Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”
Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”
Урок української літератури
Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”
Тема уроку: Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”.
Мета уроку: розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, навчити мотивувати вчинки героїв. Закріпити вивчене про сюжетні лінії.
На матеріалі роману виховувати бути вольовими людьми, яскравими особистостями.
Обладнання уроку: проект письменника, магнітофонний запис пісні “На Україну повернусь”, тексти роману “Тигролови”.
Епіграф: Людина
Людина – найнещасніша з усіх істот.
Людина – найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих рубрик трьох вибрати першу для доведення прикладом.
І. Багряний
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
“Нашого цвіту по всьому світу”. Ці слова вже стали крилатими. Бо нема, мабуть, на земній кулі країни де б не жили українці. Як не було й немає такої країни, в якій б за те, що людина любить свою землю, її людей, береже традиції своїх батьків, шанує материнську мову, прагне бути вільною, знищували.
Страшні, трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих
Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повертаються своїми творами знаними у світі, але, на жаль, не в Україні. Серед них І. Багряний – письменник, публіцист, людина, для якої найбільшим щастям було повернутися на Україну і побачити її вільною й незалежною. Повертається своїми прекрасними творами, провідною ідеєю яких є віра в те, що потворна радянська дійсність не знищила й не знівечила людського й національного духу української людини. Серед них роман “Тигролови”, сторінки якого перегорнемо сьогодні, а допоможуть нам юні істоти та персонажі твору, які присутні на уроці.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку (учні записують тему уроку).
ІІІ. Розповідь про історію написання твору.
І. Багряний належить до тих майстрів слова, які послідовно і протягом усього життя прагнули нести правду про суть сталінського режиму. Вся його творча біографія – це постійна сутичка з тоталітарною системою, яку він таврував за позбавлення людини людської гідності. Цьому підтвердженням є роман “Тигролови”, який був написаний у 1944р. в Моршині впродовж 14 днів і в цьому ж році здобув першу премію на літературному конкурі у Львові. Твір перекладали англійською, голландською, німецькою мовами. У Німеччині ця книга з ілюстраціями виходила тричі. Німці читали з великим захопленням, купували для молодого дня народження, або для першого причастя. В Україні твір вийшов окремою книгою тільки у 1991р.
В основі пригодницько-екзотичного, за визначенням самого автора, роману – безпосередні враження і переживання під час втечі з далекосхідного концтабору.
Мені не треба нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалися, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч потрапив до неї невільником… . Всі ці люди були тими, з ким я міг переживати втіху розмов на материній мові в далекій чужині та ще й невільником. “Ті люди ніколи не випадуть з моєї пам‘яті… “.
ІV. Бесіда за змістом твору.
Учитель. Чому роман став настільною книгою німецької молоді?
Учень. Бо твір вчить підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.
Учитель. Про який час йдеться у романі?
Учень – історик розповідає про болючу сторінку історії України, її народу 30-х років.
Учитель. У період масованих репресій досить було одного необережного слова чи вчинку, щоб бути знищеним. Але були ті, що ставали у двобій з долею і вигравали поєдинок:
– Жить!
– Відплатить!
– Або вмерти!
Учитель. Кому належать ці слова?
Учні. Григорію Многогрішному.
Учитель. Як ви вважаєте чи випадково автор дає своєму героєві прізвище Многогрішний? Чи це Закономірно?
Учень-історик надає історичну довідку про гетьмана Многогрішного.
Многогрішний Дем‘ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668-1672рр.), ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Сам висловив великоруському гінцю Танєєву намір нізащо не віддавати Києва полякам і разом з Дорошенком воювати з Польщею. Перш ніж московський уряд вирішив, як вчинити з доносами на Многогрішного, проти останнього було організовано змову… 13 березня, вночі, змовники схопили Многогрішного і відправили до Москви, де гетьмана було катовано. Дем‘ян відкидав звинувачення у зраді, але зізнався, що п‘яному стані говорив “несамовиті промови”. Старшини від імені всього малоросійського народу просили стратити колишнього гетьмана і його брата. Засуджених вивели на страту у Москві однак цар вислав гінця з повідомленням, що він змінює смертну кару засланням у Сибір. Н. Григорій Многогрішний – українець, його рід має славні традиції в особі першого каторжника Сибіру гетьмана Дем‘яна Многогрішного.
Учитель. Хоча пройшли роки від часу заслання гетьмана до Сибіру. Його нащадки знову і знову стають вигнанцями з рідного краю.
Ця історія повторюється з Григорієм Многогрішним.
У творі дві сюжетні лінії. Перша пригодницька – це лінія перебування Многогрішного в тайзі.
Саме з цієї лінії починається твір.
Вчитель. Які образи – символи створені у романі?
Учень. Перший розділ свого роману І. Багряний називає “Дракон”. “Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок і не з пагод Тибету – він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами… ” це символічна картина паралельного майже незалежного існування в одній державі двох світів – світу пітьми, пекла і світу ілюзорного раю, ілюзорного вільного життя. І ці два світи уособлені в символічних образах двох експресів, котрі мислено летять у невідоме, у чорну сибірську ніч, на край світу.
Вчитель. І от Григорій виривається з експресу смерті. Що зробило Г. Многогрішного символом? Символом чого?
Учень. З волі автора Г. Многогрішний здійснює неможливе – вистрибує майже у смерті із черева скаженого дракона і цим божевільним протестом підживлює в тисячах знеособлених в’язнів почуття людської гідності, надії, переконання, що серед них, приречених, є такі, що не здаються, воліють “ліпше вмерти біжучі, ніж жити гниючи!”. Для побратимів по нещастю Григорій стає “символом непокірної і гордої молодості, символом тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни”.
Вчитель Хто ще їде цим же експресом?
Учень. Цим же експресом – тільки на інше полювання їде майор ОГПУ-НКВД Медвин “Його не зворушують ніякі екзотики, ніякі най ексцентричніші історії, ба навіть тигри. Він не те бачив. Не те знає. І не те може. Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим… “
Піднімається учень, одягнений у форму майора НКВС:
– Впізнаєте мене? Так, я начальник етапу Медвин. Мене вчили пильнувати, полювати на людей, залякувати, катувати й принижувати непокірних. У моїй практиці зустрічалося небагато сміливців, але був один, який примусив мене задуматися, що знищити всіх неможливо. Він втік з ешелону, випав у безвість. Я назвав його подумки молодим тигром з України і вперше відчув страх.
Минуло два роки. Я отримав нове призначення і високу посаду. Ніколи не думав, що доля мене зведе з ним ще раз. Я вважав його мертвим.
Що я з ним не робив! Мені уже не зізнання його потрібні були, я добивався, щоб він заскавчав і почав благати мене, як то роблять всі. Дивиться виряченими очима – і тільки. Як каменюка. Це в моєму житті виняткове слідство над цим зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини.
Брр… Ті очі з кривавими росинками на віях, вони стоятимуть переді мною вічно… після зустрічі з ним у мене відбувся психічний струс.
Диявол, диявол. Я його знайду (б’є кулаком по столу) і знищу, ще нікому не вдавалося втекти від майора Медвина.
Многогрішний (Учень говорить із протилежного кінця класу).
Ти ніколи мене не знищиш, Медвин, бо я дух, який живе в кожній вільній людині. Бо я – народ, якого чим нижче гнеш, тим у ньому більше спротиву.
Ти думав, відбиваючи мені печінки, ламаючи кості, розчавлюючи мою молодість у катівнях два роки, що видряпаєш із грудей серце? Мріяв у божевільні упокорити мене, примусити забути хто я, вирвати з розумом любов до батьківщини?
Але я втік з божевільні. І тоді, Медвин, я поклявся іменем матері моєї відірвати тобі голову. Ти думав, що присудивши мені 25 років каторги за те, що я любив свій нещасливий край, ти похоронив мене? Ти був переконаний, що стрибок з ешелону – смерть, але помилився.
Я знайшов у тайзі земляків, друзів і навіть кохання. Згодься, Медвин, що я переміг, не визнавши себе нулем в історії, не озвірів, не перейнявся озлобленням і ненавистю до людей, як ти, а зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати і вірити, що людина може і повинна кинути виклик цілій системі, яку ти представляєш, і вистояти. І запам’ятай, ми неминуче зустрінемося з тобою в тайзі і я вб’ю тебе, як зло, яке ти породжуєш. Я присуд виконаю сам і розпишуся на снігу в цьому. А за що я тебе судитиму, ти, пес, знаєш сам.
Вчитель. Так письменник розширює змістове навантаження назви твору підтекстом: в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.
Коли людина переслідує іншу людину за любов до отчого краю, то це вже є свідченням патологічних процесів у суспільстві.
Тепер Григорій поряд із основною проблемою свого життя – не залишитись нулем в історії, ставить ще одну – знищити Медвина як зло.
– Як вирішує Григорій цю проблему?
(учні розповідають, як вирішує Григорій цю проблему)
Вчитель. Чи можемо розцінювати перемогу Многогрішного як помсту?
Учень. Ні, бо виконання обов’язку, яким керується у своєму житті герой роману. Він своїм вчинком підтверджує, що рано чи пізно всяке зло має бути покараним.
Вчитель. Другу сторінку трагічної долі українців (а це є другою сюжетною лінією) відкриває рід Сірків, до яких після втечі потрапляє Г. Многогрішний.
(З розповіді Сірків стає відомо, що вони приїхали у 1889 році з Полтавщини. Тут вони знайшли другу Україну, та сум за рідним краєм ніколи не покидав їх.) Але про це краще розповість нам сама Сірчиха.
Розповідає учениця, одягнена в український національний одяг.
Сірчиха. У сміливих щастя завжди є! От хоч би ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо і злидні, і смерть. Чужа чужина… А бач, оббулися! І дивись – зажили ж як потім! І пущі здолали, і край скорили. І звикли, полюбили.
Спочатку ми поселилися в селі, тепер це містечко Києвом зветься. Хати білили, як на Україні. З нас тут за це сміялися, що от, мовляв, скільки лісу, а “хохли” хали з глини ліплять та білять.
Колись до революції здорово жили тут наші люди.
Тут край працю любить та й винагороджує її щедро. А народ наш робочий. То й ми жили колись.
А сім’я у нашого діда була велика. Понад 50 чоловік.
Синів сім мав, женив, не відділяв. Дочок заміж віддавав – на сторону не відпускав, зятів у прийми брав. Сірків куток – то ціле село. Весело жилося. Трудилися щиро, то й мали. Це була наша друга Україна, але щасливіша. І назви тут люди подавали свої, сумуючи за рідним краєм.
Ну, а потім пішло все шкереберть. Нові часи, нові порядки. Вже немає Сіркові держави.
Вчитель. А хто ж цей легендарний Сірко, якого знали майже всі в окрузі?
Сірко. Походжу я зі старого козацького роду
Жили мої батьки на Полтавщині коло Переяслова. А діди – прадіди в Запорожжі козакували…
Та віри в щастя своє щербате і в силу свою двожильну не теряли. Так на цю дяку землю і потрапили. Багато люду тут померло, аж поки не позвикали. Маю сина і дочку, вчу їх однаково суворо. Бо за українським звичаєм жінка поряд чоловіка і господарювала. І вправно володіла зброєю. Моя хата завжди відкрита, як колись козацькі буруючи, для гарної людини. Коли напівживого Григорія принесли ми додому, моя хата стала хатою його.
Життя навчило мене бути мудрим і щиросердним. Втративши старшого сина, я безмежно зрадів Григорієві, назвав його сином, подарував коня, гвинтівку. Бо хто, як не батько, навчить сина виживати в будь-яких умовах, залишаючись при цьому людиною.
Вчитель. У таких батьків поганими діти не будуть.
Учениця розповідає про Наталку.
Вчитель. Чому так усе в цій родині Григорія радує, бентежить, дивує?
Учень. Бо на різній землі звичаї і традиції, мова, український дух викорінюється знищується. А тут, в цій далекій тайзі, все своє, рідне, українське. Збережене від посягань “совєтської власті”.
Вчитель. Пригадайте, які традиції, звичаї, обряди збереглися?
Вчитель. Чому у кінці твору автор зводить героїв у хаті Сірка?
Учень. Не випадково у кінці твору автор зводить усіх героїв у хаті Сірка. Бо це одне плем’я, яке вбачає свою силу в єдності роду. І щасливий кінець роману продиктований вимогами пригодницького роману, але ним письменник і підтверджує свою віру у світлу прийдешність України.
(зачитують кінцівку твору “… Шлях їм прослався уперед… “)
Вчитель. Яка основна думка твору?
Учень. Автор переконує і запевняє в тому, що за будь-яких обставин, людина може і повинна бути Людиною. І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження в безсмертя.
Вчитель. Дорогі учні, сьогодні ви на порозі самостійного життя, незабаром закінчите школу. Хтось піде працювати, хтось буде поступати в навчальні заклади, але кожний з вас вступатиме у той найвищий заклад, куди приймають без вступних іспитів, але всі складатиме випускні іспити перед Богом, своїм сумлінням на звання бути Людиною.
Тому завжди пам’ятайте слова І. Багряного (епіграф уроку). Я бажаю, щоб кожний вибрав не тільки першу рубріку.
Домашнє завдання: 1. Написати твір-мініатюру на тему “Моє враження від прочитаного роману “Тигролови”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аналіз роману Івана Багряного “Тигролови” Першим великим твором І. Багряного був роман “Звіролови” (1944; 1946 р. перевидано вже під назвою ” Тигролови”). Цей твір він написав за 14 днів, перебуваючи в Західній Україні. Спершу його було надруковано у львівському журналі “Вечірня година” в 1944 р. Місцеві вчителі рекомендували своїм вихованцям прочитати цей роман. Невдовзі його було перекладено німецькою мовою й […]...
- Мій улюблений герой з роману “Тигролови” І. Багряного Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко […]...
- Мій улюблений герой з роману І. Багряного “Тигролови” Ось і останні слова роману І. Багряного “Тигролови”: “… сміливі завжди мають щастя”. Як прикро, що роман уже дочитано, усі пригоди героїв позаду, Наталка і Григорій у безпеці. Вони сміливі, і, мабуть, тому матимуть щастя. Перед ними цікавий світ, життя, повне пригод, нові люди, що зустрічатимуться з ними. Як вони житимуть? Цікаво,.. Мене дуже схвилював […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (2 варіант) Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше – фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим “стажем” […]...
- “Той, що натхненно творив ходу” (ідейно-художній аналіз вірша “Перехожий” В. Симоненка) З давніх-давен вважалося неписаним законом: тільки поетам Бог дарував право бути речниками рідного народу. Таким голосом нації був і залишається в своїх віршах Василь Симоненко. В епоху хрущовської відлиги він повірив у торжество правди, свободи і демократії, вільно вдихнув так необхідного митцеві озону, та доля була немилосердною… “Минулої неділі ми були в Одесі… Фактично нам […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (1 варіант) У 1943 році з’явився твір українського письменника Івана багряного “Тигролови”, визначити жанрову приналежність якого – і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман – складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною […]...
- Жанр пригодницького роману в інтерпретації І. Багряного (за романом “Тигролови”) Пригодницький роман. Уже сама назва жанру викликає зацікавлення читача, особливо молодого. Пригоди – це завжди романтика, мрія. Недаремно сам автор, потрапивши в досить скрутне становище (арешт, слідство, висилка на Далекий Схід), писав: “Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво”. Взагалі […]...
- Рішуча дівчина із щирим серцем з роману І. Багряного “Тигролови” Якщо пошукати в українській літературі образи дівчат, схожих на Наталку з роману І. Багряного, то навряд чи можна знайти їх багато. Лише, мабуть, Мавка з “Лісової пісні” така ж дитина лісу, як і Наталка Сірко. Автор навіть порівнює свою героїню з Мавкою. Вони обоє живуть у лісі, не контактують з “цивілізованим” світом, обоє здатні принести […]...
- “Що сльози там, де навіть крові мало!” ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки “І все-таки до тебе думка лине” Перша поетична книжка Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893 року. Вона складалася із шести поетичних циклів. Найхарактернішим і найпотужнішим був цикл політичної лірики “Невольничі пісні” – Один з найвищих злетів революційного слова поетеси. Цикл об’єднує наскрізна думка: “Що сльози там, де навіть крові мало”, а також загальний героїчний пафос, вміщений […]...
- Ідейно-художній аналіз поезії “Сеньйорито акаціє, добрий вечір… “ – Яка алегорична, незвична картина постає перед читачем? Очевидно, ліричний герой зустрів своє давно забуте кохання. Кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша “осінь зійшла по плечі”, то тепер – “вогонь по плечі”. Коханню підкоряється будь-хто. – […]...
- Родина Сірків із роману І. Багряного “Тигролови” 1882 рік… З кількох губерній селяни зібралися в Одесі, звідси їх везтимуть пароплавом на нові землі”, у новий, ще нікому не відомий край. Важкий морський шлях чекає на сміливців: через Індійський океан аж до гирла Амура. Але нічого не поробиш, жити в Україні немає ніякої можливості: землі не вистачає, волі, яку так усі люблять і […]...
- Аналіз роману “Тигролови” ” Тигролови ” – роман багатоплановий, та передусім це твір-протест проти порушення людських прав. Найвиразнішими є теми трагедії України за тоталітарного режиму; відображення впливу сталінського терору на долю окремої людини; показ жорстокості й ницості прислужників режиму; змалювання побуту й традицій нащадків переселених у тайгу українців; романтичного кохання Григорія й Наталки. Хоча роман має конкретні часові […]...
- Історія створення роману “Тигролови” І. Багряного Роман ” Тигролови ” написаний І. Багряним протягом 19431944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської […]...
- Тигролови І. Багряного як пригодницький роман “Тигролови” І. Багряного як пригодницький роман Роман І. Багряного “Тигролови” написано 1944 року в Німеччині. Це був перший прозовий твір, написаний в еміграції, який розповів про страшні часи сталінщини, радянську систему влади. В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на засланні на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на “полюванні” майора НКВС Медвина […]...
- Ідейно-художній зміст оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Оповідання “Дорогою ціною” написане М. Коцюбинським на основі історичних фактів, хоча герої – цілком вигадані. Письменник глибоко осмислив і проаналізував події кінця XVIII – початку XIX століття, коли після Коліївщини почалося руйнування Запорозької Січі як оплота вольності на Україні й закріпачення українського селянства. Народ не корився, мстився панам та зрадникам. По всій Україні спалахували повстання, […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Двобій між життям і смертю (за романом І. Багряного “Тигролови”) І. Вплив життєвих поневірянь на творчість Івана Багряного. (І. Багряний народився в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) 1906 року. Чотирнадцятирічним підлітком став свідком жорстокої розправи чекістів з його рідними. У 20-ті роки минулого століття працював викладачем малювання, потім – у копальнях Донбасу. Почав писати перші твори і-вступив до організації селянських письменників “Плуг”. Диплом […]...
- Роман І. Багряного “Тигролови” роман І. Багряного “Тигролови” КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ Композиція роману зумовлена особливостями жанру: твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви: “Дракон”, “Світ на колесах”, “Навзаводи зі смертю”, “Заколоті капітуляція”, “Бог кохання”, “Весела робінзонада”, “Не ходи босий” та інші. Позасюжетні елементи – пейзажі, портрети, сценічні моменти – завжди… . […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Народу мій! Нездужий краю мій! Коли позбудешся тавра століть неволі? Я чую спів… Я чую спів рабів… Я чую, як під гамір тисяч молотків У риштуванні весь, спинаєшся до сонця! / І. Багряний / Тільки той, хто не байдужий; тільки той, хто ладен на весь світ […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (1 варіант) Як великого гуманіста, борця за справедливість знають відомого українського письменника Івана Багряного (справжнє прізвище Лозов’яга) у світі. Його твори завжди підносили такі людські чесноти, як доброта, вірність обов’язку, несхитність на вибраному шляху, патріотизм, чесність із людьми і самим собою тощо. За це й страждав він, ув’язнений, засуджений, висланий до страшного й холодного БАМлагу на Далекому […]...
- Тигролови Багряного Реферат на тему: Тигролови Роман “Тигролови” написаний І. Багряним протягом 1943-1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до […]...
- “Тигролови” Івана Багряного як український бестселер “Тигролови” Івана Багряного як український бестселер Поневажуваний, а то й одверто переслідуваний характер української культури, обтяжений існуванням мовного бар’єру принаймні на східноукраїнських землях, спричинився до дефіциту творів, які б викликали жваву реакцію не тільки в колі літераторів, стали модними в буквальному значенні цього слова. Одним із винятків із цього правила є “Тигролови” Івана Багряного. Роман […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (2 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі […]...
- Ідейний зміст роману “Тигролови” Головним героєм роману “Тигролови” є політичний в’язень, який втік із потяга, з етапу. В образі Григорія Многогрішного, нащадка давнього гетьманського козацького роду, І. Багряний показав національний характер (адже невипадково прізвище героя Многогрішний, таке саме, що й у відомого гетьмана Дем’яна Многогрішного, якого в 1668-1672 роках заслали до Іркутська). Герой міцний і духовно, і фізично, готовий […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Художня майстерність І. Багряного в романі “Тигролови” Про художню майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір художньо-виражальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому віддає перевагу митець, які його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді талановитого письменника, на наш погляд, ці художні засоби мають бути непомітними, але відтворювати […]...
- Звіролови чи людолови? (за романом І. Багряного “Тигролови”) У часи радянського режиму нелегка доля українських письменників змушувала їх шукати щастя в далеких краях. Одним із таких письменників був Іван Багряний, автор відомого роману “Тигролови”, який відкриває нам прекрасну природу далекого Уссурійського краю, його гір, лісів, бурхливих річок та глибоких озер. Водночас “Тигролови” – страшна правда про офіційну ідеологію радянських часів, репресивну тоталітарну систему. […]...
- Геноцид української нації в романі І. Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок […]...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон – ешелон смерті. Він […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому […]...
- Ідейно-художній зміст твору “Балада про соняшник” Поезія – це правда душі, можливо, тому вона всім зрозуміла й доступна. Відмінність її полягає в тому, що вона вбирає в себе інші мистецтва: прозу, музику, живопис. Бо всі вони осідають у свідомості людини, упливають на її філософію та сприйняття життя, на ідеологію й почуття, на навколишній світ. У віршах віддзеркалюються всі людські вади и […]...
- Кара за любов до України (автобіографічні мотиви в романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі події свого бурхливого, щедрого на […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї (за романом І. Багряного “Тигролови”) Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю! Т. Шевченко Під цими словами міг би підписатися не тільки Тарас Шевченко, а сотні, тисячі, мільйони. І це дійсно так, бо любов до рідної землі народжується з першим подихом, людини. І якою сильною буде ця любов, залежить від […]...
- Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка “Україна в огні” О. Гончара “Собор”, І. Багряного “Тигролови”) Здавна в народі цінувалися й прославлялися дівоча чесність, гідність, порядність. Але чи можна поставити знак рівняння між незайманістю та гідністю й честю? Українські митці подають цікаву трансформацію цього питання, в художньо переконливих образах показують усю складність і неоднозначність життєвих ситуацій. Олеся з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”, дівчина чиста і строга, з якою хлопці […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного “Тигролови”) Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного “Тигролови”. Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний? З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного […]...
- Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний? (За романом І. Багряного “Тигролови”) Наші предки, без сумніву, мали підстави давати один одному промовисті прізвища. Саме вони розкривали вдачу людини, її характер та вподобання. Козацтво у цьому плані було найкмітливішим. Згадаймо: Тягнибок, Утривус, Голота, Незовибатько та ін. Так чинить і більшість Письменників, називаючи своїх героїв такими різними та незвичайними прізвищами. Тож які гріхи у Григорія Многогрішного і за що […]...
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам […]...
Н а некрасов поэт народной доли кратко.