Герасим’юк Василь – Люблю мамин почерк

Люблю мамин почерк. Слова її переловім.
Їх можна читати, шептати і не відпускати.
Не жить мені більше, у світі не жить молодім,
Та нинішню радість не зможе ніхто відібрати.

Відчую розхристану днину – як материн спів.
Відчую відчахнуту гілку – заниє, як слово.
Відчую осквернену душу – з таких вона слів,
Що пахнуть отавами пізніми та барвінкове.

Нехай мене завтрашня днина хитає в диму
Їдкого лукавства, але відібрати не зможе
Цю радість від імені жінки

Хоча би тому,

Що нині читаю ім’я її, господи-боже…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Люблю мамин почерк