Газелі (скорочено) – Хафіз

Я по троянду в сад спустився на світанні.
Там соловей зайшовся в щебетанні.
Мій побратим гіркий, закоханий в троянду,
Ронив, ридаючи, мелодії весняні.
Не стало вірності і дружби на землі,
Немає жодного, хто б не тонув у злі.
Хто обдарований божественним талантом,
В скупого здирщика слугує при столі.
Немає в мудрого, де голову схилити,
Йому судилися печалі та жалі.
Зате невігласи, що виросли в розкошах,
Щодня купаються у золоті й сріблі.
Рядки поетові, що душу освіжають,
Як ранній вітерець у юному гіллі,
Ячменю пригорщі в скупих не заслужили,
Хоч будь їх автором безсмертний Санаї.
Мені на вухо так сказала вчора мудрість:
Терпи всі злигодні, великі і малі.
І завжди пам’ятай мої слова, Гафізе:
“як не впадеш у прах, то будеш на чолі”.
Переклад В. Мисика


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему життєвий шлях.
Ви зараз читаєте: Газелі (скорочено) – Хафіз
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.