Громадська мужність, безкомпромісність та патріотизм Василя Симоненка
І. Віра у торжество правди. (По-юнацьки повірив В. Симоненко у свободу та демократію після XX з’їзду КПРС. На повні груди вдихнув молодий поет озон хрущовської “відлиги” й увірвався у царину тодішнього красного письменства. Уже перші його поезії засвідчили, що в українській літературі з’явився самобутній і зрілий майстер.)
1. Осяяна краса власної душі. (Як справедливо зазначала народжена хрущовською “відлигою” критика, Симоненко вразив читача справжністю почуттів, інтелектуальністю, молодечим завзяттям. Уже перша збірка
2. Любов до України у творчості В. Симоненка. (Усе своє життя поет присвячує рідній Україні. Свою самовіддану любов до Батьківщини Симоненко з великою поетичною силою висловив у багатьох поезіях, наприклад, у творі “Задивлюсь у твої зіниці”. Ця поезія найбільше потерпіла від цензорів, вони викреслили багато рядків, де Україна, як молитва, надає сили народові, бо продовжується битва “за твоє життя,
Веди із ними кулями розмову,
Вони прийшли не тільки за добром:
Прийшли забрати ім’я твоє, мову,
Пустити твого сина байстрюком.)
Вплив геніального Кобзаря на творчу манеру В. Симоненка. (Зближувало обох поетів загострене почуття власної гідності, честі, неприйняття несправедливості. Значну роль відіграла повна схожість епох, у які довелося творити обом митцям: послідовно проводилася політика національного знищення українського народу. Пригадаймо Кобзареві рядки: “Латану свитину з каліки знімають… “, “Село неначе погоріло, неначе люди подуріли… ” і Симоненкові:
І вдови плакали, кричали діти “папи”,
А на сніданок – жолуді одні,
І в гарбах пнулися скелети-шкапи
Худі, немов колгоспі трудодні.
Так, В. Симоненко ставився до Шевченка як до найвищого авторитету і в житті, і в літературі. Масштабніше окреслена постать Шевченка, хранителя національної духовності, у вірші “Прирученим патріотам”:
Кричить Тарасова гора:
– Нема на світі України,
Немає другого Дніпра!..)
III. Весна 1960 року у Києві. (Цього року було засновано Клуб творчої молоді. На суспільно-політичній арені з’явилась організація, яка ставила своєю метою об’єднати духовні й фізичні зусилля молодого покоління для будови оновленої України. В. Симоненко став душею цього клубу, охоче роз’їжджав по Україні, брав участь у літературних вечорах, творчих дискусіях, прагнув пробудити у душах ровесників національну свідомість.)
1. Конкретні зримі результати. (Незабаром у Клубі творчої молоді для Василя знайшлося діло до душі. Він прилучився до комісії, котра мала перевірити чутки про масові розстріли в енкаведистських катівнях і відшукати місце потаємних поховань сталінського терору. Разом з Аллою Горською вони обходили десятки прикиївських сіл, де, за свідченням селян, більшовицькі кати ховали сліди своїх злочинів.)
2. Оприлюднення страшних злочинів. (Саме за участю В. Симоненка був написаний Меморандум із вимогою оприлюднити місця розташування могил жертв сталінізму й перетворити їх на національні Меморіали. Звичайно, місцева влада зігнорувала заклик поета до морального очищення перед закатованими. Відтоді талановитий майстер опинився “у сфері особливого зацікавлення відповідних державних органів”.)
IV. Багата і різноманітна художня палітра поета. (За його життя побачила світ тільки невеличка збірка “Тиша і грім” у 1962 році. Інші видання В. Симоненка були посмертними: “Земле тяжіння”, “Вино з троянд”, “Лебеді материнства”.)
1. Інтимна лірика поета. (Особливо близька читачам інтимна лірика В. Симоненка. У його юнацькому серці дзвеніла пісня любові. Ці почуття оновлюють людину, зокрема, у вірші “Вона прийшла” він пише так:
Вона прийшла, непрохана й неждана… І так чарівно кликала й манила… Ну як мені за нею не піти?
У любові, за словами В. Симоненка, є також і будні, і свята. Складними і суперечливими можуть бути ці почуття, але вони розквітають у душах закоханих.)
2. Рідна мати і рідна мати-Батьківщина. (В. Симоненко завжди пам’ятав, чиїми соками він напоєний. Рідна мати і рідна земля – ці почуття у нього нероздільні. Слова “Україна, Батьківщина” – для нього святі. Поет любив свою землю, розмовляв з нею, вів відвертий, чесний діалог. Україна для митця – мати, святиня, вона дала йому крила і силу. Цей мотив яскраво звучить у поезії “Лебеді материнства”.)
3. Захист екології. (В. Симоненко вже давно бачив провину людства в тому, що річки мілішають і “лисинами світять береги”, сприймав її як власну провину. Він ніби передбачав чорнобильську трагедію, ніби попереджав нас про нещастя. У поезіях В. Симоненка ми відчуваємо щиру синівську любов до людей і природи.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Основні мотиви лірики Василя Симоненка Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. […]...
- Творче кредо Василя Симоненка Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) I. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). II. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- Образ України у творчості Василя Симоненка Образ України у творчості Василя Симоненка. “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть […]...
- Мотиви лірики Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко Україна! Як багато почуттів вкладено у це слово. Яка вона гарна, велична і неповторна. А чого тільки не винесла вона на своїх плечах! Скільки років наш народ не знав своєї історії, не знав багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою через любов до […]...
- У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Життя В. Симоненка промайнуло […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину… ” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) Суворі юнацькі очі уважно дивляться на нас з обкладинки книги. Очі людини, погляд якої, попри всі життєві негаразди, залишився вольовим, пронизливим і відвертим. Юнак, що вмів по-справжньому любити і страждати, що не тільки своїми творами, а й своїм життям довів вірність добру […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість […]...
- Патріотичні та громадянські мотиви у творчості Василя Симоненка Поетична зірка Василя Симоненка спалахнула на небосхилі української літератури в шістдесятих роках минулого століття. Усього 28 років відпустила йому доля, але й за цей невеликий проміжок часу він зумів прогриміти молодим весняним громом, який відлунюватиметься ще багато десятиліть. Адже у творчості “витязя молодої української поезії”, як сказав про нього Олесь Гончар, порушені вічні питання, що […]...
- Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка. Василь Симоненко прожив 28 років. Та він назавжди увійшов у історію рідної культури своїм болем за долю України, тривогами за Всесвіт, ліричним звучанням своїх інтимних творів, у яких зворушує краса і щирість почуттів. І хоч інтимні мотиви В. Симоненка переважно тісно поєднані з пейзажними, соціальними, громадянськими, […]...
- Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він […]...
- Життєвий і творчий шлях Василя Симоненка Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 р. в селянській сім’ї в Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було трудним, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи на шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся: В мене була лиш мати Та був іще сивий дід,- Нікому не […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) (2) “Я Б ПОБАЖАВ ТОБІ КОГОСЬ ОТАК ЛЮБИТИ, ЯК Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ… “ (ЗА ПОЕЗІЄЮ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України, пішов з життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. […]...
- Правозахисний світогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Правозахисний світогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє… “, “Ну скажи […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса). У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина… ” (за творчістю Василя Симоненка) Твір Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти людина… ” можна вважати гімном людській гідності. Ці рядки, звернені до сучасників, прозвучали в умовах виховання поваги до держави, а не до людини. І це є знаменною ознакою того часу, зараз ми вже знаємо, що то був тоталітарний режим. Бо, не дай Боже, звичайна людина усвідомить таку просту […]...
- Життя та творчість Василя Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935-1963) Псевдоніми – В. Щербань, С. Василенко, Симон. Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи – у Біївцях (1942-1946), решта – у сусідніх селах Єньківцях (1946-1947) і Тарандинцях (1947-1952). […]...
- Правозахисник світогляд поета (за поезією Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє… “, “Ну скажи – хіба не фантастично… “. Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш […]...
- Образ України в поезії В. Симоненка Я… з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу! В. Симоненко. “Україні” У шістдесяті роки XX століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими […]...
- Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш […]...
- Головний герой поезій В. Симоненка Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. (Василь Симоненко – ніжний поет-лірик, який любив свій край, свою землю. В його юнацькому серці завжди жили любов, віра в людину, в її творчі можливості.) II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. (Ліричний герой […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження В. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією В. Симоненка) Душевні сили людини невичерпні, коли їх освячує любов. Найвищим проявом любові є, на мою думку, материнська любов, любов дітей до батьків, з якої природно витікає пошана “до свого роду і народу”, піклування про їх добробут, здатність і готовність стати на їх захист у скрутну чи трагічну годину. Саме з цього формується найсвятіше почуття любові до […]...
- Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся […]...
- Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає […]...
- Життя і творчість Василя Симоненка Реферат на тему: Життя і творчість ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 – 1963) Чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри і затихла… “Здається, я став писати гірше, ніж рік тому. Зледачіли мозок і серце”, – це його останні рядки в щоденнику, […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього. Сюди відноситься талановитий поет, сурмач […]...
- Творчий шлях Василя Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 – 1963) Чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри і затихла… “Здається, я став писати гірше, ніж рік тому. Зледачіли мозок і серце”, – це його останні рядки в щоденнику, записані 20 вересня 1963 року. А […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Василя Самоненка “Двадцять вісім – це дуже мало. Двадцять вісім – це наче й не жив. І поклали поета в хмари – І до хмари немає стежин” (А. Кравченко). “Щось у мене було від діда Тараса і від прадіда Сковороди” (В. Симоненко). “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія” (В. Симоненко). “Казати правду – це мистецтво […]...
- Кредо життя і творчості В. Симоненка Василь Симоненко – великий український поет. Незважаючи на те, що йому не було й двадцяти дев’яти років, коли він залишив нас, ми маємо повне право називати його так, бо він був майстром поетичного слова і вся його творчість пройнята любов’ю до Батьківщини і рідного народу, ненавистю до кривди й образ, до приниження гідності людини. Симоненко […]...
- Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним […]...
- “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ходить по землі “казка з сивими очима”, задивляється у вікна. Хоче, мабуть, десь знайти того, кого шукає вже довгі роки і, на жаль, уже ніколи не знайде. Бо вже немає на світі Василя Симоненка, задля якого і придумувала його матуся оту чарівну казку. Але живі ми, його нащадки. Я дуже пишаюся тим, що українська земля […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка) Я живу тобою і для тебе. Вийшов з тебе, в тебе перейду, Під твоїм високочолим небом Гартував я душу молоду. В. Симоненко Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому* і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією В. Симоненка) Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Поет-шістдесятник, поет-лірик, поет-сатирик і просто незвичайна людина, яка безоглядно любила навколишній світ, любила життя, своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, яка “була в його грудях”, “у чолі і в руках”. Його творчість – гімн правді. Далеко не кожен поет зважувався на правду. І цього […]...
Дорога до болю книга стус.