Гімн до Йами

Всіх, що одважні були на війні, що померли славутні,

Всіх, що поданки великі давали, прийми їх до себе,

Всіх, що чинили добро, що любили, його й боронили,

Правих, поважних батьків наших, Йама, прийми їх до себе!

Мудрих співців, що складали багато пісень в божу славу,

Сонця сторожу, тих Ріші поважних і правих,

Всіх їх до себе прийми ти, о Йама!

Веди не наказують людові бути цнотливими, в їх не говориться ні про святість духовну, ні про повинность до рідного краю та громади. Одна тільки повинность виставляється там: догода богам.

Поданки, гімни, молитви і то конечне по всіх святецьких установах – от все, про що мусів дбати арієць. Найстарші в роді та в племені розпалювали святе багаття, чинили поданки та зливання, співали гімни. Святі гімни передавалися з роду в рід і заховувалися в пам’яти довго, аж потім уже, як навчилися письма, арійці записали їх і зібрали усі до купи; до того ж часу родини, що знали тії гімни, мали собі велику шану і уважалися старшими, святійшими з цілого люду.

Дедалі почали уважати святим усе, що тільки приходилось до служби божої: ножі, ложки, палки і все, що потрібне було для поданку, святими уважались молитви,

слова і міра святих гімнів. Люди, що гляділи божих поданків та святого багаття, самі почали зватися святими – Devas. Вони ж бо творили самих богів, добуваючи вогонь та Сому, викликаючи ранню зорю, день і сонце силою свого співу. І от з патріархальної громади арійської витворилася помалу і непримітно сувора святецька Браманська держава, де святці запанували міцно над усім людом і закували його у святі кайдани.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Злі герої у творі климко.
Ви зараз читаєте: Гімн до Йами
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.