Іра Сас – Що ти, люба? Не плач!
Що ти, люба? Не плач!
Вгомонись!
Тонуть в сльозах заплакані очі.
Що ти знаєш, мала?
Не журись!
Кожен день, як недоспані ночі.
Не без смутку, дурна..
Перестань!
В небі грім палить вранішнє сонце.
Потерпи! Помолись! Зачекай!
Скоро всміхненим зайде в віконце.
Що ти, люба?
Вже чую – кипить.
І душа заховалась у клоччі..
Не всихай! Ні на день, ні на мить!
Як дотепне це серце дівоче..
Що ж ти знаєш, мала?
Укріпись!
І доспи в сум’ятті свої ночі!
Так буває – ти любиш, болить.
А тебе..
А тебе просто хочуть.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Україно моя, моя люба Вкраїно – Тичина Павло Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про те розкажу, як тебе я люблю, А чи піснею горе твоє я присплю, Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, – Чим тебе заспокою я – бідна людина,- Скажи, моя люба Вкраїно, Вкраїно моя!...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Леся Українка – “Моя люба зоря ронить в серце мені… “ Моя люба зоря ронить в серце мені, Наче сльози, проміння тремтяче, Рвуть серденько моє ті проміння страшні. Ох, чого моя зіронька плаче!...
- Олександр Ткачинський – Плач, Єреміє, плач Плач, Єреміє, плач, бо ж темні часи настали, Свобода коштує дорого, у мене стільки нема. Лицарі очі ховають під чорними балаклавами, Знімають із мертвих одяг. Це означає – зима. Холодно, холодно тут. Кожен це відчуває: Ріжуть повітря сирени і замовкають пси. Голуби просять притулку, якого ніде немає, Плач, Єреміє, плач, нам треба такі голоси. Не […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Микола Вінграновський – Ти плачеш. Плач Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади. Нема закону, перешкод нема. Ти плачеш. Плач. Втішати я не ладен. Душа моя холодна і німа. Дорогоцінні дні я біля тебе знищив, За спалені роки нічого не просив я. Навколо тебе в їхнім попелищі Росте покора і росте безсилля. Я думаю: у цім твоєму світі Небудь-коли в ім’я смачного […]...
- Не плач… . Поглянь навколо Не плач… . Поглянь навколо. Усміхнись. дививсь, як світить сонечко! Тільки не плач!!! Прошу тебе, не плач. Зітри сльозинку зі своїх очей. Подумай… Про “щось” хороше… .. Це має бути щось таке, що зігріє тобі душу, просто наповнить тебе з середини теплом. Щось таке, що заставить тебе забути про все на світі. Щось, що викличе […]...
- Плач діоніса Я бачу тебе на березі, Але я не вийду тобі Назустріч. Ти вже охоплений проминанням, Яке тебе відносить Разом з гіллям, Що несе водою. Як важко стояти на березі Вічним....
- Олекси Стефановича – Плач Ярославни Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, де б? Мрія далека про соняшний виплив – Пасмуга світла бліда. Хто це отрути смертельної випив, Хто це так рано рида? Чуєш? Зозулею хоче злетіти, Хоче у далеч кудись… Чув те квиління жіноче, що вітер, […]...
- Павло Тичина – Плач Ярославни ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ І Ліді Папарук Сніг. Сніжок. На княжий теремок. День і ніч круг нього ходить, плаче голосок: – Ой князю, князьочку, чи ти за Дунаєм? чи ти на Дону? Дай про себе вісточку, бо умру. Прислухається княгиня – тільки сніг, тільки сніг та сніжок, та за полем та за лісом голос-голосок; Батька війна! Матері […]...
- Твір-роздум про кохання (за віршем П. Г. Тичини “О люба Інно… “) Як людина, повна енергії, сили і завзяття, П. Тичина (романтик за своїми переконаннями), жив під безліччю вражень, переживань, уявлень. Часто натхнення приносило як радісні, так і сумні рядки, часто не зрозумілі пересічному читачеві. Поезія “О люба Інно… ” – результат внутрішнього розладу, порожнечі після розриву з коханою. З біографії письменника ми знаємо, що в ранній […]...
- Павло Мовчан – “Ця тиша – наче плач дитячий серед ночі… “ Ця тиша, – наче плач дитячий серед ночі: Спалахує, горить, підчорнена вогнем, І лускається скло – хтось голосно регоче, Упавши, замовка – створіння кам’яне… І болісно мовчить принишкло, наче пташка, Цей згусток блазнувань чи отверділий сміх… Тобі пониклий дух звести, мов камінь, важко, А вигукнуть “Спасіть!” в пробоїну – не міг… Мовчить людський словник… мовчать […]...
- Павло Мовчан – Відлуння (“Відлуння нам плач обертають у сміх… “) Відлуння нам плач обертають у сміх, Окресливши звуком глибокість доріг. У товщах води, де вода проростає, Перлини скруглілі відлуння ховають. Завжди у прислузі, завжди в супроводі Ховають утіху і розпач іноді. А хто ж безіменний за вами стоїть, Що клич подає із минулих століть, Проймає нас дрож уві сні серед ночі – Всміхається ніч у […]...
- Віктор Забіла – Пісня (Не плач, дівчино… ) Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди літає, В зеленім садочку Сидить та співає, Собі щебече, Якую знає, Якую серденько Співати бажає. А вже в неволі Не заспіваєш Такую пісеньку, Як сам бажаєш. І ти ж на волі, Дак веселиться Треба, дівчино, […]...
- Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...
- Андрій Малярик – На кухні запах смажених котлет На кухні запах смажених котлет, І суп в каструлі смачно так кипить, А я собі навіяв про секрет, І так невчасно, прямо у цю мить. Дружина, як завжди, кудись спішить, І голосом команди віддає. І я згадав, згадав все до дрібниць, Твої уста, волосся і кольє. Помітив, що усе моє життя, Всі тридцять років, як […]...
- Твір на тему: Мама, люба мама Мы будем вечно прославлять Ту женщину, чье имя – Мать. Муса Джаліль Відчуття батьківського даху, його тепла – це природна потреба людини. Той, хто забуває батьківський поріг, залишається людиною без минулого, без родоводу, таких називають “манкуртами”. Відчуття рідної домівки з’являється в дитинстві і міцнішає рік від року. Звичайно, в першу чергу воно пов’язане з мамою. […]...
- Надя Ковалюк – Ну от і все, хороший мій… Іди! Ну от і все, хороший мій… Іди! В моїм житті ти був всього лиш гостем, Усі ми по природі, як вовки – Тікаємо, якщо затІсний простір. Ти знаєш – я не втримую людей, Бо що минуло – те вже не воскресне, Хто має йти – той все одно піде, Закутавшись у куряву словесну. Ти знаєш, […]...
- Леся Українка – Плач Єремії “Як злото стемніло, – Змінилося срібло пречисте!” Ще листя сухе так недавно ясніло… “Як злото стемніло!..” Мов око сліпе, мрів озеро млисте… “Змінилося срібло пречисте… “ Щось давнє так смутно в душі забриніло… “Як злото стемніло!..” На серце лягло щось страшне, урочисте… “Змінилося срібло пречисте… “ 1902, Зелений Гай...
- Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, Так безмежно, жагуче жаль, Хоч і небо ясне-головокружне, І хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме в цю мить Вітер вістку нам приніс, Що востаннє вже так серце тремтить, І більше не треба сліз. Ти не знаєш, що розстання це час, Що холоне в жилах кров, […]...
- Тарас Шевченко – Плач Ярославни В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. “Полечу,- каже,- зигзицею, Тією чайкою-вдовицею, Та понад доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі. І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани… “ І квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: “Вітрило-вітре мій єдиний, […]...
- Таня-Марія Литвинюк – Що ти знаєш про неї? Що ти знаєш про неї? Ім’я і невпевнені рухи? Їй щоночі сняться моря – і болять у тобі океани. Чорно-біла любов її – клавіші фортепіано. А сама вона схожа на зиму, душа її – грудень. Що ти знаєш про неї? Погляд лякливого звіра? Вся свобода її – сховатися в слові “назовсім”. А у неї до […]...
- Леся Українка – “Скрізь плач, і стогін, і ридання… “ Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть. Заржавіють від сліз кайдани, Самі ж ніколи не спадуть! Нащо даремнії […]...
- Юля Потикевич – Та що ти тямиш, наївне дівча Та що ти тямиш, наївне дівча, у світі, де править ненависть й жорстока байдужість І хто завіряв тебе в тому, що все це НЕ переможе милосердя, любов і жертовність? Та коли, для чого, чому і що ти собі вигадала, вимріяла, вбила в дурну голову, Куди заховалась, де шукати тебе, в яких закутках твоєї фригідної свідомості? […]...
- Василь Стус – даруйте радощі мої Даруйте радощі мої І клопоти мої – Нещастя й радощі мої – Весняні ручаї. Просвітле небо аж кипить, Просвітле – аж кипить. Блажен, хто не навчився жить, Блажен, хто зна – любить. О, кара земле, окрай гри, Бери мене, бери, Спасибі, що вгорі кипить Сонце – угорі! Спасибі, що росте трава І що душа жива, […]...
- Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі Або в задуманих садах, Коли од щастя мимоволі Сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, Немов дитинства дальні дні, І кожна квітка і стеблина До тебе тягнуться в півсні. А ти ідеш. На небокраї Яка краса огнів сія! Й разом з природою співає Душа закохана твоя. І тільки […]...
- Іван драч – Без тебе світ – це тьмавий морок Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце – повне ночі, Без тебе ночі – без кінця, Для тебе ж ночі я доточую, Для тебе місяця – вінця. Без тебе небо – повне криги, Стоять в душі самі льоди, […]...
- Леся Українка – Веснянка (Сестрі Олесі) Як яснеє сонце Закине свій промінь ясний До тебе в віконце, – Озвись на привіт весняний. Олесю, серденько, Співай веселенько! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як бідну первістку, Дочасну, морози поб’ють. І кущик любистку Холоднії роси поллють, – Не плач, моя роже, Весна переможе! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як дрібнії […]...
- Вірш – Ліза (Censored Version) Люба Ліза, залишися, Залишись на пару днів. Будем ми, як і раніше, Спілкуватися без слів. Теплий луг, пташині співи, Підійшла до мене кволо. Ти лягаєш біля мене, Тільки ми, і ніч навколо. Люба Ліза ти відкрийся, Ти відкрийся лиш мені. Не хвилюйся, і не бійся, Йти до спільної мети… Люба Ліза, теплі руки, Не давай […]...
- Мар’ян Радковський – Хто я? для чого? Хто я? для чого? Зброя? Чи воля? Збоку? Чи де ти? В нас своє небо! Керч або Мемфіс, Чоп чи Одеса, Разом це Мекка, Без тебе це – шлак. Без тебе вже тиждень, Позаду Великдень І криє без тебе, Але це не кайф. Так хочеться дози, Так хочеться волі, Яку не дістати, Коли ми не […]...
- Ірина Ярко – Розлучене кохання – Привіт коханий! – О, привіт кохана! Я так давно-давно тебе чекав! – Я, знаю любий, дуже добре знаю… – Ти вибач, що я болю завдавав! – Це ти, мене пробач, моє кохання. – Не варто люба, винний лише я. – Я чую в твоїм голосі зітхання. – Звичайна втома, ластівко моя! – Як ти […]...
- “Мой плач – мой смех” (по творчеству Петрарки) И мира нет – и нет нигде врагов; Страшусь – надеюсь, стыну – и пылаю; В пыли влачусь – ив небесах витаю; Всем в мире чужд – и мир обнять готов. У ней в плену неволи я не знаю… … Я жажду гибели – спасти молю; Себе постыл – и всех других люблю; Страданьем жив; […]...
- Катя Гуйван – душа заплуталась в душі Душа заплуталась в душі Через тенета кілометрів, Кордонів, слів і кабелів, Крізь купу снів і почуттів І відірвалась від землі. Душа втопилася в Твоїй І розчинилася зимою, Пробігши кров*ю до основи Матеріальності подій. Дозволила напитись мрій І задихнутися від втоми, І обійняти Всесвіт Твій. Душа торкнулася Тебе Коли Ти спробував заснути, Не згадуючи все забути […]...
- Павло Мовчан – Колесо На тлі зеленого малинові колеса Мелькочуть, наче відблиски млинка, Повільна хмара прогинає плесо, Зникальна хмара біла і важка. Люби цю мить вповільненого часу, Від колеса стрімкого відречись, Що було луком зігнуте у страсі, В безглуздість власну замкнуте колись. Воно безмежність прагне подолати, А ти відтинок знаєш, знаєш свій: Короткий шлях до цвинтаря від хати, Аби […]...
- Леся Українка – “Осінній плач, осінній спів… “ Осінній плач, осінній спів Посеред літа золотого Непереможно забринів Із серця мого. Ох, то ж за те, що восени, Сумного, млистого поранку, Я раз невчасно завела Собі веснянку. 30.06.1902...
- Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана кімната, […]...
- І плинуть дні І плинуть дні, і плинуть ночі, І плинуть радість, щастя, сум. О, серце юне, що ти хочеш? Чому тривожиш ти мій ум? Невже й саме ти ще не знаєш Чого так сильно хочеш ти, Чого ти від життя чекаєш, До яких цілей тобі йти? Вирішуй, серце, свою долю, Вирішуй, серце, що ти хочеш. Та знай, […]...
- Співзвучність ідеї вірша Лесі Українки “Скрізь плач, і стогін, і ридання” з нашою сучасністю Співзвучність ідеї вірша Лесі Українки “Скрізь плач, і стогін, і ридання” з нашою сучасністю Леся Українка у своїх творах змальовувала народ не сліпою юрбою, а низкою яскравих особистостей, наділених рішучою вдачею, сильною волею, несхитним потягом до визволення. Сила, волелюбність і нескореність, мужність і патріотизм – характерні риси українців, які виділяла й оспівувала у своїх творах […]...
- Олена довганюк – Ти знаєш, іноді важко буває Ти знаєш, іноді важко буває Сидіти самій у морозній пітьмі, Думками ділитись щовечора з чаєм, На аркуші викласти рими сумні. Як бачити важко життя епізоди Твої і мої. Благаю, пробач! Я згадую іноді свої “пригоди”, Я згадую днів своїх жалісний плач. Як важко було з самотою заснути. Ми в ліжку удвох: я і вона. Вона […]...
- Олесь Гончар – Бура трава без води Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить Сила стріли молода. Повітря навкруг аж кипить, Мов сонячна світла вода. Співуча стріло! Як і ти, Прожити б хотів життя. Вперед блискавицею йти, Не знати назад вороття....
Вінграновський і є народ.