Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада”

Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами.

В історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” зображений один з етапів занепаду української державності.

Кожен з основних героїв роману має власну “філософію життя”, суспільно-політичні орієнтації, переконання, кожен несе “свою правду”. Своє ставлення до суспільно-історичних подій, власні ідеї і переконання П. Куліш втілив в образах Якима Сомка та Івана Шрама. З цими образами пов’язана ідея державності. Ідеалом цих героїв є українська автономна держава, яка б підтримувала тісний зв’язок з Москвою.

В образі Якима Сомка автор виразив свій ідеал гетьмана: освічений, розумний, здатний об’єднати українські землі в єдину державу. На думку гетьмана Сомка, щоб уникнути будь-яких конфліктів, треба кожному прошарку суспільства дати певні привілеї, тоді і буде “на Вкраїні і правда, і сила”. Він засуджує народні бунти, вважає, що голому слід триматися в покорі. Герої мріють про відновлення слави України, про підвищення рівня її культури і освіти. Сомко розкривається як людина, вірна

своїм ідеям до кінця. Він поводиться гідно в будь-яких ситуаціях. Автор ідеалізує не тільки думи і поведінку героя, а й зовнішність, підкреслює його природний аристократизм. Ще одним об’єктом авторських симпатій є полковник Іван Шрам. Це людина, яка всім серцем вболіває за долю України, а любов до батьківщини ставить вище батьківських почуттів. Полковник Шрам – соратник гетьмана Сомка. Він підтримує усі його заходи, спрямовані на досягнення найвищої мети – відновлення єдності всіх українських земель під міцною гетьманською владою. Полковник засуджує нерегульовану запорозьку вольницю і мріє про впорядковане станово-класове українське суспільство. Представником кращої частини козацької старшини є і Михайло Черевань. І хоча пан Черевань прагне заможного хуторянського життя, йому властиве козацьке завзяття і почуття власної гідності. Не зміг змиритися з тим, що Шрам порівняв його із зрадником козацького війська Барабашем, не хоче жити “з таким паскудним прізвищем” і стає на захист Вітчизни.

У своєму романі Пантелеймон Куліш ідеалізує образи Сомка і Шрама, меншою мірою Череваня. Ці образи несуть у собі власні ідеологічні позиції автора, його мрії про міцну українську державу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Доведення що твір сом це усмішка.
Ви зараз читаєте: Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада”