Герасим’юк Василь – Кілька хвилин першої світової
“То не змія, то черв.
Тут багато такої нехарі.
А гадину зараз ви уздрите”, –
Сказав брусиловцям сліпий і засвистів.
Ще не чули вояки такого свисту:
Невловні переливи,
Незвичні колінця,
Тони скрадливі –
Недобрий свист!
Почули вояки,
Захитались буки і трепети,
Ворухнулася стіна смерек,
І зашуміла на них умлівіч
Велика змія.
Заніміли хоробрі вояки, скаменіли їх руки,
Забули про зброю.
“А чого-с така люта?” – крикнув сліпий
І кинув проти неї киптар.
Полоснула по одежині і прошуміла
У темні потоки, у мертве ріща…
Зашкруміла вовна, стліла шкіра…
І вдарила канона!
Схопили вояки стрільби і побігли,
Бо полоснуло вогнем,
Відриваючи небо від землі…
І в ту яму
Упав лицем сліпий.
Зашкруміла земля, стліло небо –
І молився сліпий, бо почувся інший свист,
Який поскладав хоробрих вояків
Один коло одного…
І вперше заплакав старий
Видющими сльозами…
І тяжко повертався
У свої темні роки,
У їх темні потоки,
Аж до мертвого ріща…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Герасим’юк Василь – Посипав з хвої світлий пил Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил Мені палало. Я миттю переплив ріку І пісню млосну. А ти сто літ, як в сардаку Пішла на Босну. З тобою мати і брати, Й вуйки з вуйнами. А світлий пил із темноти Завис над нами. Під сардаками – киптарі І […]...
- Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії Гійома Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії Гійома Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Один із засновників авангардизму Гійом Аполлінер, обстоюючи свободу мистецтва, вважав, що це досягається шляхом синтезу різних мистецтв. Тому поет прагнув створити так звану “візуальну лірику”. Нова образність і поетична техніка відобразилась і в його вірші “Зарізана голубка й водограй”. Вже сама назва […]...
- Герасим’юк Василь – Від першої зневіри злого блуду Від першої зневіри злого блуду Ставав рудим, як глиця восени. Я все це перебув. Я перебуду Ще раз – тільки руку простягни. “Легка твоя рука. Важке волосся”, – Я вишепотів це у чорну мить. Я мав тебе. Мені не довелося Проклясти Бога – ідола створить....
- Герасим’юк Василь – Це фото він Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – У траурній рамці, під склом, під серпневим дощем… Котрого Івана покличуть на проби? А пробам Судилося нині і прісно: вогнем і мечем… І ми ще зійдемось в повітрі журби і жалоби. Котрому Івану він руку поклав на плече? Пострижений, у сірячині […]...
- Павло Мовчан – Кілька здряпин на дні казана Ти поряд ніби Бог, і ніби Бог – далеко… Покинутий давно, та не забутий, ні… Вертаємось з життя, немов прочани з Мекки: Знесилені тіла та душі преясні… Стончились, мов папір, і вижовкли обличчя, І погляди взялись коростами іржі. По обрію йдемо в лахманаччі велично – Тут відчахнеться тінь від тіла на межі. Ми бачимо себе […]...
- Герасим’юк Василь – Ахіллесова п’ята Василеві Портяку Був такий день, Коли не можна нічого тягти з лісу, Бо прилізе гадина додому. Були такі слова, Які вимовляти умів сліпий, Викликаючи гадину з-під хати, – Убити її. Була така гадина, Яка ховалася від холоду в печі І серед ночі цокала, як годинник. Була така година вдосвіта, Коли змія ота зігрілася на литці […]...
- Томаш деяк – дівчино, два баккарді і п’ять хвилин! Дівчино, два баккарді і п’ять хвилин! Дайте відчути, як відступає час Як оживає у жилах і ром, і Рим Як корабель лягає на інший галс Дівчино, Від “будь ласка” до “ось ваш чек” Станьте мені ескортом у цій пітьмі Я не ховатиму душу, а ви – лице Поки свої мацаки простягає хміль Дівчино, принесіть-но мені […]...
- Герасим’юк Василь – Хтось грає за лісом на скрипці Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То вічний був ліс. В тому лісі потоки шуміли. Вони відійшли в свою землю до роду свого. Ми всі з того лісу. Нас тяжко шукав сатана. Ми вийшли з потоків і впали з потоками В праліс. […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Змія Змія рослинна й кущувата, Змія покручена й слизька, Мов мокра палиця картата, Співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста Росте з-під каменя кущем. Слова рослинні і хвилясті Злітають радісним дощем. Мов папороть, перед очами Стає прапервісність твоя. Ти ще рослина, ти ще камінь, Тебе обкручує змія....
- Майк Йогансен – Сімнадцять хвилин (новелла) В квітні числа. . . електрика загасла в Харкові на 17 хвилин (факт). Я вийшов з парадного в квітні в п’ятій годині вечора й озирнувся навколо. Я міркував, де піти. Вільний, вогкий вечір. Свято. Я ще раз подивився навкруги й нічого не побачив. Потім поволі повернув і пішов на схід. Купами йшли люди, парами […]...
- Герасим’юк Василь – де ви пасли, олені небесні? Де ви пасли, олені небесні? Ви почули срібний свист стріли? Ви скупались у черленім плесі Чи в залізну дебрю утекли? Де ви спали, олені небесні? Ви відчули жовтий зір змії? Ви наснили золотому теслі Білу платву в дереві її?...
- Ірена Карпа – 50 хвилин трави (КОЛИ ПОМРЕ ТВОЯ КРАСА) – Мені так страшно… – Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік. – От ти знаєш, що вони з нас зроблять? – провадила вона далі. – Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! – […]...
- Герасим’юк Василь – Чоловічий танець Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- Василь Симоненко – З вікна Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. Пливе печаль. Біліють смолоскипи Грайливо пофарбованих ялин – Вони стоять, немов у червні липи, Забрівши в сивий і густий полин. Полин снігів повзе до видноколу, Лоскоче обрій запахом гірким, Лапаті, білі і колючі бджоли Неквапно […]...
- Василь Герасим’юк – Ахіллесова п’ята АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА (Версія) Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова, які вимовляти умів сліпий, викликаючи гадину з-під хати, – убити її. Була така гадина, яка ховалася від холоду в печі і серед ночі цокала, як годинник. Була така година вдосвіта, коли змія ота […]...
- Герасим’юк Василь – 26.IV.1989 Пітьма безпам’ятства, чума… Землею стане прах. Нас поховали недарма У чистих сорочках. І хто ми є, і хто є ми… Одне хоч знаєш – де, Багаттям вихоплений з тьми, Вогнем, що в землю йде....
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх […]...
- Василь Стус – Море – чорна грудка печалі Море – Чорна грудка печалі, Душа Мефістофеля Наодинці. Терпне рояль Під пальчиками дівочими, І в воду Падає з кручі земля. Шерхлі трави Вологі пасажі ловлять, І стогін стихії Туманом важким облягло. * Гусне вечір сурою корана, І в яру струмка гортанний звук. Стільки правди в горлі, стільки мук – Не переповісти і до рання. * […]...
- Герасим’юк Василь – За нашу днину я тобі віддам За нашу днину я тобі віддам Ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, Й це може називатися життям У царстві божім. Хай – єдина мить. Один лиш подих. Крок лише єдиний. Неізреченний черешневий іній Над небесами темними тремтить! Сліпу свободу видихнемо! Грім Паде в потоки – вірить тільки водам, Бо […]...
- Твір на тему: Чи треба знати кілька мов? (твір-роздум) Той, хто не знає іноземної мови, не знає своєї власної. В. Гете Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти […]...
- Герасим’юк Василь – Старовинний пейзаж Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов І стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки про них сповіщають, Сповільнюють вірш. І сиплеться попіл па трави старі і короткі, І подув залізний плече, як вода, відчува. Якого ще треба терпіння, Навіщо і доки? Яка ще потрібна душа І яка голова? Небесні […]...
- Характеристика майора Медвина від першої особи Експресом тільки на інше полювання їде майор ОГПУ-НКВД Медвин. “Майор виглядає, як саме втілення могутності, сили і гонору своєї “пролетарської” держави. У цім експресі не тримається ніхто так… гордовито… з незрівнянним почуттям вищості. Його не зворушують ніякі екзотики, ніякі найексцентричніші історії, ба навіть тигри. Він не те бачив. Не те знає. І не те може. […]...
- Герасим’юк Василь – Мотив Блукав і світу білого не бачив, На велелюдді, як у пущі, жив. Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай мотив”. І ти згадав мотив. Все, що невірні сльози навертало, Поникло враз, бо ти збагнув тоді, Що не його – тебе було замало Йому у дні і ночі молоді. Як він звучав у ті веселі […]...
- Василь Герасим’юк – Чоловічий танець Василь Герасим’юк ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, як тяжко почати і зупинити цей танець. Хоч раз ти стань у це найтісніше коло, обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших, і тоді […]...
- “Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XIX ст. (1 варіант) Оноре де Бальзак відіграв велику роль в утвердженні принципів реалістичного роману. Його творчість вирізнялася масштабністю, сміливістю задумів і величністю досягнень. Завдяки зусиллям Бальзака чимало письменників XIX століття почали виявляти глибоку зацікавленість життям суспільства, спостерігати за побутом і звичаями найрізноманітніших верств населення та відображати їх на сторінках своїх книг. Бальзак відкрив для мистецтва слова такі сфери […]...
- “Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XIX ст. (2 варіант) Чи можна відобразити в художньому творі людське життя у всіх його проявах? На мій погляд, навіть якщо хтось візьме на себе відповідальність проаналізувати всю літературу, що існує на сьогодні у світі, підтвердить, що це завдання неможливо виконати. Різні природні умови, різні особливості національної свідомості, різні способи виховання і ще безліч причин зумовлюють безкінечну багатогранність людського […]...
- Своєрідність образів першої збірки творів В. Винниченка “Краса і сила” В. Винниченка подарувала нам Кіровоградшина, про яку сам письменник згадує, як про край розлогих степів і неквапливих людей, які повагом пересуваються степовими дорогами на возах, погейкуючи на волів. Саме цей край наснажив митця вітром свободи, героїчним духом минулого, що позначився і на його долі, і на його творчості. Уже першими своїми творами В. Винниченко заявив […]...
- Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози “Основи”) О. І. Білецький О. І. Білецький Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози “Основи”) Українська художня проза з’явилась у XIX столітті. Своїм виникненням і ростом вона зобов’язана розвитку творчих сил українського народу. Як виникла ця проза? Корені її природно було б шукати в першооснові всякої книжної словесності – у поетичній творчості трудового народу, який, […]...
- Василь Симоненко – “Ми думаєм про вас… “ Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і вечірній час, І в свята гомінки, і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас. Ми думаєм про вас – і тому наші руки Не в’януть біля плуга і станка, Тому серця у нас не витончена мука, А радість голосиста і дзвінка. Ні, […]...
- Герасим’юк Василь – Білого гриба запах сниться Білого гриба запах сниться – тулиш до листя Губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. Не відпускає. Запах один – білого гриба! – сниться – під листям Переховай, хвоєю вкрий і – прокидайся!… Може, небо, стиснуте звором, видихне птицю. Може, ще вчасно,...
- “Людська комедія” Оноре де Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст Літературна спадщина Бальзака неосяжна. Реалістичні повісті “Гобсек”, “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, які включено до збірки “Етюди приватного життя”, що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об’єднати всі написані ним твори, а назву циклу – “Людська комедія” – було знайдено пізніше – під впливом бесіди з приятелем про […]...
- Герасим’юк Василь – Зіпершись о стіну Зіпершись о стіну з гнилих бервен, Він солов’їні згадує рулади: “О будь благословен! Навік спасен, Хто йшов з тобою в роки страху й зради”. Він згадує їх лиця в тьмі печер: На них нема печаті зради й страху. “Я знаю, хлопці, тяжко вам тепер Відвідати Кайяфу”....
- Герасим’юк Василь – Ностальгія На єдиному березі його безпросвітної, Старості його заморської Сива ходить вівця… А вовну її першу Повезли в бесагах за море, І другу її вовну В тих бесагах за море повезли, І загубили ті бесаги В тому світі Сто років тому… А в першій бесазі, у першій вовні Він – однорічний – плакав, А в другій […]...
- Василь Стус – Сидимо біля погаслого вогнища Сидимо біля погаслого вогнища, Перетрушуємо в долонях попіл, Розтираємо витухлі геть вуглини: А що як зажевріє раптом жар? Тут темно і темно там і ще далі темно, Але жар ніби жевріє. Ось він! задумано каже друг, Очі його туманіють страхом. Бачу, відказую скорбно другові, Придивляючись до нічних світлячків. Сидимо біля погаслого вогнища – Століття, друге, […]...
- Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть Про тебе, скрипко чорна, А вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, Неначе кров із горла, І пахнуть рутою, котра Уже напівзабута, І пахнуть м’ятою. добра Сам Бог мені прелютий Був зичив, даючи цей хист Проклятий – віршувати На власну голову. А зміст? А змісту не добрати. Коли топилася […]...
- “Людська комедія” Оноре Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX століття Кожний із нас знайомиться з творами Оноре Бальзака у різному віці. Тому і сприймаються вони по-різному. Хтось по-малечому уявляє собі шагреневу шкіру і сприймає твір, як казку з бабусиних уст, а хтось свідомо уявляє життя французького суспільства уже в юнацькі роки. Але твори Бальзака – це ті твори, до яких людина не раз повертатиметься протягом […]...
- Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно Вулиці – біле по білому Аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: Вабить (уже закритий), Відкривається (на розлуці). Темінь. Шукай. Що там? Сніг, Бором – кукурудзиння. Досвітні таємниці. Терикон. Смердюча річка Глибом випахла. Нехитрі подорожі Ставком. Дитяча зверхність, Невимовлене зріднення З кригою, з вітром. […]...
- Герасим’юк Василь – Варіації 1 Стих водоспад. Коли вляглася піна, Побачив я над прірвою жінок. І ліс уздрів їх. Відступив на крок І впав перед жінками на коліна. З яких небес вони? З яких зірок? Чому в. ода спинилася неспинна? В проваллі тане кожна крапелина. Я маю ключ, не знаю, де замок. Їх, мабуть, води винесли з безодні, І […]...
- Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене Сто дзеркал спрямовано на мене, В самоту мою і німоту. Справді – тут? Ти справді – тут? Напевне, Ти таки не тут. Таки не тут. Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти? Урвище? Залом? Ачи зигзаг? Ось він, довгожданий дощ. Як з решета. Заливає душу, всю в сльозах. Сто […]...
- Біблія – пам’ятка світової літератури Біблія – пам’ятка світової літератури Напевне, немає в світі іншої книги, навколо якої впродовж усієї історії людства велися б такі цікаві розмови та яка мала б стільки відданих прихильників, скільки їх має Біблія. Біблія в усі часи залишалася найбільш розповсюдженою в світі книгою. Перекладена на понад дві тисячі мов, вона є доступною 99 відсоткам населення. […]...
Плани на майбутнє.