Григір Тютюнник – “чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості… ” (За висловом Б. Олійника)
I. Талант Гр. Тютюнника формувався серед людської біди. (У центрі оповідань письменника часто опинялися каліки, сліпі, німі, тобто скривджені долею, нерідко ущербні люди, й увага до них Гр. Тютюнника – уже є актом милосердя. Особливо боліло йому поневіряння сиріт повоєнного часу, їхні безпросвітні злидні. Іншого захисту – окрім чулості і таланту – у скривджених не було, бо сам митець зазнав сирітського поневіряння й голоду повоєнного часу. Він глибоко розумів і відчував людей, творив образ народу, кожним оповіданням, кожним персонажем
II. Творчість Гр. Тютюнника має загальнолюдське значення. (У творах Гр. Тютюнника поєднано повсякденне і вічне. “То наближаючись до миті”, то віддаляючись до “вічності”, митець здійснює між ними безперервний духовний зв’язок. Він належав до кола письменників, які за часів короткої “відлиги” були нещадними до фальші, сприяли реабілітації літератури, поверненню їй доброго імені. Твори Гр. Тютюнника відповідали формулі, яку А. Тарковський дав кінематографу, – “зафіксований час”. Новели письменника –
1. Моральні й духовні чинники життя. (Гр. Тютюнник один із перших ще на початку 1960-х замислився над важливістю моральних, духовних чинників, без яких жоден матеріальний добробут не принесе повноцінності життя. Він вважав, що на селі ще виразніше, ніж у місті, виявлявся процес руйнації гуманістичних принципів, утвердження споживацького ставлення до праці, природи, світу. Все це не просто роз’єднує людей, а постійно підточує їх ізсередини, руйнуючи милосердність, співчуття, взаєморозуміння.)
2. Творчість Гр. Тютюнника – документ звинувачення системи. (Письменник чутливо реагував на розтлінну ситуацію, що склалася в країні. Причина – у тяжкому становищі селянина, якому випало пережити колективізацію, голод і безправність. Своїми творами Гр. Тютюнник відповів на питання – чи можна винуватити людей у тому, що вони зреклися батьківських порогів? Як чесна людина, він не просто констатує наявність типу людей, яких породила сталінська епоха, а й дошукується причин, які його породили. У своїх ліричних творах письменник передає ледве вловимі внутрішні стани молодих героїв і досягає цього засобами психологічного письма.)
3. Галерея жорстоких образів-“наполеонів”. (Як мудрий знавець життя Гр. Тютюнник відкриває галерею образів жорстоких, марнославних “наполеонів” місцевого масштабу, які тероризували і підминали під себе інших. Таким був головний герой новели “Чудасія”, який зіткнувся з несправедливістю: під час війни і після неї в нашій країні полонених прирівнювали до “зрадників батьківщини”.)
4. Образи людей незвичайних, дивакуватих. (Також у творчості Гр. Тютюнника можна зустріти образи незвичайних та трохи дивакуватих персонажів. Такий хлопчик Олесь – чулий до природи, до всього сущого на землі (“Дивак”). Такий старий пасічник Прокіпко (“Деревій”). Є в Григора Тютюнника діди-порадники, діди-розрадники.)
III. Розвиток “сільської прози” Гр. Тютюнника. (Напрям “сільська проза” утвердили в російській літературі В. Астаф’єв, Ф. Абрамов, Є. Носов, В. Шукшин. Вони всебічно й грунтовно зображали сільській побут, внутрішню проблему зміни людських характерів. Ці письменники ставали на захист цінностей, які народ утверджував упродовж віків, але які були брутально розтоптані соціальними настановами щодо села; Спорідненість Тютюнникових творів із “сільською прозою” свідчить, що він працював у русі загального процесу, перебуваючи у центрі духовних пошуків доби. В освоєнні “сільської прози” Гр. Тютюнник іде власним шляхом. Його оповідання й новели аж ніяк не підходять під стандарти “соціалістичного реалізму”, далекі від ілюстрування партійних гасел, від нав’язування літературі фальшивого оптимізму. Його порятунком було те, що він не торкався політики, не використовував публіцистичних засобів аналізу актуальних сільських проблем, не прагнув когось викрити, щось засудити. Гр. Тютюнник дає художній аналіз актуальних соціальних проблем тогочасного села. Воно постало непричепурене, реальне, оживлене. Постало перед читачем у розмаїтті людських доль, характерів. Своїх героїв автор не ідеалізує, не наділяє якимись особливими рисами характеру. Серед них немає лише позитивних чи негативних, людина постає, мов жива. До того ж говорить вона не правильною літературною, а природною для неї мовою.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Григір Тютюнник – Біографія Григір Михайлович Тютю́нник (*5 грудня 1931, Шилівка, Полтавська область – †6 березня 1980) – український письменник-прозаїк. ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931 – 1980) Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника […]...
- Життя і творчість Григір Тютюнник Реферат на тему: Життя і творчість Григір Тютюнник (5 грудня 1931 – 6 березня 1980) Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: […]...
- Григір Тютюнник – Три зозулі з поклоном (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григіра Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання. Головна ідея : возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу. Головні герої: оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яр-кова, поштар – дядько Левко. Сюжет: […]...
- Тютюнник Григір – Біографія Григір Михайлович Тютюнник (5 грудня 1931, Шилівка, Полтавська область – 6 березня 1980) – український письменник-прозаїк. Народився в родині селян – Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник (до заміжжя Сивокінь) Ганни Михайлівни, які працювали в колгоспі – батько плотникував, косив, пиляв, і, що цікаво, то вже в свої немолоді роки не полишав надії вступити в виш […]...
- Образ Климка (Григір Тютюнник “Климко”) Образ Климка (Григір Тютюнник “Климко”) Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м’яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя. А як щодо асоціацій на поняття “війна” та “злидні”? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. […]...
- Григір Михайлович Тютюнник Григір Михайлович Тютюнник Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи і через три роки почалася війна. За знищене дитинство війною Тютюнник […]...
- Григір Тютюнник – Зав’язь (Скорочений переказ, дуже стисло) Григір Тютюнник За В’язь (Стислий переказ, дуже скорочено) Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. Дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, ще старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве. Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. Дід ще встигає […]...
- Григір Тютюнник – Ясен цвіт слова Григір Тютюнник ЯСЕН ЦВІТ СЛОВА Василеві Земляку – на його п’ятдесятиріччя О ті хвилини серед мосту над Ташанню… В зорях, що при самомудні лежать і ясніють крізь темне мілководдя у небо поміж хащами йкущиками туманів і туманців, поміж лататтям і щучими сплесками… І то до самісінького світання, до тої пори, коли повітря наливаєтьсясрібною блакиттю і […]...
- Григір Тютюнник – Громовик Григір Тютюнник Громовик Казка Над річкою і лісом засинювалось небо: зда-леку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях. І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. […]...
- Григір Тютюнник – Три зозулі з поклоном (Скорочений переказ, дуже стисло) Григір Тютюнник Три зозулі з поклоном (Скорочений переказ, дуже стисло) Любові всевишній присвячується Повертаючись додому, хлопець помічає, що сусідка Марфа Яркова щось дуже пильно його розглядає. Мати пояснює, що Марфа любила його батька, а він на нього схожий. Потім мати згадує, що Марфа завжди першою відчувала, коли від тата має прийти лист, бігла до пошти […]...
- Григір Тютюнник – На згарищі (СКОРОЧЕНО) ГРИГІР ТЮТЮННИК НА ЗГАРИЩІ (СКОРОЧЕНО) Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: […]...
- Григір Тютюнник – Дивак (СКОРОЧЕНО) Григір Тютюнник Дивак (СКОРОЧЕНО) На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм […]...
- Григір Тютюнник – Бушля Григір Тютюнник Бушля (Оповідання) Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Вода в річці зробилася сірою та непривітною. Перестало виспівувати й вицьохкувати птаство всяк на свій лад, лише дятел стукотів десь не-далечко по корі всохлого дерева. Не клювало, бо в дощ риба залягає на дні й спить. Арсен прикрив голову […]...
- Григір Тютюнник – Азарт (АНАЛІЗ) Григір Тютюнник “Азарт” (АНАЛІЗ) Оповідання лишилося поза збірками. Оповідання вперше опубліковане разом з оповіданням “Грамотний” у журналі “Вітчизна” 1977 року. До прижиттєвого вибраного “Коріння” ці твори не входили (також зазнали “розносу”). Назва твору прекрасно розкриває його тему. Азарт – сильне захоплення чим-небудь; запал, завзяття. Головні герої твору напрочуд дивно захоплюються шахами. На початку твору ми […]...
- Зав’язь (інша версія переказу) скорочено – Тютюнник Григір Дід Лаврін питає онука, куди це той налагодився, і підсміюється, ніби її справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив, – може, він на збори готується. У хаті потемніло, не видно й цвілі по кутках. Картопля паростками біліє – у землю проситься. Хлопець бере […]...
- Григір Тютюнник – Біла мара Григір Тютюнник Біла мара (Оповідання) Не було ще такого літнього ранку, – хіба вже каміння з неба, – щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає […]...
- Дивак (скорочено) – Тютюнник Григір На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Три зозулі з поклоном (інша версія переказу) скорочено – Тютюнник Григір Любові Всевишній присвячується Герой-оповідач виходить з-поза клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачить, – хату Карпа Яркового. Перед нею рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає юнака очима. Вона без хустки, видно […]...
- На згарищі (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: “дядя п’яні”. Та старшеньке […]...
- Зав’язь (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,- може, він на збори йде? У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє – попускала паростки, в землю […]...
- Зав’язь (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, ще старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве. Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. дід ще встигає крикнути услід, що настраждається хлопець, якщо жениться “на […]...
- Климко (скорочено) – Тютюнник Григір І Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе – збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них – місто Слов’янськ, біля якого солі – бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів. Климко, після того як […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це […]...
- Три зозулі з поклоном (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Любові Всевишній присвячується “Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачу,- хата Карпа Яркового. А перед нею – рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни”. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає молодого чоловіка очима. Вона […]...
- Син приїхав (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 На початку серпня, в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, які після війни подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного. Скрізь по дворах чути: “Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?” А батько, захмелілий від радості, бадьоро пояснює: “Та отак і отак. Хіба […]...
- Вогник далеко в степу (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років […]...
- Три зозулі з поклоном (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Новела Любові всевишній присвячується Повертаючись додому, хлопець помічає, що сусідка Марфа Яркова щось дуже пильно його розглядає. Мати пояснює, що Марфа любила його батька, а він на нього схожий. Потім мати згадує, що Марфа завжди першою відчувала, коли від тата має прийти лист, бігла до пошти і вмовляла листоношу дати їй хоча б потримати дорогоцінний […]...
- Тютюнник Григір – Вогник далеко в степу (Збірка) Казки і оповідання про любов до природи, а також повісті про долю дітей у воєнні та післявоєнні роки. ЛІСОВА СТОРОЖКА Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем – тоненькою і блискучою, мов кришталь, кригою на кущах та деревах, і сонечко вгріє землю та води, збирається данило Коряк до лісу, до своєї сторожки. Там він […]...
- Григорій Тютюнник – Біографія Григорій Михайлович Тютю́нник (23 квітня 1920 – 29 серпня 1961) Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району а Полтавщині. З 1938 р. – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалося в пам’яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. Після воєнні […]...
- Вогник далеко в степу (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Для кожного хлопчика у важкі повоєнні роки справжнім щастям було вступити до ремісничого училища, де учнів годували, де їм видавали форму. Прийшли до такого училища й друзі з одного села – троє Василів та Павло. Василів прийняли одразу, одягли в нову форму, а Павлові сказали, що малий ще. І ось вони разом повертаються додому. Старші […]...
- Григір Тютюнник – Додому, додому Григір Тютюнник Додому, додому… (Оповідання) Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею, і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На груші, що ніби ще цвіла, жовтіли кругленькі пахучі гнилички ‘й осипалися додолу, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям – тепер їм ні гайворони, ні […]...
- Тютюнник Григорій – Біографія Григорій Михайлович Тютюнник (23 квітня 1920, c. Шилівка Зіньківського району, Полтавщина – 29 серпня 1961, Львів)- українськийписьменник, прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. З 1938 р. – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Добровольцем пішов на фронт, двічі тяжко поранений, двічі втікав з полону, брав […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого” (огляд творчості Гр. Тютюнника) 1. Тяжкі роки дитинства майбутнього письменника. (Народився Григір Михайлович 5 грудня 1931 року в сім’ї селян, пережив тяжкі роки голодомору та сталінські репресії 1937 року. Батька заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах, мати вийшла заміж за іншого, зовсім не піклуючись про долю свого сина. Згодом вихованням Григіра зайнялась родина його […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- Він чесний, правдивий та демократ до кінчиків нігтів “Він чесний, правдивий та демократ до кінчиків нігтів… “ “Любий друже, я вмираю, Від того, що був я чесним, Проте рідному краю Певно буду я відомим”. / Добролюбов / Роман Тургенєва “Батьки та діти” побачив світ 1862 року. З того часу продовжує захоплювати читачів своїми художніми якостями, а політичні, філософські та естетичні проблеми, які зрушив […]...
- Детальний Аналіз “Три зозулі з поклоном” Тютюнник ” Три зозулі з поклоном ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Три зозулі з поклоном”: епос. Жанр “Три зозулі з поклоном”: новела. Тема “Три зозулі з поклоном”: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання. Ідея “Три зозулі з […]...
- Критика “Три зозулі з поклоном” Тютюнник Новела ” ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ ” чи не найглибше з усіх творів автора віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попереднє життя. А поштовхом послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Іртиського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була “Летіла […]...
- Основні мотиви лірики Б. Олійника Борис Олійник – поет, що знайшов свою тему і не боїться раз у раз повертатися до неї, бо глибина питань, які він ставить, виключає швидку й однозначну відповідь. Людська гідність і честь, вибір, що робимо ми між правдою й кривдою, швидкоплинність людського життя, пам’ять та відповідальність – основні мотиви його поезії. Син Полтавщини, Олійник не […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
Вірш яблука доспіли максим рильський.