Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Іманентність
Іманентність
Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій діяльності”, на чому наполягав Г. Сковорода, вважаючи, що “неспорідненість” згубна для мистецтва. Лише віднайшовшись у собі, розкривши свою сутнісну основу, воно може бути рівновеликим будь-якому іншому явищу суспільної та духовної дійсності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Естетичні категорії Естетичні категорії – визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу за законами краси. Е. к. дістали різне, часом відмінне тлумачення залежно від певної філософської концепції. Так, одні представники (І. Кант, Б. Кроче та ін.) розглядали їх як властивість свідомості, прояв […]...
- Діатриба Діатриба (грецьк. diatribe – філософська бесіда, розмова) – жанр античної літератури, створений філософами-киніками (III ст. до не.), власне, невелика за обсягом проповідь на популярну морально-етичну тему, подеколи у формі дискусії з уявним опонентом. д. притаманна простота та жвавість викладу думок, яскрава образність, застосування риторичних прийомів. д. вживалася і в римській (Горацій, Ювенал та ін.), і […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2 варіант) Григорій Савич Сковорода, видатний український поет, просвітитель, філософ, був міцно зв’язаний з життям народу і мріяв про щасливу долю для нього. Людина народжена для щастя, вона повинна бути щасливою – розмірковує Сковорода в “Розмові п’яти подорожніх”. Ми не можемо знайти щастя, поки не знаємо, в чому воно полягає. Проблема щастя посідає центральне місце у творчості […]...
- Твір на тему: Славетний філософ України Григорій Савич Сковорода – видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. Сковорода був […]...
- Філософська та літературна спадщина Г. Сковороди Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні. В основу філософських поглядів Г. С Сковороди […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Григорія Сковороди Які художні твори присвячені Г. Сковороді? Життя і діяльність Г. Сковороди оцінені й відтворені в художній літературі. П. Куліш написав поему “Грицько Сковорода”, а Т. Шевченко присвятив йому повість “Близнецы”. З любов’ю, шанобливо сказав М. Рильський про мандрівного філософа у “Слові про рідну матір”, його образ змалювали П. Тичина у поемі “Сковорода”, А. Малишко, Іван […]...
- Гедонізм Гедонізм (грецьк. hidone – насолода)- філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, сенсом життя. Г. став наслідком довільного тлумачення вчення Епікура, який стверджував, що щастям для людини є її задоволення від відсутності страждань. У Римській імперії ця теза деяки ми послідовниками епікуреїзму тлумачилась як заклик до необмеженої чуттєвої насолоди. Гедоністична функція мистецтва (поряд з […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого […]...
- Григорій Сковорода – Пізнай в собі людину Сковорода Григорій Пізнай в собі людину Пер. Μ. Кашуба; Пер. поезії В. Войтович. – Львів: Світ, 1995. – 528 с. Україна знову стала на шлях духовного відродження. Багато людей повертаються до Бога, читають Біблію. Читають. Та чи розуміють? Гадаємо, що у цьому їм допоможе “любитель священної Біблії” Григорій Сковорода, який заговорив у цій книзі зрозумілою […]...
- Інтуїтивізм Інтуїтивізм (лат. intuitio – уява, споглядання) – в літературознавстві – напрям, що абсолютизує інтуїцію як момент безпосереднього осягнення світу в діяльності творчої фантазії, в акті його естетичного сприймання й оцінки. Основоположником І. був французький філософ А-Бергсон (1859-1941), який у працях “Матерія і пам’ять” (1896), “Сміх” (1900), “Творча еволюція” (1907) та ін. розробив концепцію мистецтва, художньої […]...
- Мозолевський Борис – 22 червня 1941 р Хмари у небі стояли химерами. Вирви сліпі реготали Гомерами. І над задухою степовою Смерть голосила глухою совою. Сходились білі ромашки на поминки. Реквієм грали контужені коники. Бусел, розкривши погаслі орбіти, Тяг за собою крило перебите....
- Твір на тему: Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
- Афоризми Григорія Сковороди Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. © Григорій Сковорода Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. © Григорій […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) I. Бальзак – один із найвидатніших романістів XIX ст. II. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- Популізм Популізм (фр. populisme від лат. populus – народ) – французька літературна школа 20-30-х XX ст., обстоювала потребу реалістичного зображення знедолених, але без політичної тенденційності (А. Терів, Л. Лемоньє, М. Мардель та ін.). Цей термін вживається і в значенні опрощення мистецтва до рівня нерозвинених естетичних смаків простолюду, що було властиво народникам, а також у розумінні егалітаризації […]...
- Комунікація в мистецтві Комунікація в мистецтві (лат. соmmunісо – спілкуюсь, поєднуюсь) – своєрідний вияв суспільної природи мистецтва, твори якого виникають як результат співтворчості автора та реципієнта і виявляють свою естетичну вартість тільки в актах естетичного сприймання. У цьому сенсі письменник як автор твору спілкується з читачами – своїми сучасниками і нащадками, які, сприймаючи, інтерпретуючи по-своєму його твори, переосмислюють […]...
- Двовірш, або дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- De libertate – Сковорода Григорій Що є свобода? добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Найбільша цінність […]...
- Григорій Сковорода – Зозуля та дрізд Григорій Сковорода ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує Дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця […]...
- Авторський коментар Авторський коментар – тлумачення автором певних слів, фрагментів чи сюжетних ліній свого твору у вигляді приміток та пояснень. Наприклад, Юрій Клен коментував деякі поезії своєї збірки “Каравели” (Прага, 1943), розкриваючи історію їх написання (“Кортес”, “Вікінги”, “Сковорода”), зіставляючи редакції (“Жанна д’Арк”) і т. п....
- Естетизм Естетизм – збірна назва літературно-мистецьких течій, які у своїх маніфестах і творах висувають на перше місце естетичні програми і естетичні особливості мистецтва (“парнасці”, “неокласики”, символісти тощо). Е. обстоює літературу в її іманентній сутності, художній автономності, не підлеглій позамистецьким сферам, але рівновеликій їм. Термін “Е.” вживається прихильниками соціологічних теорій мистецтва для упереджено вульгарної характеристики праць своїх […]...
- Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права У вірші “Всякому місту – звичай і права.” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “De Libertate” Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Різник Григорій – Чиє сонечко? Вилупилося Курча з яєчка, побачило у небі сонечко і питає в мами-Квочки: – Що це таке гарне та блискуче, мамо! – Сонечко,- каже Квочка. – А чиє воно! – цікавиться далі Курчатко. – Не знаю, мабуть, нічиє… Зраділо Курча, аж підскочило. – Буде моє, бо воно мені подобається! – вигукнуло Курчатко і побігло хвалитися. Зустріло […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- Аналіз вірша Григорія Сковороди – “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права… ” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – […]...
- Естопсихологія Естопсихологія – напрям у літературознавстві, який виник у рамках психологічної школи у 80-х XIX ст. у Франції і ставив перед літературознавством вимогу пояснювати особливості літературного твору за відомими принципами естетики, а заразом вивчати особу автора та аналізувати суспільні умови, в яких виник літературний твір. Е. пов’язують з виходом у Парижі книги французького літературознавця й естетика […]...
- Геній Геній (лат. genius – дух) – найвищий ступінь обдарованості, таланту; людина, що володіє таким талантом. Г. – постійна проблема філософсько-естетичних, психологічних роздумів. Платон, Г.-В.-Ф. Гегель, А. Шопенгауер, Б. Кроче, Ч. Ломброзо, С. Грузенберг, д. Овсянико-Куликовський, О. Іліаді залишили чимало спостережень над особливостями Г., думок про його сутність, роль у житті суспільства, розвитку мистецтва. Розрізняють природні […]...
- Діалоги з Г. Сковородою про сенс і цінності життя Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про […]...
- Художня деталь в літературі Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня […]...
- З Богом у серці і з чистою совістю (за творчістю Григорія Сковороди) Григорій Сковорода – видатний український філософ, просвітник, письменник. Природа щедро нагородила його: він гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов. А ще Сковороду називають мандрівним філософом. У кожному його вірші, у кожній навіть коротенькій байці прихована глибинна мудрість. Він завжди прагнув мати чисту […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2) Є діла, які не меркнуть, Є слава, яка не в’яне, Є люди, які втілюють у собі Цілий світ розуму і добра… (Народна мудрість) Саме такою людиною був, на мою думку, Григорій Савович Сковорода. То хто ж він? Філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог. Свій світогляд, стиль і спосіб мислення ця дивовижна людина […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...
- Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI ст. засвідчив обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му складах і цезуру після 5-го, звідси поширився й на українську поезію: Йди […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Дмитро Павличко – “На перших мітингах і вічах… “ На перших мітингах і вічах, Коли вставали ми з могил, Була ти в тлумах чоловічих Без ореола і без крил. Та я любив тебе зчорнілу, Затиснуту в мужів юрбі, І в мислях не святому ділу Я присягав, а лиш тобі. Як жінці, матері, дружині, Як грішниці і божеству Відповідав я в тій хвилині – Навіщо […]...
- Казка про яян – Андрієвська Емма (стислий переказ) Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста; кожен житель там будує свою вежу, яка весь час завалюється. Пастушок хотів розпитати, що це за місто, але на його питання ніхто не відповідав. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє […]...
Сочинение описание действий как я мою посуду.