Герасим’юк Василь – Маріє

МАРІЄ,
За мертвими виють пси.
Так виють, ніби за тими,
Що вмерли у всі часи,
Й між ними – ми.
Не за ними.

На сивому тлі трави
Тонко, мов конокради,
Проціджують ніч волхви
Імені твого ради.

Тут виють до ранку пси
За мертвими й за живими
На грані,

Бо голоси
Їхні
Кажуть очима.
Заплющуй очі…
Зірви

Губами пелюстку зради
Па псиному тлі трави
Спасенної ночі ради.

Ми тут.
Ми вдвох на коні,
Що палить трави в галопі!
За нами виють чи ні?!
Тут кров б’є об кров!

Це опір.
Хтось мав любити
Тут.

Ми ждали такої ночі.
Душа моя горне бруд –
Роби з ного, що хочеш,

Бо виють до ранку пси
За мертвими й за живими
На грані,

Бо голоси
Їхні
Кажуть очима…
Ми ще ворушимось!
Ми

Виєм з болю до рана,
З любові виємо,

З тьми,
Тут,
Як там, де застане…

На сивому тлі трави
Тонко, мов конокради,
Проціджують ніч волхви
Імені твого ради.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Маріє