Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант)


Пізнай самого себе.

Сократ

Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя.

Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. “Пізнання себе”, на думку мандрівного філософа, – це пізнання своїх природних схильностей до певного виду діяльності, свого справжнього покликання. Будь-які здібності людей мають природну основу і вдосконалюються відповідним вихованням, “наукою і практикою”. Ідея “сродної праці” знайшла яскраве відображення у творах Григорія Сковороди. Так, в байці “Бджола та Шершень” поет зазначає, що “немає нічого радіснішого, аніж жити за призначенням”. Філософ висунув ідею перетворення праці із засобу до життя в найпершу життєву потребу і найвищу насолоду. Через його твори проходить думка, що насолода споживання не є суто людською, не є істинною втіхою. Тільки праця як реалізація творчих здібностей і обдарувань, тобто праця з покликанням, може принести вищу насолоду Сам процес виконання “сродної праці” робить людину щасливою. Цю ідею озвучує і Бджола, зазначаючи, що їй куди більше подобається збирати мед, ніж

його споживати. Ця ж думка є наскрізною і в філософському творі “Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира”: “Природному охотнику больше веселия приносит самая ловля и труд, нежели поставленный на стол жареный заяц”.

Отже, істинне задоволення приносить сам процес праці. У байці “Зозуля і Косик” стверджується: “Робота наша – джерело веселощів”. Суспільний поділ праці, надумку Григорія Сковороди, теж залежить від природних “сродностей” людей: “скільки посад, стільки й спорідненостей”. Не буде мати успіху та людина, що працює не за своїми нахилами, вона ніколи не досягне високих результатів у своїй діяльності, бо знаходитиметься в “протиприродному стані”. Отже, ніколи не слід соромитися своєї спорідненої праці, бо, як зазначено в байці “Годинникові колеса”, “з різними природними нахилами життєвий шлях різний. Одначе, всім їм один кінець – мир і щастя”.

Своєю філософією “сродної праці” Григорій Сковорода вказав людству на один із шляхів до щастя, гармонії, чистої совісті. Отож, шукаймо щастя через самопізнання!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Образ міста в романі підмогильного.
Ви зараз читаєте: Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант)