І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга)
І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга)
Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день.
Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна земля і могутній красень над Дніпром – Київ. Вставали з мечами до бою на чолі зі своїм великим князем Ярославом.
Ярослав Мудрий – великий князь Руської землі. Саме таким змалював його образ у своїй п’єсі
Ідея патріотизму – наскрізна у творі. Ярослав Мудрий був великим патріотом своєї країни. Він любив свою землю і готовий був віддати життя за неї. Князь вболіває за те, щоб народ жив у мирі. Він не може бути спокійним і щасливим тоді, коли в країні неспокій. Заради спокою і припинення міжусобиць Ярослав стратив новгородського посадника Костянтина, який повстав проти єдності Руської землі. Заради миру, він віддає свою улюблену дочку Єлизавету за норвезького короля Гаральда. Хоч тяжка втрата дочки, але князь насамперед піклується про могутність держави.
Ярослав гордий за свою батьківщину
Мені не треба пишних тих казок,
Що предків нам шукають десь за морем.
Народ мій тут, на рідних цих просторах…
Князь бореться за єдність і могутність Київської Русі. Ярослава недарма назвали Мудрим. Він заслужив на це ймення, бо завжди дбав про інтереси держави, і народ не раз допомагав своєму князеві у скрутну годину. Князева любов до народу поєднана з розвиненим почуттям обов’язку: “раніш закон, а потім благодать”, – каже він.
Ярослав ставить інтереси держави понад власні. І навіть людина, що хотіла його вбити (син Костянтина Микита), пізнавши “розум дивний мудрішого з усіх царів”, проймається до нього симпатією. Муляр Журейко допомагає князеві в тяжку годину, а Микита гине в бою за Київ.
Патріот, борець за мир і спокій, Ярослав перемагає печенігів. Він гордо заявляє:
І поки жив, стояти я клянусь,
За руську правду і єдину Русь!
Князь вдячний воїнам за те, що вони здолали ворога, і на честь перемоги в ім’я слави свого народу князь вирішує увіковічити його подвиг:
Там, на полі бою, де я сьогодні ворога побив,
Я, дивний храм воздвигну.
Князь збудував ні з чим не зрівняний Софіївський собор, який і нині, через багато століть, зачаровує нас красою архітектурних форм, фресок і мозаїк, зустрічаючи і проводжаючи сонце.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж миряни труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Вершиною творчості Івана Антоновича Кочерги стала драматична поема “Ярослав Мудрий”, написана 1944 року. У цій драмі автор уперше звертається до образу реального діяча, відкриває нам завісу на моральні цінності наших далеких предків. Розповідь про Ярослава обмежено 1030-1036 роками. Саме в цей період великому князеві вдалося приборкати міжусобні чвари на київських землях та відбити навалу печенігів. […]...
- Ярослав Мудрий (дуже стисло/скорочено) – Кочерга Іван Драматична поема складається з 5 дій. Зображуються 30-ті роки XI століття у Києві. Править Ярослав Мудрий. Він і стає головним героєм поеми. Крім нього, героями поеми є дружина Ярослава Мудрого Інгігерда-Ірина, діти – Єлизавета, Анна, Володимир, норвезький витязь Гаральд, Микита, монах Сильвестр, жителі Києва Журейко і Милуша. В образі Ярослава Мудрого втілений ідеал мудрого правителя, […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Ось і розпочалося третє тисячоліття. Безперечно, час, що минув, був для когось щасливий, а для когось страшний і бурхливий. Що ж на нас чекає там, попереду? Такі ж нещастя чи, може, омріяне віками щасливе мирне життя? На ці питання, безперечно, відповісти важко та навіть неможливо. Одне можна сказати із впевненістю, що все залежатиме, як завжди, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі I. Кочерги 1. “Ярослав Мудрий” – кращий твір у спадщині І. А. Кочерги (він зайняв чільне місце в історії нашої драматургії і театру). 2. Суперечливість образу Ярослава Мудрого (у ньому поєднані і лицарська відвага, і державний розум, і підтримка науки, знань, і щедрість, і честолюбство, і лукавство, і лякливість): А) “Бо кріпок князь і власть його міцна, […]...
- Ідея незламності народного дуку, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі “Ярослав Мудрий” (4 варіант) Сонце котилося за Дніпрові кручі стомлене і припале пилом за день. Яскраво виблискували під його останнім промінням бані Софії. Вони жадібно ловили і вбирали в себе ті промені. А коли сонце зайшло за зелені сади й сховалося на спочинок, вони ще довго виблискували. Немов продовжували справу сонця, відсвічували його теплим, щедрим вогнем. Давня Софія… Дивишся […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. Її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Іван Кочерга Реферат Іван Кочерга (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій […]...
- Кочерга Іван – Біографія (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в 1903р. повертається […]...
- Іван Кочерга – Біографія Іван Антонович Кочерга ( 24 вересня (6 жовтня) 1881, Носівка, нині місто Чернігівської області – 29 грудня 1952, Київ) – український драматург. Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він […]...
- Ярослав Мудрий (скорочено) – Кочерга Іван 1881-1952 Дія перша “СОКІЛ” Події відбуваються в княжому теремі в 1030 р. В одному з покоїв (в галереї) сидять ченці – переписувачі книг: монах-художник Микита, що малює заставки і мініатюри до книг, монах-переписувач Свічкогас, ієромонах Сильвестр, який керує всією роботою. Всі чекають на повернення князя Ярослава із Чюді, де він воював. Сильвестр закликає переписувачів: Потщитесь, […]...
- Сюжетно-композиційні особливості драми Івана Кочерга “Ярослав Мудрий” 1. “Ярослав Мудрий” – своєрідне явище в українській драматургії (у ньому зміст І форма перебувають в гармонії): А) ідея п’єси (“нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизні”); Б) жанр п’єси (І. Кочерга задумав “Ярослава Мудрого” як історичну трагедію, але через ідеалізацію самого образу князя авторові не вдалося […]...
- Твір на тему: Ярослав Мудрий Український народ має всі підстави пишатися своєю славною історією. Протягом віків Україна переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв. Одним з них є київський князь Ярослав Мудрий. Остаточно розбивши печенігів, Ярослав дбав про лад і спокій у країні. Побудував величаву церкву святої Софії, дав наказ записати усі права в одну книгу і назвав […]...
- Іван Кочерга – Ярослав Мудрий Драматична поема ПЕРЕДМОВА Поетовi чи драматурговi – а по сутi, це синонiми, бо кожен справжнiй драматург є поет,- який би взявся до вiдтворення великого образу Ярослава Мудрого, неминуче доведеться натрапити не тiльки на надзвичайну складнiсть цього суперечливого характеру, а й на труднощi формального порядку: якi саме подiї з довгого i бурхливого життя Ярослава взяти в […]...
- Кочерга Іван – Свіччине весілля (скорочено) П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Іван Кочерга – Свіччине весілля ПЕРЕДМОВА Коли я випадково натрапив на мотив “заборони свiтла”, мотив, що й послужив темою для цiєї драми, мене захопила в ньому можливiсть змалювати барвисту картину суто мiського життя i соцiальної боротьби в стародавньому мiстi, а на цьому мальовничому тлi створити узагальнений образ боротьби України за свою волю i самобутню культуру. У двох грамотах литовських князiв […]...
- Іван Кочерга – Алмазне жорно ДIЙОВI ОСОБИ: Стеся Василь Хмарний Остап Макосiй Прокiп Скряга Мусiй Шенчик Лук’ян Iлько Дубровський, суддя Житомирський Лабенцький \ підсудки. Виверський / Княгиня Вiлькомiрська Граф Ружинський Графиня Брагiнська Авраам Цвiкловiц Лiя Пан Пшепюрковський Пан Пауша Пан Лозка Пан Прозка Пан Мишка Возний Корчмар Бабуся з дiдком Секретар Дубровського Лейзер Особи в балетi: цехмiстер, пiдскарбiй, лавники 1, […]...
- Іван Кочерга – Майстри часу ДIЙОВI ОСОБИ: Юркевич Лiда Доктор Карфункель Таратута Машинiст Черевко Оля, його дружина Лундишев Софiя Петрiвна Полковник Поручик Комiсар вiйськового поїзда Секретар партосередку Капельмейстер Куриця 1-й \ 2-й – залiзничники. 3-й / Усачиха Дiвчинка Жiнки робiтникiв на станцiї, носильник, залiзничники, червоноармiйцi, робiтники з радгоспу, баби з курми, музики. Дiя вiдбувається на однiй залiзничнiй станцiї, але в […]...
- Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- “… Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим. І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви […]...
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж мирний труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Іван Антонович Кочерга – талановитий автор історичних п’єс, дослідник сивої давнини, зокрема культури Київської Русі. Прочитавши тільки дві його п’єси, я загорівся бажанням ознайомитися зі всією драматургічною спадщиною автора. Захоплююсь образом молодого зброяра Івана Свічки, для якого людське щастя було важливішим, ніж особисте. Але найбільше мені сподобався образ мудрого князя, господаря Київської Русі – Ярослава […]...
- Надя Ковалюк – То був не сон, клянусь тобі, не сон То був не сон, клянусь тобі, не сон – Я бачила душею, не очима, Як поспіхом щури ішли на трон І по-новому жити всіх учили. Мій берег Мрій став берегом Золи́. Там схожі на уламки Атлантиди, Безкрилі чорні лебеді пливли Й прощались, замість того, щоб любити. І замість снігу – тінню з висоти Дивився ворон […]...
- Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) (1 варіант) Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на мій погляд, і звертається великий український драматург Іван Кочерга до історичної постаті Ярослава Мудрого, ніби нагадуючи нам […]...
- Твір на тему: Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Ярослав був єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб уберегти Україну від ворогів, побудував на кордонах багато твердинь. Над рікою Саном побудував город і міцно його укріпив, і назвав Ярославом. Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місті побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. […]...
- Ідея незламності народного дуку, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі “Ярослав Мудрий” (1 варіант) І, поки жив, стояти я клянусь За руську правду і єдину Русь! І. Кочерга В історії нашої країни були такі часи, коли їй доводилося зовсім нелегко. Про такі часи і розповідає Іван Кочерга у своїй п’єсі “Ярослав Мудрий”. Драматург зображує сувору і героїчну добу, коли наші пращури боролися за єдність Київської Русі, за її процвітання […]...
- Україна і її історія очима австрійського поета (за новелою Райнера Марії Рільке “Пісня про Правду”) Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни, руйнувалися держави і з’являлися нові. Канули в небуття старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке – відомий австрійський поет – подорожуючи Україною, зацікавився […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Драматична поема “Ярослав Мудрий” з’явилася друком на сторінках журналу “Українська література” в 1944 році, коли перед державою стояло основне завдання – відбудувати країну після страшних подій Великої Вітчизняної війни. У цей час радянські письменники багато уваги приділяли історичній темі, героїчним традиціям минулого. Із попередніх століть черпали вони досвід перемог і звершень, розв’язання проблем війни і […]...
- Леся Українка – “Тішся, дитино, поки ще маленька… “ Тішся, дитино, поки ще маленька. Ти ж бо живеш навесні, Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні. Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа, – Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа! Чи пам’ятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принесла Тую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала? Їй не страшні […]...
- Олег Лишега – Поки не пізно Поки не пізно – бийся головою об лід! Поки не темно – бийся головою об лід! Пробивайся, вибивайся – Ти побачиш прекрасний світ! Короп – той навпаки, зануриться в глибини, Втече на саме дно – Та короп і служить для того, Щоб колись бути пійманим, раніш чи пізніше.. Але ж ти людина – тебе не […]...
- Оленка Хрущ – І поки стоятиме ліс І поки стоятиме ліс і не висохнуть всі ставки Поки думки все ще будуть з вами Я чекатиму брата з холодно-черствої війни, Чекатиму тихими літніми вечорами. І поки не висохнуть всі океани й моря, Поки не пролунає останній в небо постріл, Я чекатиму батька, який самовільно ішов, навмання, Чекатиму, що зайде із війни у гості. […]...
- Твір на тему: Підтримайте або спростуйте думку: “Ти можеш засудити людину до кінця її життя за єдину помилку, яку вона вчинила” (Ф. Босман) Як на мене, думка про те, що хтось має право засудити людину й поставити на ній тавро “без права виправдання” лише за одну – єдину помилку, якої ця людина припустилася, хибна. Спробую довести виправданість моєї позиції. За вихідний пункт у своїх міркуваннях візьму положення про те, що всі люди мають право на хибний крок, помилку, […]...
- “О Русь, взмахни крылами, поставь иную крепь!” (Образ России в лирике С. А. Есенина) Стихи Есенина… Они не подвластны времени и всегда современны. Каких бы проблем нашей жизни мы ни коснулись, все они нашли свое отражение в поэзии Есенина. Конечно, не он один задумывался над будущим родины. Многие поэты – предшественники и преемники Есенина – задумывались о том, какой быть России. А. С. Пушкин, подводя итог прожитых лет в […]...
- Леся Українка – “Князь Володимир за дніпром… “ Князь Володимир за дніпром На вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору Самотній опинився. Дарма, таж не боїться князь Ні ворога, ні звіра, Водяників, лісовиків Розпудить нова віра. Князь може полювати й сам, Аби була охота, От тільки зморою лягла Полуденна духота....
- Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – Славні Русі оборонці Йшли на ворога в світи. Чи на дон той каламутний, Чи на Литву, на Ятвяг, Чи на Краків баламутний, Вічно скорий до зневаг. Від копій шляхи стогнали, Від прапорів нісся шум, Аж […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) Тема історичного минулого завжди приваблювала письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили до тебе, столице, з вогнем і мечем і гинули на твоїх майданах, біля твоїх стін, на […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в […]...
Мій улюблений предмет українська мова.