І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)
I. Послання “І мертвим, і живим… ” – духовний заповіт українцям.
II. Засудження псевдопатріотизму.
1. Висміювання плазування перед іноземщиною. (Т. Шевченко засуджує людей, які їздили за кордон і привезли лише великих слів велику силу, які цураються всього вітчизняного, низько схиляючись перед іноземним.)
2. Викриття панів-лібералів. (У них слова розходяться з ділом. Ці пани пруться в німецькі землі, прислужуються Москві й деруть шкуру з братів гречкосіїв.)
3. Засудження
III. Актуальність проблем, порушених у поезії. і 1. Любов до рідного краю, до України.
2. Заклик до єднання.
3. Необхідність знання рідної мови. (Поет був високоосвіченою людиною, знав античну літературу, любив Байрона й Шекспіра, знав праці французьких і польських істориків, з повагою ставився до мов і культур інших народів, але він вважав, що кожна освічена людина обов’язково повинна знати свою рідну мову.)
4. Виховання національної гідності. (Саме з цього слід починати побудову суверенної України. Без любові до народних святинь, без вивчення мови, без збереження культури рідного народу край наш буде просто територією, а ми – безпам’ятками без роду та племені.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко)(2) Хто із нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового “посланія” “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце, втоптували в гній людську мову, […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь… ( Тарас Шевченко ) … Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь… ( Таpас Шевченко ) Вдумаймося в ці слова великого сина укpаїнського наpоду. Це духовний заповіт усім. Ці pядки з відомого послання “І меpтвим, і живим… ” звеpнені до тогочасної інтелігенції. Шевченко зустpічався з “малоpосійськими” двоpянами, які засуджували кpіпосництво, миколаївську pеакцію. Значна більшість з них, одеpжавши […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (2 варіант) Хто з нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового посланія “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм… “. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед […]...
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (3 варіант) Великий Кобзар тяжко переживає трагізм навколишнього життя; він чіткіше за інших бачить зло, неправду, що панують всюди, та не може цьому лиху зарадити. Поет змальовує страшні картини, коли “людей запрягають у тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають”. Немає на землі страшнішого злочину, ніж позбавлення волі ні в чому не винної людини або й цілого народу. […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Кріпак за походженням, Шевченко все життя прагне до знань. Різних вчителів посилала йому доля на життєвих шляхах (від школи п’янички-дяка до Академії Мистецтв). Ще в дитинстві, ледве опанувавши грамоту, він захоплюється творами Сковороди: … куплю паперу аркуш, і зроблю Маленьку книжечку; хрестами […]...
- “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь” 1. Ідея поеми “І мертвим, і живим, і ненарожденним… “ 2. Заклик до служіння своєму народу. 3. Діалог між освіченим паном і героєм поеми, його ідейна суть. 4. Засудження слов’янофілів. 5. Народ повинен мати свою історію. 6. “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”....
- Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Серед активних борців за майбутнє України, за утвердження нашої мови, культури в кінці першої половини – другої половини XIX століття були Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Доля цих людей різна, а об’єднує їх одне – любов до України, до її співучої мови, бажання бачити її вільною серед інших країн. Народилися […]...
- Тарас Шевченко – Ой я свого чоловіка Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала. Та до куми заходила Пшона позичати, Отих дітей годувати В нетопленій хаті. І нагодувала, І спати поклала, Сама пішла до дяка Добувати п’ятака, Та й заночувала. А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки […]...
- Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “… по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і […]...
- Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка” Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, […]...
- Україна і Шевченко Багатостраждальна моя Україно… Мученицька доля випала тобі упродовж багатьох століть. Палили тебе, топтали вороги-чужинці. Боліло твоє знеможене тіло, а ще більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони зневажали тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду. […]...
- Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Українська поезія тісно пов’язана з життям нашого багатостраждального народу. Така вже доля України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченко та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, які провели […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з’являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький та інші. […]...
- Про що розмовляли козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла. Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди. Здавалось би, які там розмови! Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки ще кілька хвилин тому лунали […]...
- Тарас Шевченко – До Основ’яненка (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “До Основ’яненка” 1839 р. Літературний рід : лірика. Жанр : послання. Вид лірики : громадянська. Провідні мотиви : захоплення героїчним минулим України; роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; віра в безсмертя рідного народу. Про твір : поштовхом до написання романтично-величального послання “До Основ’яненка” стала публікація в “Отечественньїх записках” нарису Г. […]...
- Критика “Заповіт” Шевченко Політичною програмою боротьби проти тих, хто посягнув на права українського народу, є вірш ” ЗАПОВІТ “. Цей твір було написано в грудні 1845 року на Переяславщині, коли Тарас Шевченко важко захворів на запалення легенів. Поет закликає народ Звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати свої інтереси. Шевченко висловлює віру у світле майбутнє України. […]...
- Тарас Шевченко – Заповіт (Як умру, то поховайте… ) (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Заповіт” 1845 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Віршовий розмір: хорей. Про твір: у грудні 1845 р. Т. Шевченко, гостюючи на Переяславщині, захворів на запалення легенів. У ті часи ця хвороба була смертельною, тому поет […]...
- Твір на тему: Відгук про Картину К. О. Трутовського “Т. Г. Шевченко з кобзою над Дніпром” Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: “Весільний викуп”, “Побачення”, “У місячну ніч” та інші. Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем у Академії […]...
- Тарас Шевченко – Заповіт (Як умру, то поховайте… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Заповіт” Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Віршовий розмір: хорей. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли […]...
- Аналіз “І мертвим, і живим, і ненарожденим” Шевченко ” І мертвим, і живим, і ненарожденим ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: ліро-епос. Вид лірики: патріотична (громадянська) Жанр: поема-послання. Тема: Зображення морального обов’язку свідомого громадянина перед власним народом; показ змодельованого образу національної еліти, визначення її політичних та морально-етичних орієнтирів. Ідея: […]...
- Тарас Шевченко – Кавказ (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Кавказ” 1845 р. Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… ” Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) II. Пророцтво поета. 1. Упевненість у […]...
- Відкриваю свого Павла Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” (1918), “Замість сонетів і октав”, “Плуг” (1920), “В космічному оркестрі” (1921), “Золотий гомін” (1922), “Вітер з України” (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської […]...
- Гамлет – ідеальний герой свого часу Людиною він був увесь, в усьому. На нього схожих вже я не побачу,- Ці слова Гамлета про свого батька короля можна було б взяти епіграфом і до розмови про Гамлета, принца Датського. Перед нами пройшло все життя Гамлета. Хоча трагедія охоплює декілька місяців, але це був період справжнього перетворення героя з хлопчика, який ніколи не […]...
- Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко – визначний письменник України. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств українського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними […]...
- Шевченко як правозахисник (Несподіваний погляд на діяльність і творчість поета) Ми знаємо прізвища багатьох українських правозахисників, але ніколи серед них ви не зустрінете прізвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнішим правозахисником України. Так, він не писав ні наукових праць з юриспруденції, не робив наукових розвідок. І до створення Організації Об’єднаних Націй було ще ціле століття, та вже тоді він порушив у своїх творах […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). IL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Твір на тему: Я – син свого народу (твір-роздум на суспільну тему) Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам’ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста купчилися люди. Майоріли блакитно-жовті прапори. […]...
- Марко Вовчок і Тарас Шевченко Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: … Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, обличителя жестоких людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите… Ці рядки створені у 1859 році, коли Т. […]...
- Тарас Шевченко Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Іван Франко У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших […]...
- Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” У народній творчості та художній літературі постають перед нами образи запорожців – славетних захисників простого люду. Саме з ними пов’язував народ сподівання на кращу долю, волю, щастя і справедливість. У багатьох творах запорожці виступають як втілення патріотизму народу, його сили та радості від здобутої перемоги. […]...
- Аналіз “Сон” Шевченко ” Сон ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: ліро-епос. Жанр “Сон”: сатирична поема (зразок політичної сатири). Авторський підзаголовок твору – комедія – указує не стільки на його жанр, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому. Тема “Сон”: зображення загарбницької політики російського […]...
- “Караюсь, мучуся, але не каюсь… ” (Тарас Шевченко) Отче наш, Тарасе всемогущий, Що створив нас генієм своїм, На моїй землі, як правда, сущий, Б’ющий у неправду, наче грім. (Д. Павличко “Молитва”) Батьком, Генієм, Пророком, Предтечею називають його. А мені найближчим є оте аж дуже народне – Кобзар. Хіба можна знайти більш відповідне “звання”, яке висловлювало би глибоку шану людей до того, кого вважали […]...
Образ міста в романі підмогильного.