Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (4)

Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (ІІ варіант)

Серед видатних українських романістів одне з провідних місць належить Михайлу Стельмаху. Михайло Панасович – літописець життя народного. Велика любов до народу, до рідної землі, до людини пронизує роман “Правда і кривда”. На сторінках його роману звучить тема народу і величі його духу, тема безсмертної народної правди, що перемагає в найтяжчих боях і труднощах – і там, де точиться безкровна, але не менш напружена боротьба за торжество справедливості і людяності.

Дія роману “Правда і кривда” починається ще у воєнні роки, та він наскрізь сучасний своєю проблематикою, своїм трактуванням подій і характерів. Усім своїм змістом він спрямований на жагучі проблеми сьогодення.

В яскравій біографії героя твору – українського хлібороба, Марка безсмертного – людини нового світу, великого правдолюба, що мислить по-державному, людини, яка несе в душі великі радощі, болі і велику ніжність нашої доби – вбачається біографія всього українського народу. Нелегкий його шлях до вершин щастя.

З молодих років Марко Безсмертний жив не стільки для себе, скільки для людей. Бився проти денікінців, ганявся за куркульськими бандами, працював головою сільради та колгоспу і заради громадських справ змушений був залишити навчання. Через заклопотаність справами інших людей він втрачає навіть свою першу любов – Степаниду. Героєві судилися тяжкі випробування: німці розстріляли його дружину, а єдину доньку загнали до Німеччини. Як лев, б’ється Безсмертний на фронті проти фашистів, а повернувшись додому тяжко поранений, він не може примиритися з безчинством голови колгоспу Безбородька, який ще 1937 року вчинив на Безсмертного провокаційний донос і домігся його ув’язнення.

Марко сповнений ніжного почуття до трудової людини. Коли молода вчителька Степанида Іванівна сказала йому, що вона думає навчити дітей насамперед читати, писати та рахувати, він з пристрастю додає: “І це треба, дуже треба, а найбільше – навчіть їх любові. Вчіть їх людяності, добру”. Гуманізм Марка дійовий і активний: герой не тільки проголошує свої погляди, а й бореться за них. Так він з револьвером у руці примушує Безбородька мочити коноплі в крижаній воді для того, щоб врятувати здоров’я жінок-матерів і дати відчути держиморді на власній шкурі, чого варта його витівка. Він виганяє з поля Киселя, бо той заради процента вибіркового збирання вимагає скосити зелене жито, “кинути під косу хліборобську надію”.

Кожен позитивний герой у романі має, крім свого конкретного значення ще й підкреслено символічне. Марко Безсмертний не тільки своїм прізвищем, а й ділами близький народним масам. Дід Євмен – уособлення кодексу здорової народної моралі, яка самому Богові не простить його злочинів. Інвалід війни Гиримайвода – втілення народного уміль-ства, він ніколи не міг натішитися роботою і знав усі на світі ремесла, не кажучи вже про хліборобське. Немов священними монументами виростають перед його уявою односельчани: і Михайло Тимофійович Бакун, що став героєм на Букринському плацдармі і командує в Саксонії артилерійською бригадою; і Максим Данилович Геращенко – артилерійський зв’язківець, який розмотав стільки кабелю, що його б вистачило обмотати “вздовж і впоперек усю землю”; І син діда Євмена Іван, що закрив дота грудьми у Високих Татрах, через що пісня про нього живе в Словаків і досі.

Отже, у романі “Правда і кривда” відтворено найрізноманітніші картини життя багатьох персонажів, боротьбу в найскладніших обставинах і перипетіях. Проте в романі нема жодної нотки песимізму, зневіри, навпаки – твір пройнятий оптимізмом, звеличенням героїзму і незламності народу, його непоборності, віри в торжество перемоги над будь-якою кривдою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (4)