Герасим’юк Василь – Зброя не довела до порога

Зброя не довела до порога –
Тільки до грушки.
Нікого нема, і несила
До хати зайти своєї –
Ніби там дитина нехрещена…
А дитя – на руках!
Виділи темнооку із дитиною –
Ходить жінка верхами
Із немовлям на руках,
Бо ніхто вже на нічліг не пускає…

Грушку стиснути,
Втиснутися в неї,
Щоб не уздрів брат при місяці
І пошнурував крадьки далі,
Пішов на мушці до горища –
Перебиратиме там,
Вибиратиме качани кукурудзи,
Шульки золоті,
Ходитиме, гримітиме на поді,
Стеля трястиметься, як груша.
Не стихнуть ті кроки…

Я народився від того гуркоту!
Виколисаний у колисці під стелею,
Доколисуваний до самої стелі,
Губи від страху не міг розтулити,
Аби перекричати
Кроки над головою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Герасим’юк Василь – Зброя не довела до порога