Галина Крук – Жінка надрізує вени
Жінка надрізує вени, тому що не хоче стáріти
Звично кухонним ножем, як відкриває шпроти
Кволий ангел, дебелий доктор і санітар-очкарик –
Сумнівна компанія для цієї брудної роботи
Від їхнього ідеалізму обертом йде голова
І завертається сонце скупе за кіоск навпроти
Як їй втекти
Як витекти їй у вузенький надріз від ножа
І яким коридором податися потім,
Якщо всі без винятку – проти
Вихор виносить її по спіралі аорти
Просто так – тху…
Доктор підносить їй дзеркальце
Думає – жінка ж, зажде, завагається, може
Але – дзуськи, ніколи, бо коли вона йде –
То вона таки йде
Жінка – сам знаєш, істота уперта,
Прости її, Боже
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Галина Крук – Cентиментальна історія Сентиментальна історія: він любить її, а вона – його І це так незвично у світі, далекому від симетрії Острів посеред моря, а моря того – огого Хвилі їм лижуть руки і рукави нею плетених свeтрів. Що робити з любов’ю, коли вона заходить в зеніт Двоє дорослих людей зі своїми мухами й левами. Жоден із нас […]...
- Галина Крук – Мушу зізнатися, боже Мушу зізнатися, боже, що не вмію жити На цьому світі, а як на тому – іще не знаю Пробувала, старалася, ходила до школи, Навіть траплялося по дурості вчити інших, Вторила за кимось: жити значить вмирати Мушу зізнатися, боже, що не вмію вмирати, А найгірше – не хочу Світ такий гарний – дерева, хмари, навіть комахи, […]...
- Галина Крук – Cниться мені бомбосховище Сниться мені бомбосховище на околиці пам’яті, Останнє вціліле зі шкільних уроків воєнки – більше війни не буде, – казала нам вчителька, Але кожен із вас, діти, мусить затямити: У разі ядерного вибуху, Застосування зброї масового враження Чи іншого казусу Слід спускатися в бомбосховище, уникаючи паніки, Брати лише необхідне, нічого зайвого: Теплі речі, якби війна затягнулась […]...
- Крук Галина – Біографія Народилася 30 листопада 1974 у Львові. За освітою – філолог-медієвіст, захистила дисертацію на тему “Українське низове бароко: поетика стилю і жанру” (2001). Авторка поетичних збірок “Мандри у пошуках дому” (Львів, 1997), “Сліди на піску” (Київ, 1997) та “Обличчя поза світлиною” (Київ, 2005), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли до […]...
- Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
- Ольга Анцибор – Жінка Жінка йде по вулиці красива, Впевнена й легка її хода. Жінка йде по вулиці щаслива, Вже не юна – просто молода. Рання сивина лягла в волосся, Сум і радість хлюпають з очей, В тих очах я бачу, чи здалося Світло дня і темряву ночей. Ближче підійшла – ні, не здалося, Жінка і весела і сумна, […]...
- Юрій Тарнавський – Жінка іде в сад Жінка іде в сад, Бере з собою руки, Приладдя, подібне до своїх кінцівок, Торкається скель, які Минає, немов з кущів, Струшує з них краплі, Неподільні, як непаристі числа, Зачіпляється частинами тіла Кущів, блискучих від дощу, Як скелі, з гострими боками, що не гнуться, Грунт сягає її легенів, І вона забуває, що мусить дихати. Вона заглядає […]...
- Била жінка мужика, за чуприну взявши (народна пісня) Била жінка мужика, за чуприну взявши, Що він їй не поклонився, ще й шапочку знявши, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши. Била жінка мужика, пішла позивати, Присудили мужику ще й жінку прохати, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й жінку прохати. Сидить жінка на припічку, ноги […]...
- Христина Головко – Повільно вводиш самотність мені в вени Повільно вводиш самотність мені в вени І заливаєш, щоб навіки – воском, А осінь тче і з митей гобелени Думки біжать поромами під мостом. Завзято вводиш у мій час – тишу, І цементуєш – щоб навік – в останнє, Свою любов ти мов тягар облишиш, Вона ж осяде у тобі, мовчанням. Оскому слів натягнуть твої […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова Драматичний етюд Особи: Хуса, або Хузан – приставник Ірода Антипи, тетрарха галілейського. Йоганна – жінка його. Мелхола – мати його. Сабіна – рабиня його. Публій – значний римлянин. Марція – жінка його. Управитель, виночерпець, кравчий, раби, рабині – в домі Хусовім. Діється в Галілеї, в домі Хусовім, за часів євангельських. Світлиця в домі Хусовім уряджена […]...
- Оксана Боровець – Жінка печальна ходить за мною часто Жінка печальна ходить за мною часто. Коли я оплачую світло чи воду в крані, Вона наближається майже впритул до каси, Каже приречено черзі: “Чи є тут крайній?” Жінки цієї чорні вологі очі, Русе волосся, витончені зап’ястя. Зайде в “Ашан” сьогодні і скаже: “Хочу Жити без знижок… ” І додає: “… на щастя”. Завтра на пошті […]...
- Сергій Жадан – Ця жінка, яка фотографує дерева січня Ця жінка, яка фотографує дерева січня, Їхню вогку динаміку і переплетіння, Маленькі будинки з димами, Засипані снігом узбіччя, Неба тяжкі простирадла зі складками й тінями. Ось вона стоїть за повітрям, наче за ширмою, Стежить за цими деревами, мов за тваринами, За їхнім дитячим шепотом, за ходою пташиною, За тонкими руками, за збитими в кров колінами. […]...
- Знесилена жінка Вона була така стара, Вона завчасно постаріла, Вона ходила, мов мара, Ужитись в світі не зуміла. Вона була ще молода, Але на скронях посивіла, І не бриніла в ній вода, Джерельця найти не вміла. Отак, пустопаш і жила, Від цього зовсім не зітхала, Працювала в світі, як бджола, І долі іншої не знала… Чи може […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”. – Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека? Тільки в тебе і балачки про бощі й олію, І ні слова про […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (2) Незабаром увіходить Mелхола, дуже стара жінка; її ведуть попід руки дві рабині. Mелхола (до Хуси) Чого ти старощі мої турбуєш? Ти, Хусо, міг би й сам прийти до мене. Вже надто запанів… Я не хотіла Рабам лихого прикладу давати, А то б і не прийшла… (далі воркоче щось невиразне. Рабині садовлять її на низьке крісло […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (5) Ледве раб виходить за двері, Сабіна з’являється. Хуса (до неї) Звідки ти прийшла? Сабіна В десятій хаті я крутила жорна. Хуса (суворо глянувши на неї) Іди і зараз принеси для пані Свою одежу, тільки щонайкращу. Сабіна Я кращої не маю над оту, Що владар мій своїй рабині справив, Але вона пристала б і цариці, Бо […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (4) Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами неабиякої вроди, але дочасно змарніла; убрана вбого, буйні коси, мідяного кольору з золотистими полисками, прикриті простим сільським покривалом. Вона спиняється у порога. Хуса (непривітно) То ти вернулась? Йоганна (тихо, покірно, але з захованням гідності) Так, я вернулася. Хуса А де ж твій тесля? Йоганна Його розп’ято. Ти хіба […]...
- Павло Глазовий – Вигідна жінка Стрів на вулиці Матвія Панько Сарана. – Здрастуй, – каже. – Познайомся: Це моя жона. – дуже радий, дуже радий! – Вигукнув Матвій. Цмокнув жінку в праву ручку, Поклонився їй, А Панькові тихо мовив: – Я не доберу, Як ти міг узяти жінку Отаку стару? Видно, старша літ на двадцять? – Ні, на двадцять п’ять. […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (3) Хуса От, кара божа з нею! (Плеще в долоні.) Увіходить управитель. Поклич мені Сабіну. Управитель іде. За хвилину ввіходить Сабіна, молода, гарна рабиня-самаритянка, убрана на грецько-римський лад, і мовчки спиняється в порога. Хуса (до Сабіни) От що, слухай… Сьогодні в мене будуть гості з Рима, Поважні і Потрібні, – розумієш? Сабіна (хизуючись, з усмішкою) Сабіна […]...
- Галина Танай – Чуєш, як сточують камінь чужі голоси Чуєш, як сточують камінь чужі голоси, Як проростають у небо, скляне і глибоке, Поки покірно ковтають солоджену синь Ваших холодних будинків розбухлі коробки? Вас небагато лишилось – лиш ти і вона, Двоє на вимерзлу темінь порожніх кварталів, Двоє чужих і неторкана довга зима, Двоє живих на розметане сніжне провалля. Слухай різдвяного дзвону далеку луну, Слухай, […]...
- Галина Журба Реферат Галина ЖУРБА (29 грудня 1888 – 9 квітня 1979) Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в […]...
- Журба Галина – Біографія Галина ЖУРБА (Галина Маврикіївна домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня 1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких років нав’язала зв’язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі. двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця […]...
- Гриненко Галина – Золотий дощик (Збірка) 1958 рік, видавництво “державне видавництво дитячої літератури УРСР” ГОЛУБИ То не вітер легкокрилий зашумів, То злетіла в небо зграйка голубів. Покружляли, покружляли угорі, Прилетіли, ходять тихо у дворі. А я вийшла, покришила хліба їм: Сизокрилим, білокрилим і рябим. ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ Навесні малий Омелько Посадив в саду морельку Та й на другий день питає: […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (7) Який час нема нікого, згодом увіходять Публій і Марція поруч, за ними Хуса. Марція немолода вже пані, обличчя суворого римського типу, рухи повільні, поводіння гордовите; одежа на їй уложена дуже майстерно; довга, дрібно-зафалдована стола, темна, шовкова, з довгими рукавами, з вузенькою, але чудово гаптованою лиштвою, тягнеться ззаду по землі на лікоть; на голові у пані […]...
- Гриненко Галина – Листоноша (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” КАТЯ Хто Каті нашої не знає? В червонім платтячку дівча. Вона в артілі доглядає Із мамою удвох качат. Ходімо глянемо на плавні, Які качата в Каті славні. КАЧАТА Вийшла качка на лужок. З нею діток ланцюжок. Будуть каченята Плавати, пірнати. – Кря, кря, кря, кря, кря, кря. Сонце в небі догоря. […]...
- Твір на тему: “Жінка в білому” Пікассо Великий художник двадцятого століття Пабло Пікассо пройшов величезний творчий шлях. Його першим наставником у мистецтві був батько, вчитель малювання й майстер декоративних розписів. Пікассо почав малювати дуже рано, у чотирнадцять років. Бездоганно володіючи прийомами академічного малюнка, він блискуче склав іспити в Барселонську школу вишуканих мистецтв, але дуже скоро покинув її, як і Мадридську академію мистецтв. […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (6) Раб (з’являється на порозі) Прибув високородний Публій в гості! Хуса З дружиною? Раб Сам, без жони прибув. Хуса (стиха до себе, заклопотаний) Що за притичина?.. Раб тим часом розсовує запони, що закривали середній вхід до кімнати; одкриваються сіни й видко, як у них вступає знадвору Публій. Він ще молодий чоловік, але поважний рухами й виразом […]...
- Галина Танай – Проводжаєш його Проводжаєш його, як завжди проводжала птахів – Без надій на новини і з дивною вірою в зустріч. Розділяючи навпіл запаси любові й страхів, Відчуваєш, як в місті стає несподівано пусто. Розкладаючи відстань між вами на сірий папір, На сухі сантиметри блідої від літ шляхівниці, Помічаєш, як тоншає й тихне затерте до дір Запорошене небо дощисто-м’якої […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (8) Хуса (шпарким, приглушеним голосом до Йоганни) Я мало не забув тобі сказати… Поклич… ні, краще йди сама в пекарню І розкажи, як треба готувати Ту п О Ливку до риби по-саронськи, Що ти колись для претора варила. Наглянь, щоб там її не зопсували. Се дуже важна річ! Йоганна Я допильную. Хуса Я Марцію вже якось […]...
- Жінка та війна (По кіноповістях О. Довженка “Україна в огні”, “Мати”) У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його […]...
- Потрапити в сад (скорочено) – Пагутяк Галина На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить відчинені двері, увійде в сад, […]...
- Малик Галина – Біографія Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам’ятала на […]...
- Жінка в революції у творчості М. Хвильового Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор – оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. […]...
- Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської) Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а […]...
- Твір на тему: Чоловік і жінка у сучасному світі (твір на суспільну тему) З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Та й саме життя ніби підказувало, як мають складатися ці стосунки: Адам орав, Єва пряла. На жінці завжди трималася хата, діти. А чоловік мав здобувати їжу на кожен день. Та минали століття, і все значно ускладнилося. Нині жінка не […]...
- Демченко Галина – Біографія (1922-1986) Галина Олексіївна демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка Чернігівської області. Там її батько став працювати агрономом, а мати в радгоспі вела лікнеп. дівчинка бігала за мамою “хвостиком”, і не дивно, що в шість років вона вже вміла читати й писати. Тому й навчатися пішла одразу в […]...
- Твір на тему: Жінка, мати, Берегиня Жінка, мати, Берегиня Все прекрасне на землі – від світла сонця, від кохання жінки, від молока матері. Суворими шляхами йшла наша Вітчизна до сьогоднішньої свободи і незалежності. Горді мужі Київської Русі, князі та воїни, відважні запорозькі лицарі заступали шляхи ворогам, воювали, боронили свій рідний край. А жінки тим часом оберігали домашнє вогнище, народжували дітей, омивали […]...
- Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною (Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської) Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (1) Хуса (чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний; увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні) Гей, слуги! швидше! Хто з вас є? Сюди! Увіходять: управитель дому, виночepпєць і кравчий. Управитель До р О Зказу, мій пане! (Вклоняється, за ним інших двоє вклоняються мовчки.) Хуса (до управителя) […]...
Твір на тeму що може об'єднати народ.