Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (3)
Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (3)
Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант)
Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами,
мандрівника Сковороди
з припорошілими саквами,
Що до цілющої води
Прямує, занедбавши храми.
/ М. Рильський /
Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш мандрівний філософ Г. С. Сковорода? У простій свитині, з торбинкою книжок за плечима, часто босий і голодний, понад тридцять років мандрував він селами України
Ним написано 17 філософських трактатів, 30 віршів-пісень, більше як два десятки байок. Всі ці твори єднає думка: мета людського життя – щастя, але різні люди обирають різні шляхи до нього.
Й у Сковороди був свій шлях. В підгрунті щастя, на його думку, лежать душевність, сердечність, простота, скромність, але не приниженість. “Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; – писав він, – як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від
Суть в безкорисливості, стверджує Сковорода, в служінні правді, людям, в боротьбі з такими пристрастями, як себелюбство, жадібність, пихатість.
Нехай у тіх мозок рветься,
Хто високо в гору дметься…
Цю свою тезу він доводив на практиці, відмовляючись від високих, добре оплачуваних посад і вибираючи “не пасторський жезл, а пастушу сопілку”.
Щоб бути щасливою, людина повинна жити в злагоді з природою, з людьми, совість мати чисту, бо “найгірша мука – совість, якщо сум-ління чисте, і в серці мир та спокій”, відчувати незалежність, але не самотність, бо “самотній – це дикий звір чи Бог”, а ні тим, ні іншим людина не повинна бути.
Цього він навчає інших. Світ – театр, кожен повинен обирати роль не за її значущістю, а відповідно до власних здібностей. Адже прекрасне все, що на своєму місці, природне, чисте й непідробне. Тому “краще бути справжнім котом, аніж з ослячою душею левом”. Ще він казав, що щастя – “у сродній праці”, тобто, якщо людина робить щось за покликанням, робота для неї буде задоволенням.
Але прийти до такого щастя можна лише шляхом самопізнання, глибокого вивчення своїх здібностей, можливостей і прагнень – відповідно до цього й слід будувати своє життя. Тоді не потрібне буде ніщо зайве, й можна буде задовільнятися найнеобхіднішим, “їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти”. Хрестоматійними стали його слова: “Дякувати Богові, що потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним”.
Та все ж таки у цій позиції немає нічого від приниження. “Хто прагне істини, тому не личить повзати!” – говорить Сковорода.
Йому найкраще думалося на природі, просто неба, він не покидає все життя обраний шлях мандрівного філософа, не відмовляється від вічних пошуків істини. В самому цьому шуканні, в постійному накопиченні знань, в прагненні до мудрості, він теж вбачає щастя. Але не тоді, коли знання мертві й перетворились на якусь догму.
Так розуміла щастя ця геніальна людина. Але ж чи був Сковорода щасливим? Часом – ні, бо народ, серед якого він жив і яким він пишався, страждав. Болюче сприймав філософ зруйнування Січі, закріпачення людей, і, дивлячись на них, мріяв про велике братерство рівних, царство щастя, любові, миру. З цих мрій складається певна політична програма: “Усе загальне, спільне! Закони гуманні, мудрі, супротивні тим, що процвітають з тиранії… Велике братство, спілка співдружнос тей людей, об’єднаних за покликанням і за стремліннями, – ось що таке республіка, яка прийде на зміну царству темряви!”
Так, щастя Сковорода шукав саме на землі, у самовдосконаленні і соціальних перетвореннях, а не в очікуванні раю – він не вірив у потойбічний світ. З релігією у нього були складні відносини. Сковорода вірив у Бога, навіть уночі вставав молитися, але ненавидів церковно – служителів, які “велику віру гноблених перетворили на щит своєї жадібності і марнославства, на бич народу й волі”. У цьому погляди Сковороди були близькими до шевченківських, хоча життя його більше нагадувало життя ченця, тільки що не ситого церковного, з тих що об’їдалися в трапезних і були “стовпами неотесаними” – швидше на самотника перших років існування християнства.
Не спіймав світ вічного мандрівника тенетами ані слави, ані достатку і багатства. Сковорода залишився сам собою. Таким його любили і шанували сучасники. В Бабаях біля джерела збиралися люди, щоб послухати його мудрі поради, його прекрасну гру на сопілці; як рідного приймали його в кожній хаті. Представники передової інтелігенції наввипередки запрошували його у гості. Це він переконав слобожанське дворянство, що щастя – в науці та мистецтві, в пошуках істини, і на їхні пожертви через 11 років після його смерті було відкрито в Харкові перший на Україні університет. Не дивно, що про Сковороду складали легенди.
Тож Україна може з повним правом пишатися своїм чудовим сином.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант) Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами. Що до цілющої води Прямує, занедбавши храми. М. Рильський Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш мандрівний філософ Г. С Сковорода? У простій свитині, з торбинкою книжок […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (4) Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (ІІ варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (2 варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
- Філософські роздуми Сковороди про людське щастя Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: “у твоєму чистому серці, у твоїй […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2 варіант) Григорій Савич Сковорода, видатний український поет, просвітитель, філософ, був міцно зв’язаний з життям народу і мріяв про щасливу долю для нього. Людина народжена для щастя, вона повинна бути щасливою – розмірковує Сковорода в “Розмові п’яти подорожніх”. Ми не можемо знайти щастя, поки не знаємо, в чому воно полягає. Проблема щастя посідає центральне місце у творчості […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1) Іменем мандрівного філософа, поета, музиканта Григорія Сковороди відкривається нова ера в історії української літератури. Постать його настільки переростає всіх попередників і сучасників, що діяльність, погляди і загалом усе життя філософа становлять неповторне, оригінальне явище української національної культури. У творчості цього мандрівного вчителя поєдналася висока європейська освіченість і самобутній народний дух. Основними для Г. Сковороди-філософа були […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2) Є діла, які не меркнуть, Є слава, яка не в’яне, Є люди, які втілюють у собі Цілий світ розуму і добра… (Народна мудрість) Саме такою людиною був, на мою думку, Григорій Савович Сковорода. То хто ж він? Філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог. Свій світогляд, стиль і спосіб мислення ця дивовижна людина […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1 варіант) Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє. Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником, і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем, і співали людські душі разом з його […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна л найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем і співали людські душі разом з його […]...
- Твір на тему: Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя Г. С. Сковорода, визначний філософ, письменник-просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Григорія як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору найжорстокіших утисків народу […]...
- Твір на тему: Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя (Твір-роздум) Г. Сковорода, визначний філософ, письменник-просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Сковороду як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору найжорстокіших утисків народу царизмом […]...
- Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя Філософські pоздуми Г. С. Сковоpоди пpо людське щастя Гpигоpій Савич Сковоpода, видатний укpаїнський письменник, філософ і педагог, обстоював пpава тpудового наpоду на свободу і всебічний pозвиток, на щастя. Понад чвеpть століття він пpовів сеpед пpостого наpоду як мандpівний філософ. Його pоздуми пpо людське щастя наскpізно пpоходять чеpез його твоpи. У байках Сковоpоди є важливим мотив […]...
- Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя (2) Філософські pоздуми Г. С. Сковоpоди пpо людське щастя Ще за життя він став легендою. До появи в нашій літеpатуpі Шевченка не було в Укpаїні популяpнішої за нього людини. Біля тpидцяти pоків без поспіху мандpував цей співець-музика і Вчитель-байкаp шляхами Укpаїни. Важним гостем він був усюди. Бо мудpе слово Гpигоpія Сковоpоди пpитягувало людей. З ним до […]...
- Роздуми Г. Сковороди про життя та щастя Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті колодязі й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Григорія Сковороди Які художні твори присвячені Г. Сковороді? Життя і діяльність Г. Сковороди оцінені й відтворені в художній літературі. П. Куліш написав поему “Грицько Сковорода”, а Т. Шевченко присвятив йому повість “Близнецы”. З любов’ю, шанобливо сказав М. Рильський про мандрівного філософа у “Слові про рідну матір”, його образ змалювали П. Тичина у поемі “Сковорода”, А. Малишко, Іван […]...
- Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, […]...
- З Богом у серці і з чистою совістю (за творчістю Григорія Сковороди) Григорій Сковорода – видатний український філософ, просвітник, письменник. Природа щедро нагородила його: він гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов. А ще Сковороду називають мандрівним філософом. У кожному його вірші, у кожній навіть коротенькій байці прихована глибинна мудрість. Він завжди прагнув мати чисту […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Пошуки людського щастя у філософських роздумах Г. С Сковороди Кожна людина народжується на цей світ для щасливого життя. Але чи кожен знаходить це таке нетривке, оманливе, загадкове щастя? Бо для одних воно вимірюється кількістю золота, грошей, межами влади, для інших воно у славі, для когось – у мудрості та знаннях. Чий вибір вважати правильним? Просвітитель-гуманіст, “український Сократ”, філософ Г. С Сковорода прагнув віднайти формулу […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант) Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди “Сад божественних пісень” (1722-1794) Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом – керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Сковороди “Творчість Сковороди була визначним явищем в українській культурі. Вона підготовляла шлях Котляревському, Квітці-Основ’яненку та іншим письменникам епохи становлення нової української літератури” (О. Білецький). “Якби ніхто нічого не знав про Г. Сковороду, якби час не пощадив для нас його рукописні твори… , якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна – єдина […]...
- Життєпис Григорія Сковороди Григорій Сковорода (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й […]...
- Аналіз Афоризмів Григорія Сковороди АФОРИЗМИ – короткі лаконічні судження, які за стислої, зручної для запам’ятовування форми містять глибоку думку. Афоризмами також називають слова – стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення через дотепність та широту узагальнень. Григорій Сковорода – це людина глибинного характеру, світлого серця і проникливого розуму. Людина, саме життя якої було оригінальним творінням. Освіченість його […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Григорія Сковороди Будь-яка людина, прийшовши в цей світ, через якийсь час відійде у небуття. Що вона залишить після себе? Яким буде її життєвий шлях між початком і кінцем? Як вона примножить людський інтелект? Яким чином прислужиться вічним істинам? Такі чи подібні запитання ставить собі та іншим кожна мисляча людина. Яким же був шлях того, хто дав таку […]...
- Детальна Біографія Григорія Сковороди ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) Найвидатнішою постаттю в культурному й літературному житті України XVIII ст. був філософ, мислитель, письменник Григорій Сковорода. Його багатогранна філософська і літературна творчість – остання ланка переходу від давньої до нової української літератури. Григорій Савич Сковорода народився в селянській сім’ї на Полтавщині у селі Чорнухи 3 грудня 1722 року. У дяка-скригіаля навчився нотної […]...
- Афоризми Григорія Сковороди Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. © Григорій Сковорода Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. © Григорій […]...
- Твір на тему: Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
- Багатство художніх образів у творчості Григорія Сковороди Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло (макрокосм), всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь. Музей Григорія Сковороди Твір-розповідь. Музей Григорія Сковороди Серед численних історико-культурних пам’яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького вирізняється своєю оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди. Експозицію музею розміщено у колишньому колегіумі, де 1753 р. Григорій Савич читав лекції з поетики. У центрі залу, на фоні старовинних рушників і килима,- скульптура Г. С. Сковороди у […]...
- Твір на тему: Твір-роздум. Стежками Григорія Сковороди Твір-роздум. Стежками Григорія Сковороди Якщо зійшлися ми сюди Згасити чвари і пороки, Ти став нам батьком і пророком, Цілющий світ Сковороди. У Слобожанському краю І він ходив по тернях – муках… Тут епіцентр добра й біди, Тут перехрестя правди-кривди, Це Україна… бродить привид Свята душа Сковороди. / О. Марченко / Жебонить і жебонить струмочок, співає […]...
- Аналіз байки Григорія Сковороди “Бджола та Шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор […]...
- Аналіз вірша Григорія Сковороди – “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права… ” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – […]...
- Життя та творчість Григорія Сковороди ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. У 1738 р. він вступив до Києво-Могилянської академії. З 1742 по 1744 pp. жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, […]...
Національний колорит в енеїді.