поезіях Ліни Костенко У багатьох творах Ліна Костенко не просто висловлює почуття, описує певні історичні події тощо, але ставить досить складні питання, на які й намагається самотужки знайти відповідь чи принаймні окреслити шлях пошуку цієї відповіді. Читач сам не помічає, як залучається до філософських пошуків, аналізує та розмірковує разом із автором, ставлячи і собі глобальні питання, шукаючи та […]...
- Поетична творчість Г. Сковороди Поетична творчість Г. Сковороди І. Створення збірки “Сад божественних пісень”. ІІ. “Сад божественних пісень” – своєрідний ліричний щоденник автора. 1. Змалювання соціальних вад кріпосницької системи у поезії “Всякому місту звичай і права”. 2. Смерть – як суддя, що виносить справедливий вирок усім, хто завдає людям горя на землі (за поезією “De Lіbertate”). 3. Кревний зв’язок […]...
- Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Твір на тему: Наша ціль – людське щастя і воля (1 варіант) Головна мрія кожної людини – бути щасливою. З цього випливає, що людське щастя повинне бути найважливішою проблемою всього людства. І, можливо, її вирішили б давно, якби люди не були такими різними, не прагнули до полярно протилежних відчуттів, цілей. Так, хтось мріє мати мільярди, а хтось вважає, що надто великі гроші приносять із собою обтяжливу відповідальність […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант) Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність […]...
- Твір на тему: Наша ціль – людське щастя і воля (2 варіант) Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості. Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен […]...
- Твір на тему: “Наша ціль – людське щастя і воля” Ми ледве-ледве переступили поріг XXI сторіччя і є вже людьми третього тисячоліття від народження Христова. Але, на жаль, і в наш час ще не знищені дикунство, жорстокість, насильство. Виникає враження, що людина робить все, щоб не дожити до наступного століття. Нескінченні війни, викликані ними теракти поряд із прагненнями до миру та спокійного життя – ось, […]...
- Основи щасливого буття на землі (за творчістю Г. С Сковороди) Творчість Григорія Савича Сковороди посідає чільне місце в історії розвитку художньої літератури, філософії та педагогічної думки в Україні. Більшу частину свого життя Г. Сковорода провів серед простого народу. Де б не з’являвся мандрівний письменник і філософ, всюди він знаходив любов і приязнь людей, бо був мандрівним педагогом-просвітителем. Чому навчав Сковорода? Умінню бачити гармонію і красу […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. – Г. Сковорода. Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за […]...
- Повчальний зміст байок Г. Сковороди Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й […]...
- Життєпис Григорія Сковороди Григорій Сковорода (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
Вірш яблука доспіли максим рильський.