Фрашка

Related posts:

1. З “Книга пісень” (скорочено) – Петрарка Франческо Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї […]...
2. Перебийніс Петро – Чорні очі кари Чорні очі карі, Тіні мовчазні… Що мене чекає В тій далечині? Цідиться крізь мене Тиша польова. Дідичу кремезний, Грішна голова! М’ята перем’ята, Шабля – сторчака. Профіль азіята. Посвист канчука. Над солончаками – Очі навскоси. Що мене чекає? Господи, спаси!...
3. Володимир Сосюра – Маленьким хлопчиком додому Маленьким хлопчиком додому У полі йшов я в шумі трав І у гніздечку кам’яному Сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, Й на мене зорили з руки Його лякливі оченята, Немов чорненькі ягідки. Над ним сіяла синь квітчаста І птиць лунав щасливий спів… Невже навіки волі щастя Він у долоні загубив? І стиснув серце жаль […]...
4. Сонети (скорочено) – Шекспір Вільям Сонет 66 Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І на талант під […]...
5. Ліричний адресат Ліричний адресат – людина чи група людей, яким адресується поетичний твір (“О панно Інно, панно Інно… ” П. Тичини, “Марія” В. Сосюри, “Лист до загубленої адресатки” М. Рильського та ін.). Приклад Л. а. – вірш “Василеві Симоненкові” І. драча: Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там… По якому цвинтарному стилю Нам […]...
6. Символ земної слави Петрарки Напрочуд красиві і ніжні вірші залишив нам Франческо Петрарка, який вийшов із доби середньовіччя, але своїм мисленням, своєю творчістю започаткував нову гуманістичну добу Ренесансу. Ренесанс у нашій свідомості асоціюється з іменами Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Мікеланджело, Рабле, Сервантеса, Шекспіра і, звичайно, співця земного кохання Петрарки. Правник за фахом Петрарка з юнацьких літ тяжів до […]...
7. Відповідь на контрольне питання До творчості Д. Павличка Яке місце посідає тема України у творчості Павличка? Тема рідної землі, Вітчизни, України посідає в творчості Дмитра Павличка особливе місце. У поетовому серці Україна жила з дитинства. Втративши матір, він ані хвилини в житті не відчував себе сиротою, бо “вела мене в світ Україна моя!” Для поета Україна – це земля Франка, земля Шевченка, яка […]...
8. Ліричний портрет Ліричний портрет – один із поширених в українській поезії жанрів, в якому змальовується внутрішній світ певної особи (при певних зовнішніх атрибутах), виражаються її сутнісні риси. Приклад Л. п. – уривок із вірша Є. Маланюка “до портрета Мазепи”: В панцир закуто груди і плечі. Тінню за ними – спалені крила. Серце юне і тіло старече Пурпур […]...
9. Дмитро Павличко – “Ти дуже гарна, але я з тобою… “ Ти дуже гарна, але я з тобою В ліс не піду, де пахне тінь хмільна, Де чорт під папороттю голубою На нас чекає з чаркою вина. Питво і перевтілення химерне Чекає там звабливе і страшне: Боюсь, що біс мене в коня оберне, Дух амазонки в тебе зажене. Боюсь, що я іржатиму від щастя, Як по […]...
10. Алюзія Алюзія (лат. allusio – жарт, натяк) – художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету чи образу, а також історичної події з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст,. Подеколи вживається як особливий різновид алегорії, пов’язаної з фактами дійсності (“Піррова перемога”). Цікавий приклад А. спостерігається в поезії Юрія Клена “Шляхами Одіссея” (“… де […]...
11. Шарль Бодлер – передвісник декадансу Лицарем печального образу дивиться на нас з усіх портретів французький поет. Шарль Бодлер. Зовнішності відповідає і характер його творчості. Недарма Бодлера вважають предтечею французьких символістів і “духовним батьком” європейського декадансу кінця XIX століття. Декаданс (у перекладі з французької – занепад) виник у європейській літературі наприкінці XIX – початку XX століття. Кризові, занепадницькі явища у суспільстві […]...
12. Надя Ковалюк – Не займай мою душу… не треба Не займай мою душу… не треба, Я не вбита тобою… жива. Знаєш, я, на відміну від тебе- Не кидаю на вітер слова. Але, врешті, кому яке діло, Що не справдив найбільшу із мрій? Я дарую тобі своє тіло, Але душу чіпати-не смій! Бо пече ще брехня, як кропива, Бо слова-не потрібні… мовчи. Бо душа-ще чекає […]...
13. Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
14. Микола Руденко – Моє царювання Караюся змалку: чому я такий? Навчитися б те говорити, що треба, Заради домівки, де хлібець легкий, Де падає манна з ласкавого неба. Мій спокій беріг би червоний квиток, До мене б горнулися діти й онуки. І мав би на старість почесний куток – Не табірні нари, Не карцерні муки. Та все ж, коли час мій […]...
15. Нескінченність ” Без посмішки в наступний день!” – це мій девіз, моє кредо на сучасний період. Чиєсь можливе щастя стало причиною мого теперішнього нервового стану. Але я спокійний, хоч і ненавиджу себе – за що?! За власну порожнечу. Палаюче, а вірніше вже тліюче багаття, вкрило серце кіркою льоду і не пускає мене до сонця, але й […]...
16. Кита Кита – у віршуванні східних народів – невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва. га… і т. д. Приклад К. – вірш Абуль-Хасана Рудакі у перекладі В-Мисика: Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? Хто б на сторожі біля псарні поставить атола посмів! Як правди вісником по […]...
17. Айрен Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в […]...
18. Децима Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. державін, О. Радищев), терміном д. пойменовували […]...
19. Золотоволосий Ерот мене… – Анакреонт Золотоволосий Ерот мене Знову поцілив пурпурним м’ячем – Дівчину в барвних сандалях тепер Каже мені забавляти. Лиш запишалося кляте дівча, – З Лесбосу славного родом воно, – Та й, осміявши мою сивину, Іншому звабно моргає. Переклад А. Содомори...
20. Ропалічний вірш Ропалічний вірш (грецьк. rоpalinds – віялоподібна палиця) – відома з античної доби віршова гра, де у кожному рядку слова складаються у послідовності: односкладове, двоскладове, трискладове, чотирискладове. Приклад Р. в.: Як рука дитину пригортає, То дитя звитяжцем виростає (М. Івасюк)....
21. Осіння пісня – Верлен Поль Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях. Блідну, коли Чую з імли – Б’є годинник: Линуть думки В давні роки Мрій дитинних. Вийду надвір – Вихровий вир В полі млистім Крутить, жене, Носить мене З жовклим листям. Переклад Г. Кочура...
22. Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
23. Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
24. Нюанс Нюанс (фр. nuance – відтінок) – відтінок, ледь помітна деталь, яка пожвавлює художню картину. дуже багата Н. лірика М. Воробйова, В. Голобородька, С. Вишенського, І. Калинця та ін. Приклад Н. з доробку М. Григоріва: Над хрестом Тільки тінь – Скрик волошок Що нижчають....
25. Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
26. Авторизація Авторизація (фр. autorisation – дозвіл) – схвалення автором тексту власного твору на тиражування у будь-якій копії (переписування, машинопис, ксерокопіювання, друковане перевидання, переклад іншою мовою, інсценізація). Авторизація засвідчується безпосередньо заявою письменника, його участю у процесі тиражування тексту....
27. Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються […]...
28. Алла Жабокрик – Вбивай мене словами і шматуй Вбивай мене словами і шматуй. Добий мене. Бо я і так вже мертва. Я пережила сотні тисяч бурь. Але ось ця була уже нестерпна. Шмагай мене. Тавруй свою печать. Знов ти залишиш на мені цей спомин. Слова. Слова. Ще трішки й спопелять. Й душа відлине через сірий комин. І полетить у небо до зірок. Розхристана, […]...
29. Павло Глазовий – дві поради Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – де працюєте, шановний? – Тут, у нашім місті. – А яка у вас зарплата? – Півтораста-двісті. – Я вам раджу калорійні споживать продукти, Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. – Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне. […]...
30. Перехресне римування Перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим за схемою: абаб. Приклад П. р. – вірш П. Гірника про Т. Шевченка: Не каявся. Писав у казематах. а Відрікся від щедрот і нагород. б І не зважав на цензорів пихатих – а Яка цензура викреслить народ? […]...
31. Олена Теліга – Танго І знов з’єднались в одну оману, – О дивне танго, – і сум, і пристрасть; Пливу на хвилях твого туману, Згубила керму, спалила пристань. І б’ється серце, і гнеться тіло В твоїм повільнім і п’янім вирі; Блакитне сонце мені світило, А буде чорне, а може й сіре! Чекає прірва на кожнім схилі, Та сум і […]...
32. Євген Гребінка – Віл “Мабуть, на небі звісно стало (Про себе Віл в кошарі гомонів) Про те, що весь мій вік я все за двох робив, Да й витерпів таки чимало, Що в плузі силкувавсь, копиці волочив, Ізранку у ярмі до півночі ходив І ще щодня бував і битий! Хазяїна не раз я проклинав, Тепер зовсім не той хазяїн […]...
33. Калинець Ігор – Вміння пасти левів Вміння пасти левів Досягається наївністю Вона звичайно не ти Вона має тіло і тінь Вона не виходила Поза обрій Як і поза себе Занадто тутейша Але не знайти Певнішу криївку Над її тіло...
34. Микола Вінграновський – Фуга Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч кинувсь я, я кинувся ліворуч… А небо йшло в скафандрі хмар землею. А бомбами, а бомбами, а бомбами Кущилася земля у неба під ногами. Я кинувся праворуч і – до себе… А небо йшло на […]...
35. Світ цей тісний для мене одної І все-таки важко бути самій, Летіти на крилах розбитих вже мрій… Дивитись на право, а бачити ліво, Іти на північ, потрапляти на південь… Всі мрії забуті, а крила – забрали… Не можу більш мріять, не можу літати. Ходжу по землі і дивлюся в небо… Взлетіти не можу, але дуже потрібно… Тіло вже ниє – взлетіти […]...
36. Каданс Каданс (фр. cadence – такт, розмір, ритм, темп) – музична, тональна завершеність періоду чи фрази у віршованому мовленні. К. високо поціновувався в різні літературні епохи, засвідчував високу майстерність певного лірика, про що писав, зокрема, Н. Буало у своєму трактаті “Мистецтво поетичне”: “давайте нам лиш те, що може бути миле, / В кадансі вірному усі напружте […]...
37. Олег Ольжич – Піхотинець Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке і спокійне, Ступає в холодних рядах. Довіку його не обійме Ні сумнів, ні згадка, ні страх. І радісно духу дивиться, Як тіло тяга кулемет, Стискає гарячу рушницю І вперто повзе наперед....
38. Пісенна творчість сучасних українських поетів Пісенна творчість сучасних українських поетів. Широко відомі і користуються популярністю пісні на тексти сучасних укра-їнських поетів. Серед них пісні-поезії на тексти М. Ткача (“Ясени”), М. Синга-ївського (“Чорнобривці”), Ліни Костенко (“Спомин”), Любові За-башти (“Ой вербиченько”). Народними піснями стали поезії В. Симоненка. Мало кому в Україні сьогодні не знані слова: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати […]...
39. Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
40. Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...