Грицько Чубай – Вікна

Вікна,
Чому ви так часто бліднете?
Чому ви так плачете часто,
Чому?
… У вашу прозору душу незбіднену
Дивлюся крізь тишу німу.
Ви щоночі малюєте вдовам
Портрети загиблих чоловіків.
Лягають на вас
Тягарами пудовими
Їхні обличчя важкі.
І до солдатів
З глибокими шрамами
На сиве заплакане скло
Приходить війна між рами,
Приходить атака…
Усе, як було.
Лягає на вас чорний дим крематорію,
Найчорніший з усіх димів.
… добре було б
Навчати історії
З ваших ночей,
З ваших томів!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Проблеми парадоксів портрет доріана.
Ви зараз читаєте: Грицько Чубай – Вікна
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.