Гротеск

Related posts:

1. Гротеск, его функции и значение в изображении города Глупова и его градоначальников Творчество Салтыкова-Щедрина, демократа, для которого самодержавно-крепостнический строй, царящий в России, был абсолютно неприемлем, имело сатирическую направленность. Писателя возмущало русское общество “рабов и господ”, бесчинство помещиков, покорность народа, и во всех своих произведениях он обличал “язвы” общества, жестоко высмеивал его пороки и несовершенства. Так, начиная писать “Историю одного города”, Салтыков-Щедрин поставил перед собой цель обличить уродство, […]...
2. Гротеск в портретных характеристиках персонажей М. Е. Салтыкова-Щедрина Невозможно понять историю России во Второй половине XIX века без помощи М. Щедрина. А. М. Горький Творчество М. Е. Салтыкова-Щедрина охватывает 60-80-е годы прошлого столетия. В это время наряду с революционным подъемом усиливалась реакция. Чтобы обойти цензуру, сатирик писал иносказательно: то переносил современную ему действительность в XVIII век, то скрывал представителей произвола под именем фаворитки […]...
3. Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. Спроба визначення жанру. (Як правило, жанр твору диктує використання певних художніх засобів. Але у даному випадку важко визначити різновид роману, в якому є міф і реальність, комічне й трагічне водночас. Саме тому Булгаков використовує у різних […]...
4. Аллегория и гротеск – художественные средства русской литературы (По произведениям Салтыкова-Щедрина) … В сатире действительность как некое несовершенство противополагается идеалу как высшей реальности. Ф. Шиллер Салтыков-Щедрин – оригинальный писатель русской литературы, занимающий в ней особое место. Он был и остается крупнейшим мастером социального обличения. Родившийся в помещичьей семье, впитавший в себя патриархальный быт глубинки, Михаил Евграфович тем не менее выступал с обвинениями в адрес близкой ему […]...
5. Гипербола и гротеск в сказке М. Е. Салтыкова Щедрина “Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил” Творчество Салтыкова Щедрина можно с полным правом назвать высшим достижением социальной сатиры 1860-1880 х гг. Ближайшим предшественником Щедрина не без основания принято считать Н. В. Гоголя, создавшего сатирико философскую картину современного мира. Однако Салтыков Щедрин ставит перед собой принципиально иную творческую задачу: разоблачить и уничтожить как явление. В. Г. Белинский, рассуждая о творчестве Гоголя, определял […]...
6. Заберіть мене Заберіть мене звідси. Тут пахне зрадою І духами від Коко Шанель. Заберіть мене звідси. Як завжди скажу вам, Що сонце блідне і закінчується день. Заберіть мене звідси Туди, де сірий дим Заповняє кімнату і простір всіх моїх легень. Заберіть мене звідси. Я знаю – зайвий тут. Вірші...
7. Ідентифікація Ідентифікація (лат. idem – той самий, facere – робити) – уподібнення, ототожнення будь-яких об’єктів на підставі тих чи інших ознак. У соціальній психології – віднесення, зарахування особи до якоїсь групи подібних до неї людей. У цьому сенсі І. вживається в соціологічному літературознавстві. В дослідженнях читацького сприйняття І. – мимовільне або свідоме ототожнення реального читача і […]...
8. Семенко Михайль – Метелик Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету летить у рай він У бистрих зняттях у м’яких скоках Він день живе лиш він день лиш дише Все існування в несмілих торках У крилах білість так ясно пише Лечу для лету летить у рай […]...
9. Андрій Малярик – Я не хочу будинок у моря Я не хочу будинок у моря, Не прошу̀ я картини Моне. Що ж поробиш, так випала доля, Мене втішить хороший сонет. Не потрібні манірні вистави, Та й “кохаю” твоє – вже брехня. І, будь ласка, не шли телеграми, Я вже звикла з девізом сама. Мені тепло тоді, коли холодно, І сміюсь я, коли так болить, […]...
10. Просторіччя Просторіччя – одна з форм національної мови, разом із народними говорами складає некодифіковану усну сферу загальнонаціональної комунікації – народно-розмовний стиль. На відміну від діалектів, а також жаргонів, П. має наддіалектний характер. Особливістю П. є використання нелітературних шарів лексики і відносно вільних синтаксичних побудов: манаття, мармиза, мо’ (може), шкарбани, розшолопати, хохма. Однак у П. представлені одиниці […]...
11. Види комічного в українській літературі Гумор – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні; Іронія (гр. “прихована насмішка”) – один з різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії – подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний (наприклад: “… Еней, таку уздрівши […]...
12. Микола Хвильовий – “Та невже ніколи не забуду… “ Та невже ніколи не забуду Ці шляхи, цю тирсу, широчінь, Не заб’ю в собі зміюку люту, Що хитренько про степи сичить? Як орган в костьолі, на молитві, Ці уперті спогади з села Знову кажуть: “Ти послухай, рід твій Нас до тебе, зраднику, послав”. Що ти робиш? де ти забарився? Чи забув, як явори шумлять На […]...
13. Тарас Шевченко – Перебендя Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. А хто грає, того знають І дякують люде: Він їм тугу розганяє, Хоть сам світом нудить. Попідтинню сіромаха І днює й ночує; Нема йому в світі хати; Недоля жартує Над старою головою, А йому байдуже; Сяде собі, заспіває: “Ой не шуми, […]...
14. Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
15. Міф Міф (грецьк. mythos – слово, Переказ) – Розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили і ін., які брали участь у створенні світу. М. – витвір наївної віри, який складає філософсько-естетичний комплекс давньої епохи, яка грунтується на заміні об’єктивності сприймання суб’єктивним апріорним переконанням. У давні часи М. створював уявлення про світ, впливаючи на процес пізнання, був […]...
16. Микола Хвильовий – “У полі тиша – літній день” У полі тиша – літній день. Кургани, далі – легіт. Куди дорога нас веде Крізь океани спеки? Йдемо. Марія у вінку, І я, такий химерний, Все далі й далі за ріку, Що у безмежність верне. Прийдемо ми? Так, певний я. А сонце дзвонить в хмарах. Та все біжить, спішить рілля Та фаркають примари....
17. Творчі експерименти Гійома Аполлінера I. Із чим входять в історію світової літератури? (Французький поет Гійом Аполлінер увійшов в історію світової поезії як видатний поет-експериментатор. Шляхом творчих спроб він відкрив нові методи розвитку художньої форми. Він, як і його сучасники-поети, XX ст. вважали точкою відліку нової доби в історії людства й культури. Він виступав за якісно нове мистецтво, звільнене від […]...
18. Фабула Фабула (лат. fabula – байка, розповідь, переказ, казка, історія) – один із невід’ємних чинників сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі; розповідь про події, змальовані в епічних, драматичних, ліро-епічних творах, на відміну від самих подій – сюжету твору. Ф. виникає в конкретному сюжеті як продукт творчості митця. Основу її складають […]...
19. Вияв постмодернізму в українській літературі останнього часу. Сучасні часописи та альманахи Кінець XX ст. низкою дослідників культури визначається як епоха постмодернізму або постмодерну. Постмодерн – широка культурна течія, що охоплює філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. Терміном “постмодернізм” користуються під час аналізу явищ культури, що виникли після модернізму (звідси и назва) і внаслідок розвитку модернізму. Світ уявляється постмодернізму складним, хаотичним, багатоманітним, тому кращий спосіб його засвоєння […]...
20. Микола Руденко – Серед зими розтанув сніг Серед зими розтанув сніг – І знов заворушились трави. Не дбаючи про сенс і право, В бруньки весняний сік побіг. В корі черв’як зашарудів. Повірило земне коріння: Пора почати сотворіння Нового листя і плодів. І, може, лиш дуби старі Когось повчали в день туманний: Цей світ химерний та оманний – Лиш хитрощі в смертельній грі. […]...
21. Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
22. Живопис (малярство) і література Живопис (малярство) і література. Проблема порівняльного аналізу Ж. і л. з метою увиразнення специфіки кожного з цих видів мистецтва, дослідження взаємовпливу має тривалу історію, починаючи з античності, особливо активно розроблялася в епохи Ренесансу і Просвітництва. Відомий афоризм “поезія – сліпий живопис, живопис – німа поезія” робив акцент на подібності Ж. і л. у відтворенні конкретно-чуттєвого, […]...
23. Втілення задуму письменника Втілення задуму письменника – один з етапів творчого процесу, який приводить до реалізації задуму і виникнення завершеного твору-тексту. Умовно виділяють такі його етапи: 1)виникнення задуму; 2) його розробка, виношування; 3) активізація досвіду життєвих вражень; 4) пошуки форм і втілення задуманого твору; 5) реалізація, втілення задуму; 6) доопрацювання твору, шліфування тексту....
24. Фольклорна основа акровіршів та віршованих загадок Л. Глібова I. Усна народна творчість – джерело мудрості для письменників. (В основу творів відомих українських письменників покладено фольклор. Саме в цьому криється секрет їхнього успіху і популярності.) II. Віршовані загадки як спосіб висловити приховану думку. (У творчій спадщині поета-байкаря Л. Глібова є чимало віршованих загадок.) 1. Акровірші. (Акровірш у перекладі з грецької мови означає “крайній вірш”. […]...
25. Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
26. Мім Мім (грецьк. mimos – лицедій) – малий комічний жанр античної драми, одна з форм народного театру, започатковувався як невеличка сценка комічного чи розважального гатунку на тему повсякдення з характерною фігурою (рибалка, ремісник та ін.); Першу літературну обробку здійснили сицилійський поет Софрон (V ст. до н. е.) та його син Ксенарх. М. набув поширення в добу […]...
27. Стереотипне видання Стереотипне видання (грецьк. stereos – твердий, просторовий і typos – відбиток, форма, зразок) – повторне видання книги, віддруковане без змій із стереотипів (копій оригінальних форм високого друку). Переносно “стереотипний” – надміру часто вживаний, заяложений вираз, погляд, думка....
28. Альба Альба (Прованс, alba – букв.: світанок) – одна з поширених форм куртуазної лірики ХІ-ХП ст., строфічна пісня, в якій переважає діалогічне мовлення, про таємне побачення рицаря-трубадура з “дамою серця” – дружиною сеньйора, про неминуче розлучення закоханих на світанку. Відомі автори А.: Ук де ла Баккаларія, Бертран де Борн та ін....
29. Мелічна поезія, або Меліка Мелічна поезія, або Меліка (грецьк. melos – пісня) – еллінська лірика в період її розквіту (VI-V ст. до н. е.), що виконувалася під акомпанемент ліри, характеризувалася розмаїтим комбінуванням віршових розмірів та фольклорних форм (епіталами, гіменеї, заплачки, гімни і т. п.). Розрізнялася хорова М. п. (Піндар) і сольна (Сапфо, Анакреонт), уславлювала богів, героїв, спортсменів....
30. Нуте, нуте, до межі – Жниварські пісні НУТЕ, НУТЕ, ДО МЕЖІ Нуте, нуте, до межі, Варенички у діжі. Ой нуте, робіть, Себе не баріть. Нуте, нуте, по п’ять, Варенички киплять. Не будете пильнувать, Тут будете ночувать. Вгору, сонінько, вгору, Хай я нивочку дожну....
31. Утопія Утопія (від грецьк. u – ні і topos – місце) – твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т. Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки і забавна, про найліпший устрій держави і про новий острів Утопію” (1516), де мовилося про химерний острів, на якому ніби існував справедливий лад. […]...
32. Катерина Бабкіна – Той чоловік, що іноді спить зі мною Той чоловік, що іноді спить зі мною, Ходить в легкому светрі і темній куртці, Без рукавиць і з голою головою, Навіть взимку в міста безжальній пустці Почувається добре, як під водою. Той чоловік ламається дуже рідко. Каже тоді: зсередини я вже гнилий, зелений, Мертвий, як гриб. Не торкайся до мене, рибко. Він розпихає дріб’язок по […]...
33. Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
34. Вона сидить тихо і мовчить Вона сидить. А у неї очі, як у побитого собаки. Винні і нерозуміючі, За що її побили? Її побило життя!!! Хто вона тепер – собака? Чи людина? Кирзовим чоботом Прямо в морду! А потім чи ще погладять? Чи ще їсти дадуть? Вона сидить тихо і мовчить. Вона жила, працювала, Любила людей. А її кирзовим чоботом […]...
35. Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...
36. Любомир Винник – Ми із різних світів, але все ж Ми із різних світів, але все ж, Хто зважає у наш час на межі? Ти у посмішці сонце несеш І до тебе постійно – кортежі. І для тебе лиш квіти цвітуть, І для тебе вночі серенади. Та, ти знаєш, не в цьому суть! Суть у тому, що я справді радий! Моє щастя сховалось там, У […]...
37. Українська “химерна проза” Химерна проза стала досить помітним явищем у потоці української літератури 70-80 pp. XX ст. Можна окреслити умовно певні “крайні точки” цього явища: від роману О. Ільченка “Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця” 1958 р., до творів В. Шевчука ” Дім на горі ” та ” На полі смиренному ” (1983), охоплюючи […]...
38. Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
39. Андієвська Емма – Фрагмент базару Горобина на голубах, Бички – джерела на лобу, Перевівають глибину. Клинками риба молода Полискує у три ряди. Лежать на лепесі сонця, Де біля довгих поросят, Лупцюють баби молодця, Аж срібло з діжки моросить, Та кухля ніде попросить, Щоб кухлем зачерпнуть базар. Між кавунами на возах Сидить чаклун і дмуха глечик Із нитки баб’ячого літа, У […]...
40. Ретроспекція Ретроспекція (від лат. retro – назад і specto – дивлюсь) – пригадування подій, колізій, що передували моментові фабули, в якому перебуває оповідач або персонаж епічного твору; одна з форм психологічного аналізу, з допомогою якої твориться художній час. Широко використана, наприклад, у романах “Перехресні стежки” І. Франка, “диво”, “Я, Богдан” П. Загребельного, “Твоя зоря” О. Гончара, […]...