Гриненко Галина – Листоноша (Збірка)
1972 рік, видавництво “Веселка”
КАТЯ
Хто Каті нашої не знає?
В червонім платтячку дівча.
Вона в артілі доглядає
Із мамою удвох качат.
Ходімо глянемо на плавні,
Які качата в Каті славні.
КАЧАТА
Вийшла качка на лужок.
З нею діток ланцюжок.
Будуть каченята
Плавати, пірнати.
– Кря, кря, кря, кря, кря, кря.
Сонце в небі догоря.
Всі пливіть за мною,
Нумо, бистриною!
Наловили і жучків,
Черепашок і мальків.
– Ну, ходім до хати.
Час лягати спати.
НА ГРЕБЛІ
Чорногуз, чорногуз
Тихо сів на греблі,
На камені теплі.
І навколо погляда,
Наше море догляда.
СПІВАНОЧКА
Дрібу, дрібу, дрібушечки,
Насіяли петрушечки.
Петрушечка зійде,
Доня наша вийде.
– А що отут сходить? –
Спита щебетушка.
– А тут сходить дрібнесенько
Зелена петрушка.
– А для чого, а для чого
Петрушка зелена?
– для супчику запашного,
Для тебе, для мене.
КУЛЬБАБА
Як припустить теплий дощик,
Я згорнусь в зелений кошик.
Придивись.
А коли година гожа,
Я на сонце в небі схожа.
Усміхнись.
Одцвіту я жовтим цвітом,
Одягну
Капелюх.
Набіжить вітрець, повіє,
Капелюшок мій розвіє,
Наче пух.
МОРЯКИ
Погляньте,- кораблик
Хороший у нас.
На палубі щогла
Над нами знялась.
На весла ми сіли
І рушили в світ.
Землі своїй рідній
Послали привіт.
ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ
Навесні малий Омелько
Посадив в саду морельку
Та й на другий день питає:
– Чом морельочок немає? –
Засміялись мама й тато:
– Треба, синку, почекати.
Хай морелька підросте,
Білим цвітом зацвіте.
Воду лий під деревце,
Бо водички корінь просить,
А тоді воно за це
Вродить нам морельок досить.
НАШІ ЯБЛУНЬКИ
Повели у двір гулять
Нас уранці няні.
Наші яблуньки стоять
В білому убранні.
Рівно йдуть за рядом ряд,
Зайняли всю грядку,
Ніби наш дитячий сад
Вийшов на зарядку.
ХОРОША ГОдИНА
У небі хмарина,
Як парус у морі.
Хороша година
Сьогодні надворі.
У росах навколо
Травичка шовкова:
І кличе пас поле,
І кличе діброва.
ЛЕСЯ І ЯБЛУНЬКА
День зимовий хмариться,
Падає сніжок
На розлогу яблуньку
І на моріжок.
Захотілось Лесі
Змалювати яблуньку,
З олівцями сіла
Зручно край вікна.
Змалювала стовбур,
Гілочки брунатні:
– Ой, чого ж ти, яблунько,
Отака смутна?
На тобі ні листя,
Ні червоних яблук.
Сіються сніжинки
З неба голубі.
Домалюю листя
Олівцем зеленим
І розвішу яблука
На гілках тобі.
ВЕСНА
Ми прийшли до річки, –
Вітер аж гуде.
В котиках вербичка,
Крига ще іде.
Даль голубувата
І така ясна.
Будем разом з татом
Шпаклювать човна.
ДОЩИК
З непомітної хмарини
Серед сонячної днини –
Дощик.
Пострибав він по городу,
У ставку побрижив воду
Дощик.
Парасольками розкрився
І раптово десь подівся
Дощик.
Засміялось все навколо:
Берег, річка, луг і поле –
Дощик.
ЗАГАдКИ
Глянь: блискучий і гарячий
В небі котиться плескачик.
Усміхається усім,
Прямо котиться у дім.
Він червоний колір має,
Наче в полі мак, палає.
З ним на вулицях малята
Зустрічають рідні свята.
Через скло моє прозоре
Видно рибок у воді.
Не ріка я і не море,
А для рибок гарний дім.
КОНИК
– Но, лозовий коник мій,
Грива конопляна.
Швидко їдьмо, вороний,
Бо уже не рано.
Он, дивися, біля хати
Запрягає коні тато.
Нині в нас гарячі дні:
Треба хліб возити.-
Я під’їхав на коні,
Тата став просити:
– Запряжи і вороного,
Бач, який він бистрий.
Засміявся тато з того:
– дуже норовистий.
ЛИСТОНОША
А маленький хлопчик Троша
В дитсадочку – листоноша.
Він розносить пошту вчасно,
Троші дякують всі красно.
– Ось вам лист,- говорить Троша.
Пише дівчинка хороша.
Гарні літери вам пише,
Дайте відповідь скоріше.
БРАТ
Брат мій служить на кордоні
В нього служба не мала.
Ясна зірочка червона
На кашкеті аж пала.
Все йому навколо видно,
Всю заставу у бору.
Береже він землю рідну.
Береже свою сестру.
ЧАЙКА
Де річка в сонці виграва
І плине срібно-біла,
На хвилі чайка спочива,
Сіренькі склавши крила.
В хмарках рожевих далина,
Пливе ріка поволі,
Гойдає чаєчку вона,
Як човник на приколі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему.