Георгіки

Георгіки (від грецьк. georgikds – землеробський) – різновид дидактичної літератури в античну добу, епічні твори, присвячені сільському життю. Приміром, “Георгіки” Никанора Колофонського (ІІІ-ІІ ст. до н. е.), “Роботи і дні” Гесіода (VIII-VII ст. до н. е.), “Про сільську господарку” Катона Старшого (234-149 pp. до н. е.), “Георгіки” Вергілія (70-19 pp. до н. е.). У новочасній європейській поезії, перейнятій мотивами протиставлення урбанізованої дійсності сільській, Г. набули вигляду стилізації, орієнтуючись на зображення щасливого сільського побуту, спокійного добробуту, статечного пейзажу тощо, наближаючись тим самим до буколіки, як, принаймні, у французького поета деліля (“Сади”, “Селянин, або Георгіки французькі”). деякі поезії Г. Сковороди мають певні риси Г. В українській новітній ліриці до Г. звертався В. Мисик (“Простягся степ… “, “Літо”, “Возовиця” та ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Ольга кобилянська біографія скорочено.
Ви зараз читаєте: Георгіки