Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво”

У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому ” Диві ” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. “Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для Бога – він сприймався як надійний притулок людського духу, тут відразу задомовився дух громадянства і мудрості тих, хто вибудовував державність Київської Русі… Диво!”.

Якщо говорити про конкретну історію Київської Софії, то сучасні вчені сходяться на тому, що п споруджували и оздоблювали грецькі майстри спільно з місцевими людьми, які, навчаючись у перших, збагачували й “ослов’янювали” їхнє мистецтво, привносили в нього виразні риси древньоруської самобутності.

Софія Київська – це й символічний образ. Так він сприймається передусім через те, що довкола нього розгортаються всі події, зображені в романі, на них постійно ніби падає тінь від Софійського собору. Софія, як художній символ і як реальна історична пам’ятка, сконцентрувала в собі весь волелюбний, сильний дух народу, його невмирущість, нескореність; стала своєрідним самовираженням внутрішньої суті цього народу, його культури, історії, моралі, власне, утілила в собі духовність народу.

Ви зараз читаєте: Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво”