Герасим’юк Василь – Художник
Чому не намалюєш
Дарабу останню? –
Прошуміла під хатою
Черемошем вісімдесятого.
Чому не намалюєш
Останні праліси? –
Ти знав їх.
Ти знаєш:
Ніколи полотно не буде
Вищим від снігу дитинства
І голоснішим від нього опівночі,
Коли спали покотом на підлозі
Люди далекі,
Бо ліс повалили
І обвішали всю піч, хату всю
Мокрими онучами,
І говорять – бояться не наговоритися,
І ждуть не діждуться кулеші,
Бо ти вибіг по воду
І не можеш до хати зайти,
Застиг коло порога у снігах –
Наче пропускаєш мертвих…
А там таке потішне вигадують –
Від реготу стеля падає, гражда валиться!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Сліпий художник Сліпий художник малював, Як б’ється серце в нього. Як він безмежно ним кохав, Як мав таку ще змогу. Він завжди це лиш малював, Лиш те, що міг відчути Лиш подих вітру і небес, У такт із серцем звуки. Кохати поглядом не міг, Як часто ми кохаєм. Він знав, що очі не дозволять Побачити хоч краєм. […]...
- Ольга Анцибор – Художник Є в мене дві картини на стіні, Їх мій онук подарував мені, Він сам картини ці намалював, І в них свою дитячу душу вклав. Душа твоя вся сповнена краси, Ти її людям віддавай, неси. Яскраве сонце й дощик намалюй, Красу бентежну людям подаруй. На полотні усміхнені дівчата, В воді блакитній жовті каченята, Палітра фарб милує […]...
- Художник – Рильський Максим Миколі Балсанові Густими барвами земними Він звеселяє полотно, І чим рясніш воно цвістиме, Тим довше житиме воно. Не кожну фарбу, що потрапить Йому під руку, він бере, Життя не кожний марний клапоть,- Лиш те з життя, що не умре! Але буває, що в дрібниці У сонця відсвіті легкім Велике сяєво таїться, Як в іскрі – […]...
- Василь Стус – Тюремних вечорів смертельні алкоголі Тюремних вечорів смертельні алкоголі, Тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть. А сто мерців, обсівши серце, ждуть Моєї смерті, а своєї долі. І день при дні глевтяники жують, Аби чим-небудь душу закропити. Валує дим – то дні несамовиті Вершать а чи розпочинають путь – По спогадах, що в пам’яті гніздяться, По втратах, що тебе з усіх […]...
- Павло Мовчан – Невідомий художник XVII ст (З циклу “Музейні експонати”) Вороття блудного сина Зменшилось поле, і ліс підступився далекий, Ніби хтось вибрав з повітря блакить, Мерхне в сокири крило, як в лелеки, – Спурхує вгору вона, але не летить. Настіж прочинено чорні дерева – З пам’яті лісу виструмує дух: Зубри і тури, мамонти древні В поле пливуть, проминаючи слух. В колі […]...
- Твір на тему: Шевченко – художник Творчість Шевченка – поета – не тільки надбання духу українського народу, а й світове явище. Та не менш значна і вагома діяльність Шевченка – художника. Учень Петербурзької Академії мистецтв, чиїм наставником і педагогом був уславлений Карл Брюллов, а згодом – автор серії офортів “Живописна Україна”, автор численних портретів та архітектурних пейзажів. Заслання до Казахстану на […]...
- Василь Стус – дума Сковороди Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, І тільки те, що вірне. Чи йми їм віри чи не йми – Вони живуть, як п’ють. Живуть сами і ждуть сами, Сами себе кують. А все те – хто ти, що ти сам, А все те – […]...
- Дмитро Загул – “Гнуться високі тополі… “ Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю Ані на себе самих; Ждуть на обіцяну волю, Може, натрапить до них. Ждуть… а століття минають, Гаснуть довжезні віки, Та воленьки їм не вертають Ліниві, погані роки… Ждуть, чи колись не загляне Сонечко волі й […]...
- Дмитро Загул – “Ждуть нас тучі неминучі… “ Ждуть нас тучі неминучі, Непривітний жде нас час; Ждуть нас бурі, дні понурі, Темні тюрми ждуть на нас. Та ніщо нас не злякає, Сили духу не злама… В нас страху в серцях немає, Ні зневіри в нас нема. В нас охота до роботи, В серці свіжа, чиста кров; Всі щоденнії турботи Вкриє нам свята любов. […]...
- У кожному а нас – художник Берман (за новелою О. Генрі “Останній листок”) Випадок, який трапився нещодавно в нашім дворі, мимоволі нагадав мені сюжет новели видатного американського письменника О. Генрі “Останній листок”. Наш двір оточують старовинні будинки, які збудовані ще задовго до Великої Вітчизняної війни. Двір великий, чимось нагадує сквер – так багато в ньому дерев. Переважають тополі. Деякі з них – ровесники нашого дому. Спеціалісти комунального господарства […]...
- Андрій Любка – Вірш як вид самотортури Сніг волочив нас мокрими трасами Мокрими мріями падав на вії Ми стали всього незграбними пазлами В пошуках власної шизофренії Сніг як туман вражав невагомістю Ми в ньому наче не перебували Нищили рідних загнані совістю У найтемніші вологі підвали Життя минало навколо пейзажами Не залишаючи шансів на фото Ми стали всього незграбними пазлами Яких життя везло […]...
- Герасим’юк Василь – Стараєшся для них Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі ранимі. І найрідніші в рідній стороні. Ти знаєш їх порив, гірку душевну вроду, Їх золоті лоби, їх золоті чуби… Не вірять, коли ти без племені і роду, І давньої журби, І давньої злоби. Яка метафора […]...
- Т. Г. Шевченко – художник РЕФЕРАТ На тему: “Т. Г. Шевченко – художник” Відомо, що поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Однак особливості кожного з цих видів мистецтва здавна цікавили теоретиків і шанувальників мистецтва, виливалися в дискусії про те, який з них є впливовішим, сильнішим. А відомий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що “малярства – це німа поезія, […]...
- Василь Стус – Виховання Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину Канчуками I бідолашний не витримав Добре натужився І посунувся з себе Поминаючи грішну плоть Відбігши на кількадесят метрів, Іще чуючи ляскання батогів, Він украй розгубився: Куди йому бігти – Уперед чи назад Повертати йому зовсім не кортіло, але залишатися Без шкіри не вабило теж Можеш бігати навколо […]...
- Сочинение на тему: Мой любимый художник Мой любимый художник Я очень люблю море, поэтому мне нравится творчество художников-маринистов. Но больше всех – картины Ивана Константиновича Айвазовского. Айвазовский, уроженец Феодосии, с детства был влюблен в изменчивую жизнь моря. Он знал море спокойным и бушующим. Таким оно и изображено на его полотнах. Лунные ночи на штилевом море чаруют нас красотой, а картины морских […]...
- Художник (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Повість Чимало геніальних митців розпочинали свій шлях у мистецтві дуже прозаїчно. Великий датський скульптор Торвальдсен вирізав орнаменти на кораблях, художники фарбували дахи і паркани. Виняток складають хіба що Рубенста Ван-дейк. Відомо, що римські папи осипали золотом бездарних малярів, тоді як обдаровані художники вмирали з голоду. Росія не складала винятку в такому ставленні до талантів. […]...
- Дума про щастя – Симоненко Василь Увійшла вайлувате в сіни, З хати віє нудьга Й самота. У руках засміявся віник – Спритно валянки обміта. Тупотить Об долівку ногами І мороз вибива З рукавиць. З нею В хату ввірвався гамір, Ошалілий сміх сніговиць. Мов воскресли Принишклі діти – Тупіт, лемент, Вищання й писк. Місяць хоче, Мабуть, погрітись – Суне в шибку Свій […]...
- Наумов Євген – Ульк – маленький художник Казка про Арктику і її маленького мешканця тюленя Улька, який любив малювати. Навесні в нерпи Еніви народився малий синок Ульк. Еніва вирила йому в снігу теплу нору, і Ульк жив там, а мама щодня приходила, щоб погодувати його та причесати йому пухнасту шубку. Коли Ульк підріс, батько Летук подарував йому коробку кольорових олівців і вивів […]...
- Твір на тему: Художник – проти війни Стільки вже сказано, написано, знято про війну. І скільки ще необхідно сказати, написати, зняти, щоб людство нарешті припинило всі війни? В. В. Верещагін, найвідоміший російський художник-баталіст другої половини XIX ст., вірив у те, що мистецтво, живопис, відтворюючи життя в його жорстоких подробицях, зможе врятувати світ від тотального винищення. “Одні, – писав Верещагін, – поширюють ідеї […]...
- Як ти Я не можу, як ти, все забути й пробачити, Я не можу, як ти, жити в світі надій, Я не можу у тьмі промінь світла побачити, Я не можу. Та як це можеш ти? Я замкнута в собі, ти ж для світу відкрита, Я, як дійсний вулкан, ти, як спокій небес, Ти – яскрава мов […]...
- Краткое содержание Тупейный художник – Лесков Николай Семенович Тупейный художник Краткое содержание рассказа Рассказ этот автор слышит от няни своего младшего брата Любови Онисимовны, в прошлом красавицы актрисы орловского театра графа Каменского. На Троицу она водит автора на кладбище, где у простой могилы рассказывает историю “тупейного художника” Аркадия. Аркадий – парикмахер и гримировщик – причесывает всех крепостных артисток графа. Сам он “человек с […]...
- Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій Всупір загальній паніці й клятьбі, Коли наперекір хулі жорстокій Між невірів ти віриш сам собі. Коли ти вмієш ждати без утоми, Обмовлений, не станеш брехуном, Ошуканий, не піддаєшся злому І власним не хизуєшся добром. Коли тебе не порабують мрії, В кормигу дум […]...
- Герасим’юк Василь – Перед тобою, над горою Перед тобою, над горою – ліс темний, Високими снігами спинений. За тобою, під горою – село вечірнє, Першою колядою засвічене. У твоїх бесагах – вечеря для Анни, Старої, живе за лісом. Ти біжиш туди, дівчинко, Бо дома не сядуть за стіл, Доки бідній жінці вечерю не піднесеш… Страшний ліс перебіжиш, розбудиш її, Вузлики на стіл […]...
- Твір на тему: Твір-роздум. Шевченко-художник Твір-роздум. Шевченко-художник Творчість Шевченка-поета – не тільки надбання духу українського народу, а й світове явище. Та не менш значна і вагома діяльність Шевченка-художника. Учень Петербурзької Академії мистецтв, чиїм наставником і педагогом був уславлений Карл Брюллов, а згодом – автор серії офортів “Живописна Україна”, автор численних портретів та ар-хітектурних пейзажів. Заслання до Казахстану на десять років […]...
- Герасим’юк Василь – Над нами інший лік епох Над нами інший лік епох, Душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах давніх меж – Поля-полотна. В якому часі ти живеш, Душе безродна? Заліг он на найближчій з нив Й шипить, сновида: “За нивку цю весь піт пролив Мій дідо в жида”. Помер той дід і той […]...
- Герасим’юк Василь – дидактичний етюд II Все-таки непросто Зрубати Високу і горду смереку. То тільки так здається, Бо легко її обняти. То вже й тобі так здається, Але все це не так! Обхопи Високу і горду свою смереку, І якщо вже так вийшло, Що вона має впасти, Зроби це сам. Нікого не підпускай до неї, Бо ти все-таки знаєш, Як непросто […]...
- Василь Стус – Костомаров у Саратові Але що ж робити Живій душі у цій державі смерті? В. Мисик I За роком рік росте твоя тюрма, За роком рік підмур’я в землю грузне, І за твоїм жалінням заскорузлим, За безголів’ям – просвітку нема. Живеш – і жди. Народжуйся – і жди. Жди – перед сконом. Жди – у домовині. Не назирай – […]...
- Іван Андрусяк – Легко, ніби помахом крила Назарові Кардашу Легко ніби помахом крила Намалюєш голову на таці Чи німфетку в еротичнім танці Доки не облущиться кора Зі старого явора край лона Край осиротілих шамотінь Пензель фарби і букет півоній І покірна жінка ніби тінь … одірвися контури затерті Гусне лімфа плаче немовля Одою любові або смерті Місяця гойдається петля Явори порубано на […]...
- Герасим’юк Василь – Я змалку боявся Романові Безпалківу Я змалку боявся поганого ока. Зомлів Колись я на храмі в чужому селі, безпорадний. Вже знаю про себе ту правду, яку я хотів. Я знаю ту правду, що врешті подібна На правду. Розплющую очі в дитинстві. Церкви і хати Іще не бляшані – Під снігом – Блищать наді мною. Я торсаю двері. Я […]...
- Василь Симоненко – Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, […]...
- Василь Симоненко – Кривда (новела) У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, І вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти По ранковій колючий росі. Любить квіти на луках рвати, Майструвати лука в лозі, По городу галопом промчати На обуреній, гнівній козі. Але в грудях жаринка стука, […]...
- Томаш деяк – можеш іти бо попереду те що й позаду Можеш іти Бо попереду те що й позаду Роки чи дні Чи розпечені кулі секунд Може і ти Розпізнаєш в кінці автостради Кроки на дні Маріанської прірви покут Можеш іти Так жовтнево, безсонячно, важко В такт або ні По пульсуючій сітці судин Може і ти Моя горда, незломлена пташко Латками снів Затулятимеш чверті третин Можеш? […]...
- Злодій – Симоненко Василь Дядька затримали чи впіймали – Дядька в сільраду ескортували. Дядька повчали і докоряли: “Як вам, дядьку, не ай-ай-ай Красти на полі свій урожай! У кого ви крали? Ви крали в себе. Це ж просто сором красти свій труд”. Дядько понуро тім’я теребив І смакував махру. Дядько кліпав товстими віями, Важко дивитись в очі ганьби, Важко […]...
- Герасим’юк Василь – Молодий ліс Він виріс на місці пралісу – На довгому повоєнному зрубі. Він заскочив аж на толоку, Де пасли тоді маржину, І завмер біля перших обійсть. Але ж ні! Тільки на толоці Він стоїть, як ліс, А в зрубі завше хитається, Ніби танцює На тонкій весільній підлозі 50-х, І з тих пір не може спинитися, Наче, спинившись, […]...
- “Достоевский – художник… бездны человеческой, человеческой бездонности” (Н. А. Бердяев) В. Г. Белинский заметил еще в молодом Ф. М. Достоевском “талант необыкновенный и самобытный”, который “резко отделился от всей толпы наших писателей”. Эта самобытность Достоевского выразилась прежде всего в том, что писатель продемонстрировал удивительное умение войти в глубину психологии героя. У его предшественников было много быта и мало живого человека. У Достоевского же живой человек […]...
- Твір на тему: Художник і чарівний олівець (твір-казка) Художник і чарівний олівець (твір-казка) Придбав художник олівець. А цей олівець виявився не простий, а чарівний. Узяв він його і став малювати. Аж щось запищало в майстерні. Художник оглянув приміщення – нікого нема. Доки він це робив, чарівний олівець швидко закінчив розпочатий малюнок. Здивувався майстер. Тут знову почувся писк. Художник став оглядати кімнату і несподівано […]...
- Герасим’юк Василь – дощ на світанку стих Дощ на світанку стих, Але за мить Вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, А я тебе не можу захистить… Усе – як у пророцтві. Все. Однак Здалось мені, що це було вже. Наче Я чув цей грім, я це шаленство бачив, Я стан цей знаю: Це не крах, а знак. Хто […]...
- Юрій Іздрик – Cекунди не мають виміру Секунди не мають виміру – Це тільки удари серця У думки немає вибору – Це тільки проекція смерті У слова немає запаху А є тільки колір і смак Ти можеш мені сказати Чому це насправді так? Ти можеш мені повірити – На дотик а не на слово? Ти знаєш якою мірою Й до чого ми […]...
- Василь Стус – Сьогодні свято Сьогодні свято. Спереду трамвая Вчепили шмат полотна з написом: “Хай живе рідна КПРС!”. На зупинці, обступивши вагон, Один з-перед другого Люди пхаються у двері, А старий чоловік, Геть обвішаний медалями, Лишився в кінці натовпу І лається на чому світ стоїть. Він набрався ще зранку I ледве тримається на ногах....
- Герасим’юк Василь – Зронила шиття Зронила шиття І навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу Не знає найтонше єство. І чорна коса, Як ворон на Марсовім полі, Паде на шитво. Чому у космацьких узорах На жовтому – жовте? Не пальчики, сколоті дрібно, Придумали їх. Невже твої губи і руки Спалахують доти, Допоки ще губиться нитка Узорів нових?...
Короленко і україна.