Григорій Косинка – Заквітчаний сон

Related posts:

1. Григорій Косинка – Сон Григорій Косинка СОН Снилося… Виткнулась на хвилю серед золотих кашташв моя дитяча любов, пронизана сонцем, і – така хороша, така мила згадка – заспівала весільно пісні: Ой, будет ти, моя мати, тихо спати… А краечком, обніжками поля замайоріли слова: – Дитино, де твої сни золоти, де коні огненні і слова залізні, карбовані?.. I далі сірим […]...
2. Григорій Косинка – Голова ході Григорій Косинка ГОЛОВА ХОДІ Степ був сизий, мов крило орла. Василь із сином заорали ранок на сході, у степу, і сіли під возом снідати. Коні коло воза їли овес із січкою, трусили по полудрабках овесини і сіяли на свіжу ріллю сіно з рептуха смикав вітер і люто кидав ним об голи землю. Сонце підвелося червоне, […]...
3. Григорій Косинка – Політика Григорій Косинка Політика – Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на весіллі: […]...
4. Григорій Косинка – Фавст Григорій Косинка Фавст (Оповiдання) Коли догорятиме у вiках остання зоря – горiтиме моя мисль i страждання, а на чорнiй смузi неба кривавими лiтерами спалахнуть пророчi Франковi слова: Народе мiй, замучений, розбитий, Мов паралiтик той на роздорiжжу. Людським презирством, нiби струпом, вкритий!.. В iменi твоєму, Фавсте з Подiлля, я пишу цi рядки. Хай наступнi поколiння згадають […]...
5. Григорій Косинка – Анкета Григорій Косинка АНКЕТА I Чорнобривий паровоз закашляв десь далеко колесами, несміло засвистів у степу, i замурзані села виглянули із-за горбів здивовано, а Половецьке назустріч аж поклонилося, наче хотіло сказати: “Добридень вам!” Але засіяв сіянець дощ, заїмжилося, i село не поздоровкалося… А на тихий кашель паровоза пiдвiвся з полу в своїй хаті Антон Родіонович Собачка i, […]...
6. Григорій Косинка – Серце Найбільшим здобутком Косинки-новеліста нині визнаний твір “Серце” (1931 p. ), у якому він, прагнучи актуалізувати загальнолюдські цінності – добро, мораль, справедливість, показав радощі, болі та прагнення українського народу. Григорій Косинка Серце Трохименко примружив очі: над головою йому, над золотим колосом подільської пшениці високо стояло сонце. Димні хмарини, схожі на бабине літо, заткали були на сонце […]...
7. Григорій Косинка – Мати Новела “Мати” особлива. В ній образ матері є не лише центральним, довкола якого відбуваються всі події. Письменник відійшов від фольклорно-народницького його трактування. В новелі він сприймається двояко: як реальна мати, хоч існує лише в думках, переживаннях, спогадах, видивах сина, і як наскрізний образ-символ материнства-основи всього життя на землі, уособлення вічного спокою, стабільності, захисту душі й […]...
8. Григорій Косинка – В житах Григорій Косинка В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, […]...
9. Григорій Косинка – Троекутний бій Григорій Косинка Троекутний бій Ніч. Електричні ліхтарі, як парубки, моргають на молоді тополі, милуються, грають світлом на біло-зеленому листі… I переливаючись метеорами, зорі з безодні небесної… – 3-з-уй… – бба-х-х!.. Над мільйонним сонним городом свище гарматне ядро: жахливий, пронизуючий свист. На вулицях тихо-тихо; десь недалеко горить, як свічка, маленька крамниця, вітер помалу підлизуе своши червоно-жовтими […]...
10. Григорій Косинка – Десять В основу твору покладено військовий трагедійний конфлікт. Головні герої – Горобець, Степа, Рубель. Рубель, член Української Комуністичної Партії, командирується для організації комнезамів в район Черкаського повіту. Григорій Косинка ДЕСЯТЬ – Ну, читай далі… Божок читав: – “Пред’явник цього т. Рубель, член Української Комуністичної Партії, дійсно командирується для організації комнезамів в район Черкаського повіту… ” От […]...
11. Григорій Косинка – На золотих богів Григорій Косинка На золотих богів Уже третій день, як ревуть гарматні бої над околицями Медвина; гукає-сміється ворожа артилерія, – а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво-червоні стежки полум’я з селянських осель… Горить село. А недалеко, на Гордієнкових горбах, кипить жорстокий бій: старе й мале вийшло з села назустріч непроханому ворогу… Б’ється червона селянська […]...
12. Григорій Косинка – Біографія Григорій Михайлович Косинка (29 листопада 1899 – 15 грудня 1934) Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербаківка Обухівського району Київської області. Батьки – малоземельні селяни – намагалися поліпшити своє злиденне життя десь за Уралом, біля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села […]...
13. Косинка Григорій – Біографія (1899 – 1934) Григорiй Михайлович Косинка (справжнє прiзвище – Стрiлець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селi Щербанiвка Обухiвського району Київської областi. Батьки – малоземельнi селяни – пробували одного разу полiпшити своє злиденне життя в далекосхiдних краях, але швидко повернулися назад до села i перебивались батькiвським пiдробiтком на цукровому заводi в сусiдньому селi Григорiвцi. […]...
14. Григорій Косинка – Змовини Першу звістку привіз із ярмарку Петро Рудик. Він летів змиленими кіньми, як зміями: безмилосердно – удар за ударом – Рудик шльогав коні лозиною і гукав: – Лети мені, кров чортова, як з лука! Руки вклякали йому,- тоді схилявся в якомусь розпачі головою аж до полудрабка на возі – от-от стукне головою об віз… Вимовляв слова […]...
15. Григорій Косинка – Біографія (Скорочено) Г. Косинка – один із найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати й вчитися на вечірніх гімназійних […]...
16. Григорій Косинка – Моя автобіографія Григорій Косинка Моя автобіографія Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах… За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав “Чумаки” Максима Рильського: Ходив чумак до голубого Дону, Де давній предок умочив шолом, Суху тараню, жовту і солону, Возив, помахуючи батіжком… Мій прадід ще ходив до “голубого […]...
17. Григорій Косинка – Фавст (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка Фавст (СКОРОЧЕНО) Оповідання Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери […]...
18. Фавст (скорочено) – Косинка Григорій Герой-оповідач згадує слова І. Франка з прологу до поеми “Мойсей”, де поет вболіває за свій “замучений, розбитий” народ, що перебуває на роздоріжжі. І розповідає про Фавста з Поділля, перед іменем, стражданнями якого хай стануть на коліна наступні покоління. Однієї різдвяної ночі до камери, де сидів герой-оповідач, привели із секретної камери Прокопа Конюшину, де він просидів […]...
19. Григорій Косинка – В житах (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка В житах (СКОРОЧЕНО) Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо […]...
20. В житах (скорочено) – Косинка Григорій Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й […]...
21. Григорій Косинка – В житах (АНАЛІЗ) Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” […]...
22. Григорій Косинка – видатний новеліст XX століття Та й ти не вмер. Ти пішов із життя, Але й залишився в ньому, бо є твоє Живущеє слово. Є шанування й увічнення. Тамара Мороз “Стрілець” Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та […]...
23. Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права У вірші “Всякому місту – звичай і права.” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
24. Вступні двері до християнської добронравності (скорочено) – Сковорода Григорій Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, даються людині даром. Щастя […]...
25. Всякому місту – звичай і права… – Сковорода Григорій Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
26. Григорій Сковорода – Афоризми Григорiй Сковорода Афоризми Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим. Haдмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Не все […]...
27. Григорій Сковорода – Зозуля та дрізд Григорій Сковорода ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує Дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця […]...
28. Григорій Сковорода – дізнайся Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй За божими словами: О сину мій! Віддай мені своє серце! Віддай мені своє серце; якщо ж віддаси Частину серця світові, я не візьму твого серця Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя; Але щасливіший, хто вміє користуватися ним. […]...
29. Павло Глазовий – Христина обнова Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула під бік І шепнула: – Не сорочка. Новий чоловік....
30. Всякому місту – звичай і права (скорочено) – Сковорода Григорій Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми перевір! Я […]...
31. Григорій Сковорода – Собака і Вовк У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі. – Прошу мене любити та жалувати, панове мої,- казав Вовк з удаваною чемністю.- Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите […]...
32. Г. Косинка – майстер новелістичного жанру Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і В. Стефаник, і Марко Черемшина, М. Коцюбинський і С. Васильченко. Г. Косинка – прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них. Тонкий психолог селянської душі, життєлюб, оптиміст, вірний правді й красі, він має величезну силу емоційного впливу на читача. Кожне […]...
33. Аналіз твору “В житах” Косинка Новела ” В житах ” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це […]...
34. Григорій Квітка-Основ’яненко – Перекотиполе Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Перекотиполе Посвящается Евгению Павловичу Гребенке Чи знаєте ви, люди добрі, що то є суд божий? Чоловік з злості зробить яке лихо другому, вкраде що, приб’єть, зовсім вб’єть, та як ніхто не бачить того, що він зробив, ніхто не виявить на нього, свидітелі не докажуть, так він собі і байдуже, і не боїться […]...
35. Читати скорочено “В житах” Косинка (Стислий переказ) Пояснення, критика до твору ” В житах ” Григорій Косинка Розповідь ведеться від першої особи. Описується ранок та навколишня природа: роса, вітер та яскраве сонце. Автор використовує безліч метафор та персоналізацій: в уяві головного героя твору сонце грається з ним, а також із бджолами, що видають крилами наступний звук: “Дізік, дізік… “. А саме це […]...
36. Григорій Квітка-Основ’яненко – Пархімове снідання Григорій Квітка-Основ’яненко Пархімове снідання Не було і на усій слободі дурнішого, як Пархім Шеревертень. А й слобода не мала була! Опріч що по неділям зіходилися баби з слободи та з ближчих хуторів і приносили на продаж і масличко, і сметанку, і яєчок, і буханців, і солі товченої, і усякого такого товару; а то ще двічі […]...
37. Григорій Квітка-Основ’яненко – Сердешна Оксана Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісь “Сердешна Оксана”. Повість “Сердешна Оксана” Квітка завершив у кінці 1838 р. і надіслав Є. П. Гребінці до Петербурга для опублікування. Повість була перекладена французькою мовою і в 1854 р. видана в Парижі (Oksana… Anciense chronique de l’Ukraine, par Kwitka. Paris, 1854). Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Сердешна Оксана Любій моїй жінці, […]...
38. Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повість “Маруся”. Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження закоханих стоїть перспектива важкої двадцятип’ятирічної солдатської служби для нареченого й злиденної долі жінки-солдатки для нареченої. Квітка-Основ’яненко намагається полегшено розв’язати цей конфлікт, “знаходячи” нереально доброчинного хазяїна, який обіцяв героєві повісті Василю за чесну одно-дворічну […]...
39. Зозуля та дрізд – Сковорода Григорій Зозуля прилетіла до чорного дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
40. Григорій Квітка-Основ’яненко – Мертвецький великдень Сюжет оповідання побудовано на фольклорних мотивах, про що Г. Ф. Квітка-Основ’яненко писав: “Это легенда, местный рассказ, ежегодное напоминание в семье на заговены о “Терешке, попавшемся к мертвецам с вареником”. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Мертвецький великдень Посвящается Казаку Владимиру Луганскому Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською. Вона була хорошого роду і одним […]...