Галина Крук – Мушу зізнатися, боже

Related posts:

1. Галина Крук – Жінка надрізує вени Жінка надрізує вени, тому що не хоче стáріти Звично кухонним ножем, як відкриває шпроти Кволий ангел, дебелий доктор і санітар-очкарик – Сумнівна компанія для цієї брудної роботи Від їхнього ідеалізму обертом йде голова І завертається сонце скупе за кіоск навпроти Як їй втекти Як витекти їй у вузенький надріз від ножа І яким коридором податися […]...
2. Галина Крук – Cниться мені бомбосховище Сниться мені бомбосховище на околиці пам’яті, Останнє вціліле зі шкільних уроків воєнки – більше війни не буде, – казала нам вчителька, Але кожен із вас, діти, мусить затямити: У разі ядерного вибуху, Застосування зброї масового враження Чи іншого казусу Слід спускатися в бомбосховище, уникаючи паніки, Брати лише необхідне, нічого зайвого: Теплі речі, якби війна затягнулась […]...
3. Галина Крук – Cентиментальна історія Сентиментальна історія: він любить її, а вона – його І це так незвично у світі, далекому від симетрії Острів посеред моря, а моря того – огого Хвилі їм лижуть руки і рукави нею плетених свeтрів. Що робити з любов’ю, коли вона заходить в зеніт Двоє дорослих людей зі своїми мухами й левами. Жоден із нас […]...
4. Герасим’юк Василь – Боже мій, Боже, в чорну днину Боже мій, Боже, в чорну днину Крила вона схотіла мати, Щоб Полетіти на Україну СвОго милОго шукати. Як їй тоді засвітало, Боже? Як вона тоді личко вмила? Крильма двома затулила ложе… Боже, нащо ти дав їй крила? Грішні, ми прокляли ту днину І під чорними небесами Низько летіли на Україну, Бо вона летіла над нами....
5. Крук Галина – Біографія Народилася 30 листопада 1974 у Львові. За освітою – філолог-медієвіст, захистила дисертацію на тему “Українське низове бароко: поетика стилю і жанру” (2001). Авторка поетичних збірок “Мандри у пошуках дому” (Львів, 1997), “Сліди на піску” (Київ, 1997) та “Обличчя поза світлиною” (Київ, 2005), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли до […]...
6. Дмитро Павличко – “Боже, яка ти в цілунку глибока… “ Боже, яка ти в цілунку глибока, Наче безодня в тремтячій сльозі Із всевидющого божого ока! Боже, яка ти в торканні спрагненна, Наче пустеля, що мріє в пісках Про океану рухливі рамена! Боже, яка ти в коханні пестлива, Наче той вітер вівсяний, що спить В полі, коли починаються жнива!...
7. Роман Купчинський – Боже Великий Стрілецька і пластова молитва Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу землю поглянь! Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань. Люд у кайданах, край у руїні, Навіть молитись ворог не дасть… Боже Великий, дай Україні Силу і славу, волю і власть....
8. Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
9. Павло Мовчан – “Боже! Звільни мою душу від муки… “ Боже! Звільни мою душу від муки, Гуми не треба на мене вдягать! Вік опановую волі науку: Розум вже втратив… знайшов благодать… І на кону на життєвому граю, Вільний від себе, від слуху – крикун: Аж до нестями руками махаю, Криком волаю: – Я-а… ві-і-ічний двигу-у-ун… Вільний від правил громадських життєвих, Вільний від правди, та не […]...
10. Світлана Костюк – О Боже мій, а я ще й не жила О Боже мій, а я ще й не жила, А я ж лише “зализувала” крила, Які недоля прикра обпекла, Які неправда чорна обпалила… А я лише у царстві тіней злих Шукала світла, щоб донести людям. І цвітом опадав з грудей моїх Жертовний вірш, немов якийсь приблуда… А я себе палила кожен день (Коли болить життя […]...
11. Дмитро Лазуткін – домовся з ними Боже Домовся з ними Боже бо вони Не здатні бути іншими – воюють… У небо відправляються човни Собаки виють круки бенкетують Тримають зброю лицарі твої І кров’ю запікаються знамена Артилеристи луплять з-під землі – Земля вона пекуча і вогненна І соняшники квітнуть бо вогні Вирівнюючи лінію свободи Затягують звитяги затяжні І водять сатанинські хороводи Це смерть […]...
12. Тарас Шевченко – Мій боже милий, знову лихо! Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла Мужицька кров! Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову....
13. Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця Восени вві сні Чомусь Лякає тихим леготом, як лезом. Боюся ранку й вечора. Боюсь Апостольського дня. Вже краще безум....
14. Як ти Я не можу, як ти, все забути й пробачити, Я не можу, як ти, жити в світі надій, Я не можу у тьмі промінь світла побачити, Я не можу. Та як це можеш ти? Я замкнута в собі, ти ж для світу відкрита, Я, як дійсний вулкан, ти, як спокій небес, Ти – яскрава мов […]...
15. Душа метелика (скорочено) – Пагутяк Галина Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки. Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце з лампою. А їхнє самоспалення викличе у […]...
16. Надя Ковалюк – Я ще люблю… О Боже! Як же так? Я ще люблю… О Боже! Як же так? Минуло сто ночей і стільки ж ранків, Як розлетілись мрії по кутках І розкололось небо на уламки. А я люблю… На грані, на краю, Усупереч собі і всьому світу, Як немовля, в руках любов несу, Не знаючи, куди її подіти… Між нами – кілометри сліз і слів […]...
17. “Щастя дай, Боже, народу… ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”) Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність: Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. О. Кониський, обравши форму […]...
18. Шок Шок, Мов ковток спирту, Чи порив вітру… Він хотів з’їсти всі мої надії. Я знаю, що марно кудись поспішати, Старатись успіти. Хіба, що любити, закривши очі, Закривши їх на все, – І зомліти… Деградуючий розум вже не буде проти. Ти знаєш, як трусить від нервів чи страху? Мене так трусило щоночі. О Боже, мій Боже, […]...
19. Тимофій Бордуляк – Дай, Боже, здоровля корові! – Го, го, го, небоженьку! не мало я напрацювався, заким я заробив 50 ринських… 50 ринських! То не п’ятдесят разів кивнути пальцем, не п’ятдесят колачів з’їсти, а товчися цілу зиму з сокирою по лісах, по дебрах, коло сажнів, коло брусів… мерзнути, як собаці, та ще й о жидівську ласку стояти, щоби жидовин песій не пхав […]...
20. Гриненко Галина – Золотий дощик (Збірка) 1958 рік, видавництво “державне видавництво дитячої літератури УРСР” ГОЛУБИ То не вітер легкокрилий зашумів, То злетіла в небо зграйка голубів. Покружляли, покружляли угорі, Прилетіли, ходять тихо у дворі. А я вийшла, покришила хліба їм: Сизокрилим, білокрилим і рябим. ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ Навесні малий Омелько Посадив в саду морельку Та й на другий день питає: […]...
21. Гриненко Галина – Листоноша (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” КАТЯ Хто Каті нашої не знає? В червонім платтячку дівча. Вона в артілі доглядає Із мамою удвох качат. Ходімо глянемо на плавні, Які качата в Каті славні. КАЧАТА Вийшла качка на лужок. З нею діток ланцюжок. Будуть каченята Плавати, пірнати. – Кря, кря, кря, кря, кря, кря. Сонце в небі догоря. […]...
22. Галина Танай – Проводжаєш його Проводжаєш його, як завжди проводжала птахів – Без надій на новини і з дивною вірою в зустріч. Розділяючи навпіл запаси любові й страхів, Відчуваєш, як в місті стає несподівано пусто. Розкладаючи відстань між вами на сірий папір, На сухі сантиметри блідої від літ шляхівниці, Помічаєш, як тоншає й тихне затерте до дір Запорошене небо дощисто-м’якої […]...
23. Герасим’юк Василь – Я змалку боявся Романові Безпалківу Я змалку боявся поганого ока. Зомлів Колись я на храмі в чужому селі, безпорадний. Вже знаю про себе ту правду, яку я хотів. Я знаю ту правду, що врешті подібна На правду. Розплющую очі в дитинстві. Церкви і хати Іще не бляшані – Під снігом – Блищать наді мною. Я торсаю двері. Я […]...
24. Малик Галина – Біографія Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам’ятала на […]...
25. Галина Танай – Чуєш, як сточують камінь чужі голоси Чуєш, як сточують камінь чужі голоси, Як проростають у небо, скляне і глибоке, Поки покірно ковтають солоджену синь Ваших холодних будинків розбухлі коробки? Вас небагато лишилось – лиш ти і вона, Двоє на вимерзлу темінь порожніх кварталів, Двоє чужих і неторкана довга зима, Двоє живих на розметане сніжне провалля. Слухай різдвяного дзвону далеку луну, Слухай, […]...
26. Вірш – Не зрозумілі стосунки Не зрозумілі стосунки, але все ж кохаю Та не міняє нічого, та чашка гарячого чаю. І хочеться випити, але нажаль не можу Пообіцяла ж тоді, і дурниць робити не мушу Але тобі вже байдуже, на мене і все що зі мною “Не будемо разом!” – ці слова до болю Проникають в підсвідомість, але не підкоряють […]...
27. Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
28. Микола Руденко – день, який людство не забуде Боже! Ти є в небесах чи немає? Вийшовши в поле, молюсь, як завжди, Силі, що землю в долонях тримає – Доброму Богові Сковороди. Боже! Сьогодні достоту відомо, Чом Ти мене у окопах зберіг: Кривда вернулась до нашого дому, Лихо шкребеться на отчий поріг. Лихо, яке вже, здавалось, померло. Та не судилось його перейти: В сонце […]...
29. Дмитро Загул – ІV. “Очі заплющу і бачу… “ Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: – Волі доволі! Я йду! – І чулим серцем віщую Ще більшу біду. Невже ж і я привикну Дивитись і мовчать? Нехай осліпну, а скрикну: Навіщо той чад? Невже ж тремтіти буде Сплюгавлена душа? Не […]...
30. Галина Журба Реферат Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в […]...
31. Демченко Галина – Біографія (1922-1986) Галина Олексіївна демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка Чернігівської області. Там її батько став працювати агрономом, а мати в радгоспі вела лікнеп. дівчинка бігала за мамою “хвостиком”, і не дивно, що в шість років вона вже вміла читати й писати. Тому й навчатися пішла одразу в […]...
32. Тарас Шевченко – Минають дні, минають ночі Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! доле, де ти? Нема ніякої, Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не […]...
33. Потрапити в сад (скорочено) – Пагутяк Галина На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить відчинені двері, увійде в сад, […]...
34. Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
35. Пагутяк Галина – Біографія Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на ) – українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури. Народилася 26 липня 1958 року в селі Залокоть, дрогобицького району, Львівської області, згодом родина переїхала у село Уріж. Батько – Василь Пагутяк, матір – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря […]...
36. Журба Галина – Біографія Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця […]...
37. Андрій Малярик – Чому життя таке несправедливе? Чому життя таке несправедливе? Розчарування, біль, душа болить… Всі, як один, ми вклали свої сили, У відповідь: “Забудь ти щастя мить” Чому життя таке одноманітне? Сонливий ранок, чашка кави і TV. І свято мами стало непомітним, VK, ютуб і фільм на DVD. Та все тому, що портять людей люди, Поганий вплив, байдужість, компромат, І позаочі […]...
38. “Ах, боже мой! Что станет говорить княгиня Марья Алексеевна!” (по комедии А. С. Грибоедова “Горе от ума”) В группе двадцати лиц отразилась, как луч света В капле воды, вся прежняя Москва, ее рисунок, Тогдашний ее дух, исторический момент и нравы. И это с такою художественною, объективною Законченностью и определенностью, какая далась У нас только Пушкину и Гоголю. И. А. Гончаров Произведением, прославившим имя Александра Сергеевича Грибоедова, стала его комедия “Горе от ума”. […]...
39. Галина Тарасюк – Біографія Галина Тимофі́ївна Тарасюк (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977-2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України. Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк […]...
40. Ти той кого я так люблю Ти той кого я так люблю, Без кого жити я не можу, Життя за тебе віддаю – Мій найрідніший, найдорожчий Ти сенс життя, ти навіть більше – Мій еліксир – безсмертна кров. Для чого ж ці нікчемні вірші, Все рівно гнобиш ти любов… Моя спокуса безкінечна – Жага життя – як вічний рай, Натхнення жити […]...