Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”)

Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”)

Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни – відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Саме тому, що Рильський був талановитим поетом, в його першій напівдитячій книжці “На білих островах” вже зримо проступають риси не тільки майбутнього чудового співця природи (“Осінь на землю тихенько спускається… “), кохання (“Я все ж тебе люблю… “), а й майбутнього майстра інтимної лірики, майбутнього поета-трибуна.

Між першою книжкою і другою – “Під осінніми зорями” – відстань у вісім літ. Рильський за цей час значно зріс. Різноманітними стали теми та мотиви, багатшим арсенал поетичних засобів. В його нарисах та мініатюрах переважають описи природи, романтичні видива далеких країн, чуються відгомони мистецтва античності. Образ ліричного героя дає уявлення про людину, відгороджену від бурхливих подій епохи, схильну до роздумів, самотності:

Вже червоніють помідори

І ходить осінь по траві…

Прекрасні рядки! Але в тім-то й справа, що невідомо – в якій країні це діється. Перед поетом ще лежав не пройдений шлях до людини, до серця рідної країни, яка стояла на порозі великих соціальних перетворень.

Насолоду від природи і кохання, складні почуття радощів поет висловив у віршах “Ластівки літають, бо літається… “, “Опівдні”, “Перед весною”, “Коли дзвенять черешні… “

Таким почуттям пройнятий і вірш поета “Яблука доспіли”. В ньому йдеться про красу, душевну повноту, гармонію людських почуттів, про мужність юних сердець. Ліричний герой прощається і, може, назавжди, зі своєю коханою:

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Це золотий спомин душі. Він дорогий ліричному героєві, як дорогі й рідні такі ж спогади тисячам юнаків, що розлучились зі своїми коханими і йшли на боротьбу за всенародну справу.

Чому ж нас так хвилює цей вірш. За словами українського поета Володимира Сосюри, цей вірш Рильського людський, а поети боролись за все людське, проти всього звірячого.

Світлими почуттями живе ліричний герой мініатюри Максима Рильського “Поле чорніє. Проходять хмари… ” Серце його відсвічує радістю від того, що прийшла весна. Відчувається, що він закоханий у рідну землю, що він любить життя. Не можна байдуже споглядати весняну красу рідного краю. Тому й вириваються з грудей слова:

Земле! як тепло нам із тобою!

Ліричний герой вірша захоплюється красою життя. І це красиве життя він знаходить всюди: в пейзажах Батьківщини, у зустрічах з нареченою тощо.

Зразками інтимної лірики М. Рильського нового часу є вірші “Грибок”, “Невчасна лірика”, цикли “Море і солов’ї”, “Весняна книжка” і, зрештою, вершина ліричної сповіді поета – “Лист до улюбленої адресатки”.

Кращими здобутками Рильського є нові вірші інтимного плану: “Яблунька-мати”, “По дощі”.

Основна ідея цих поезій – любов і увага до людини.

Отже, читаючи інтимну поезію М. Рильського, ми сприймаємо її всім серцем. Ліричний герой захоплюється красою життя, великою любов’ю і вірністю. Його лірична поезія допомагає людині знайти себе в складному сьогоденні, виконати своє призначення за будь-яких ситуацій, не втрачати людської гідності.

Ви зараз читаєте: Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”)