І що ви називаєте коханням?
І що ви називаєте коханням? Те егоїстичне, “аби мені було добре”? Любите ж не за те, що самі робите для людини, а за те, що вона робить вам… ваші ВЛАСНІ емоції.
Боретесь за давно похоронене кохання в серці іншого, бо ВАМ вже не так добре, як раніше. Бо у ВАС ще щось йокає… чистий егоїзм. ©
Кохання Роздуми
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Три зустрічі з коханням (за ліричними творами Пушкіна, Тютчева, Блока) Ми знову звертаємось до вічної теми. Теми, що не має кордонів, не визнає часової обмеженості. Що спалахує, мов вибух вулкана, вривається до земної атмосфери яскравою кометою. Що шукає саме поета, бо хто ще так зможе висловити шалену силу почуттів… 182S рік. Псковські ліси. Самотність маленького родового маєтку. Бентежна душа двадцятишестирічного поета. Бурхливий роман із світською […]...
- Ліна Костенко – Біла симфонія Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – Біла симфонія снігу Пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, Скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, Сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, Останнє моє кохання… В такому віці людина Завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – […]...
- Богдан Кіселичник – два Янгола Два янгола на небі жили, Кохання своє тримали в руках. Так щиро сміялись, любили, І радість горіла в очах. Обмінялись серцями вони, Так тепло і добре їм було у двох, Що в душах жив промінь весни, І тішився за них навіть Бог. Як в раз янгол серця не втримав! Впустив на землю, розбилось воно. А […]...
- Вірш – Подарую тобі З часом я подарую тобі не планету, не зорі, не світ, А максимум власної віри, кохання і щастя. Ти посміхнешся мені і розтане у серці той лід, Що тримає у собі моє мінімальне нещастя. Я напишу про те, що сьогодні ти будеш чекати, На повернення вітру із країн невідомих мені. Ти напишеш мені, що стомилась […]...
- Її усмішка віщує новий біль Цілуєш губи, мов вдихаєш запах квітів І кожна мить приносить щось своє… Вона для тебе лиш одна така на світі І ти закоханий без всяких меж… Щось зовсім дивне сталося на серці – Солодкий шторм, хоча раніше штиль… Всі почуття зійшлися в однім герці… Ти дістаєш романтику зі скринь. Ти знаєш точно, що вона не […]...
- Ковальчук Людмила – Смарагдово-зелені твої очі Смарагдово-зелені твої очі В усмішці подарують забуття. Короткі дні і довжелезні ночі Тривалістю у все моє життя. А наш роман всього на дві сторінки Читати доведеться цілий вік. І так вже треба, я всього лиш жінка, А ти мій справжній, ти мій чоловік. У що я вірю важко пояснити, Коли ти повертаєшся вночі. Запитую: “Там […]...
- Аліна Міщук – Моє кохання Моє кохання не живе в віршах, Його не знайдеш, поки не відчуєш, Воно ж живе не в випитім вині на брудершафт, Воно – у серці, ти його малюєш! Моє кохання не літає в небесах, Воно літає там, де ще ніхто не був, Воно переплітається у полюсах Та стрімко музику несе, щоб ти почув. Моє кохання […]...
- Любов Колосюк – Кохання не виліковне! Кохання не виліковне! Антибіотики не рятують, Коли страждання стогне, І душу й тіло труїть… Це не сп’яніння, а вірус, Що вкоренився у тілі, Це камінь, що в серці виріс, Жарина, що вічно тліє. Позбутися його не вдасться, Та й варто цього хотіти? Кохання – то й горе, й щастя! Тобою я й хочу хворіти!...
- Ольга Анцибор – С. І В слухавці твій голос пролунав, В серці зачепив струну печальну. Ти колись кохання розтоптав, І мене ти відштовхнув безжально. Ким тоді для тебе я була? Та ніким, ну просто так – знайома, Я ж страждала, спати не могла, Цілу ніч блукала я по дому. Дім порожній, по кутках печаль, І самотність загляда у вікна. А […]...
- Юрій Андрухович – “А це така любовна гра… “ І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – Розумієте, – набрався духу Хомський, – ми його любимо. – Вот и чудесно. Почитай, браток, из Есенина, только с выражением. Про любовь, а?.. І Хомський не змигнувши оком почав декламувати. А це така любовна гра: […]...
- Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
- Олександр Олесь – “В дитинстві ще… давно, давно колись… “ В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні лились… Весь Божий світ сміявсь, радів… Раділо сонце, ниви, луки… І я не виніс щастя-муки, І задзвеніли в серці звуки, І розітнувсь мій перший спів… 1904...
- Леся Українка – Пан політик Ба, що робить? скінчився вік лицарства, Доводиться не списом, а пером Боротися з Іваном та Петром… Пишу статтю “Про кризис господарства”. Я знаю сам, що я не Ціцерон, А все ж таки, коли я добре схочу, То хоч кого словами обморочу… Скажу промову в “партії ворон”. Тепер всяк хам показує натуру, А нам мовчать? Се […]...
- Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе Не смій мене торкатися туристе, Ти навіжений спогад, ти мара, Твоє обличчя Боже і нечисте Давно поховане у серці крадькома.. Не смій дивитись у мій бік туристе, Ти просто безвість я в тобі втону, Не спокушай і не мани навмисне, І не шукай в мені “оту”.. Не смій в облозі тримати моє місто.. Кричатиму, молитиму, […]...
- Сенти-ментальне Якби я знав Раніше, Коли ще не Родився Що тих очисьок Більше Ніде немає в Світі І що я слухать Буду Лиш голос теплий Твій Як довбаний Придурок То я б ся й не родив. Іронія Вірш Кохання Романтичне Саркастиче...
- Соломія Волошин – Таке відчуваю я вперше в житті Тобі я так хочу сказати люблю, Та дивлюсь у очі і знову мовчу, Бо це почуття, я у серці ношу І словом його, я не опишу. Так добре у твоїх обіймах мені. І часом здається, що це уві сні, Цілунки твої і ніжні й п”янкі, А інколи з перцем такі запальні. Коли я з тобою, […]...
- Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...
- Олена довганюк – Люди йшли з мого життя Люди йшли з мого життя, Лишаючи на серці шрами. І залишились почуття В щоденнику між сторінками. Людей, що йдуть, я не тримаю, Бо знаю, що напевне не дарма. І тих, що вже пішли не повертаю, Бо вже мене для них нема. В душі вони прірву залишають, Розпаливши в серці біль. Почуття усі вбивають, Не докладаючи […]...
- Юра Матвійчук – десь між весною і літом – тиша Десь між весною і літом – тиша, Сплять музи на крилах вітрів… Про кохання давно не пишеться, Надто багато випало злив… Про кохання мовчать світанки, Мовчать ріки, озера, моря… Наповнюються жалем склянки І щоразу я п’ю їх до дна… Десь затаїлись слова і фрази, Сховалася ніжність і щирість… Я не забував тебе ні разу, Та […]...
- Ольга Анцибор – Осінь Сивина вже скроні посріблила, Листопадами літа летять, І в душі кохання відболіло, А на серці тиха благодать. Осені п’янке зачарування Вабить зір, нашіптує слова, Як юнак дівчині про кохання Пісню тихим голосом співа. Фарб осінніх буйне розмаїття, Золото й бурштини є у нім, Ще зими далеко лихоліття, Пахне ще дитинством сизий дим. Листям жовтим сповнене […]...
- Алла Жабокрик – це тут. просто тут Це тут. просто тут. просто зараз. в чиємусь незрілому тілі. Чиєсь недоспіле кохання зірвалось і падає вниз. Це тут. в цьому просторі й часі. у цьому шаленому вальсі. Під ці неритмовані звуки хтось прагнув піднятися ввись. Це тут. в цьому місті розпусти. у місті палкого безумства. Хтось жадно хапає руками надшкрібки минулих подій. Це тут. […]...
- JohenGefest – Я Тебе Люблю Скажу тобі такі слова… Ті що вже давно лежать у моєму серці… Ті що значать для мене дуже багото… Перше слово це… Я! Я це той хто неможе без тебе… Я це той хто завжди ціннить тебе… Я це той хто хоче бути всім для тебе… Друге слово це… ТЕБЕ! Тебе буду я любити… Тебе […]...
- Ольга Анцибор – Благання Подаруй мені щастя краплинку, І хоч трішечки радості дай. Ти змахни мені з вії сльозинку, Покохай же мене, покохай. Простягни мені руку, коханий, Доторкнися до серця мого. Мій єдиний, мій любий, жаданий Так чекаю кохання твого. І хоч як я тебе не благаю, Не молю тебе навіть вві сні, В твоїм серці кохання немає, Не […]...
- Христина Сможаник – Спомини про тебе Ти можливо гидуєш мною, Але я живу лиш тобою. Ой… перепрошую, я вибачаюсь- Це об спогади я спотикаюсь. Не живу я вже більше тобою І нарешті вже стала собою Вже думки твої не цікавлять І сльози у горлі не давлять. Хто такий!? Тебе більш не знаю Я іншого щиро кохаю І в обіймах його, аж […]...
- Оксана Боровець – Там, де у когось крила, у тебе – лікті “добре б зараз знову опинитися у себе вдома і щоб війна скінчилася. Але у тебе більше немає домівки. Спочатку треба виграти війну, Раніше цього додому не повернешся.” © Ернест Хемінгуей, “По кому подзвін” Там, де у когось крила, у тебе – лікті. Там, де хребти у інших, у тебе – криця. Сплять на порозі равлики […]...
- Ольга Анцибор – Не пара Ми зустрілись з тобою, Наче радість з журбою, Довго-довго в розлуці жили. Ти хотів мандрувати, Я хотіла співати, Ми по різних дорогах ішли. А тепер ми не пара, Ми давно вже не пара І росточок кохання зачах. Смак гіркий поцілунку, Як отруйного трунку, Догорає у нас на вустах. Я забуду образи, Не згадаю ні разу, […]...
- Не плач… . Поглянь навколо Не плач… . Поглянь навколо. Усміхнись. дививсь, як світить сонечко! Тільки не плач!!! Прошу тебе, не плач. Зітри сльозинку зі своїх очей. Подумай… Про “щось” хороше… .. Це має бути щось таке, що зігріє тобі душу, просто наповнить тебе з середини теплом. Щось таке, що заставить тебе забути про все на світі. Щось, що викличе […]...
- Ірина Ярко – Розлучене кохання – Привіт коханий! – О, привіт кохана! Я так давно-давно тебе чекав! – Я, знаю любий, дуже добре знаю… – Ти вибач, що я болю завдавав! – Це ти, мене пробач, моє кохання. – Не варто люба, винний лише я. – Я чую в твоїм голосі зітхання. – Звичайна втома, ластівко моя! – Як ти […]...
- ЛЮБОВ Ало, любов! Ти чуєш?… я здаюся. В мені немов, щось ожило. Прийди до мене, більше не боюся, Закрила очі на все те, що вже давно було. Так легко стало на душі, І біль гірку я відпустила. Навіщо спогади сумні??? Для тебе серце знов відкрила. А знаєш… вірю, що прийдеш, Тому, що я колись любила, І […]...
- Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...
- Павло Мовчан – “Світе мій, як це просто, майже буденно… “ Світе мій, як це просто, майже буденно – Земля під кущами затвердла від тісноти давно, Певність під спиною маєш і рукавом зеленим Очі свої закриваєш, наповнені сном. Гостра трава стікає цівками по обличчю, І виступа на згинах білий сік-молочай, На шелестіння губ півень озвався тричі, Й перемінився раптом світ у розкритих очах: Бахнув у діжку […]...
- Ольга Анцибор – Світло любові Я тебе приворожила, Я тебе причарувала. Тобі темними ночами Своє серце віддавала. Віддавала своє тіло, Відкривала свою душу. Час пройшов, ніч пролетіла, Я ж тепер страждати мушу. Я страждаю-бо кохаю, Я сумую-бо розлука, Чи надовго, я не знаю, А в душі солодка мука. В серці туга за тобою, В грудях щем, в душі вагання, Щастя […]...
- Незбагненна, зоряна й прекрасна Незбагненна, зоряна й прекрасна Світлом зачарована надії Впевнена й в ваганнях одночасно Спогади, а поруч з ними мрії Чарами своїми захопила Заманили поглядом у душу В подарунок дала мені крила Я тепер літати якось мушу Я не знав раніше смак кохання Що свідомість паморочить вмить Весь я переповнений бажанням І душа так солодко болить…...
- Ольга Анцибор – Кохання моє таємниче Кохання моє таємниче, Любове моя неземна, Лиш гляну тобі я у вічі – І враз розквітає весна. Не думала я, що так пізно, Ще буду кохати я знов, Що в серці народиться пісня, А душу зігріє любов. Зігріє, як світла промінчик, Що ллється із синіх очей, Розтопить образи камінчик І темінь самотніх ночей. Тебе я […]...
- Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, – молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
- Павло Коробчук – Знай, коли дружба закінчилася Знай, коли дружба закінчилася зламаними у кривавій бійці ребрами, Коли твої найшаленіші стосунки уже давно нікуди не кличуть, Коли люди на Сході вмирають років на п’ятдесят раніше, ніж треба, Коли ти зависла у просторі, ніби сорочка у шафі, але без плічок, Знай, що вікно, за яке ти вдивляєшся – добре, м’яке, воно обіцяє, Що минуле […]...
- Вірш – Ти іншу покохав Ти іншу покохав, Пішов, нічого не сказав Залишив тільки рану в серці Пішов і навіть не згадав… Він не подумав, Боже, Як тепер без нього Життя моє, залишив тільки сльози І сльози капають з лиця мого!! Неначе дощ із неба, Ну, навіщо це все треба? Навіщо жити без кохання, Без тепла рук його, і голосу […]...
- Христина Сможаник – Тримав моє серце ти міцно Тримав моє серце ти міцно Я гадала, що любиш і раділа тому Але щось його так притисло Щось сказати не дало йому Ти забрав всі думки, почування Ти у сіті мене замотав. Я терпіла, але знаєш страждання Не любов ти мені дарував. Та мені говорив про кохання, Щиро від серця брехав Ну актьоре, що скажеш […]...
- Дмитро Павличко – “Радуйся, дівчино, разом зі мною… “ Радуйся, дівчино, разом зі мною Сонцем і ясною голубизною, Ласкою леготу, листям на кленах, Білою стежкою в травах зелених. Радуйся, дівчино, болем кохання, Смутком ціловання до зомлівання, Голосом матері в серці твоєму – Кільчику ясному в тьмі чорнозему....
- Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]...
Мій улюблений літературний герой за сестрою.
« Утопія