Ирій – казкова країна мрій (за повістю В. Дрозда”Ирій”)
Більшість творів письменника Володимира Дрозда – автобіографічні. “Син колгоспника з глухого поліського села” двадцятирічним юнаком увійшов у літературу. Він ніколи не приховував впливу на нього Гоголя і “Лісової пісні” Лесі Українки. І справді, у творах В. Дрозда багато фольклорного, міфологічного. У романах і повістях він сміливо використовує казки, легенди, бувальщини, елементи слов’янської міфології, яка донині тримається “поліських лісів та боліт із усім їхнім чортовинням”.
Повість “Ирій” містить елементи
У героя
Ось він нарешті – Ирій. Це казкова країна, де не буває зими, де карасі виходять на берег і мирно бесідують зі щуками, а вовчиці вигодовують ягнят, куди злітається птаство й перезимовує так, як у Пакулі перебувають літо міські дачники. Ирій для Михайла – це країна його майбутнього. Але вийти поза межі малого всесвіту юнакові не вдається. Куплені на материнські гроші шкарбани “на виріст” довелося напхати соломою. Можна лише уявити, як “комфортно” почувався у такому взутті Михайло під час вечірньої прогулянки бульваром разом з тіткою До рою, вдягнутою у нову крепдешинову сукню, та дядьком Денисом, що крокував у довгополому срібному макінтоші.
Артистична натура героя повісті не вступає у суперечність з його іронією і самокритикою. Взяти хоча б його підготовку до шкільної художньої олімпіади. Він репетирував на подвір’ї уривок Гетівського “Фауста”. Його слухачами були величезний кабан та пес, перед якими він вчився уклонятися, полишаючи уявну сцену. Михайло визнає, що немилосердно калічив сільською вимовою слова “Фауста”. Його виступ на олімпіаді журі не оцінило. Тоді Михайло звернувся до актора Перебенді, який сказав, що юнак може грати на сцені, але треба виростити в собі душу, бо людина без душі – лише декорація, футляр, у якім скрипка і не ночувала. А ростити душу так само важко, як ростити хліб. І запросив приходити до нього по суботах.
Повість В. Дрозда насичена реальними і фантастичними подіями. Однак у їх химерному сплетінні автор не втрачає цілісності основної думки і тонкої іронії. Те, чого боявся Михайло, прибувши до Ирію, сталося. Він закохався у Клаву – “дівчину з календаря”. Та вразливе серце не витримало критики директора на шкільній лінійці за нестрижену голову та брудні нігті. І це чула вона! Юнакові захотілося кинутися у прірву, та він поглянув на річку, на Ирій, згадав Пакуль і вирішив, що ніколи цього не зробить. Йому дедалі частіше хотілооя повернутися в Пакуль – до місця, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Неповторний світ юності (за повістю В. Дрозда “Ирій”) Можна відцуратися села, Відцуратися селянського хліба. Тільки самого себе не можна відцуратись. В. Дрозд В. Дрозд – багатогранний прозаїк сьогодення. Він, на думку літературних критиків, “постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем”. Його завжди хвилює думка читачів про написані ним твори. А написав він багато: це і збірки оповідань, повісті, романи. У […]...
- Поетика повісті В. Дрозда “Ирій” Поява повісті В. Дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. Одні схвально відгукнулись про повість, інші радили В. Дрозду: “Заховайте й нікому не показуйте, то. буде вам гірше”. Чим пояснити таке ставлення до однієї з яскравіших химерних повістей нашої літератури? Можливо, тим, що тут немає чіткої межі між реальним і казково-нереальним світами, в яких паралельно […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (3 варіант) О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності із чоловіком їх було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в України вони тільки могли вивчати мови, грати […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (4 варіант) О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (1 варіант) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, […]...
- Володимир Дрозд – Ирій (СКОРОЧЕНО) Володимир Дрозд Ирій (СКОРОЧЕНО) Дядько Денис, приїжджаючи до нас у село Пакуль, після щедрого частування обіцяв, що я вчитимуся в старших класах у місті. Матері не вірилося, що її рідна сестра Дора, з якою вони постійно були І стані “холодної війни”, візьме до себе жити її хлопця. Нарешті довгоочікуване стається. Приїжджає дядько на велосипеді, забирає […]...
- Ирій (скорочено) – дрозд Володимир Дядько денис, приїжджаючи до нас у село Пакуль, після щедрого частування обіцяв, що я вчитимуся в старших класах у місті. Матері не вірилося, що її рідна сестра дора, з якою вони постійно були І стані “холодної війни”, візьме до себе жити її хлопця. Нарешті довгоочікуване стається. Приїжджає дядько на велосипеді, забирає мене, корову Маньку, груші […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (2 варіант) Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає […]...
- Дрозд Володимир – Біографія Володимир дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині в хліборобській сім’ї. Коли хлопчикові було два роки батька забрали у сталінську армію. Мати тяжко бідувала з трьома дітьми. Володимир дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань (“Люблю сині зорі”, 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Володимир Дрозд – Біографія Володимир Григорович Дрозд (25 серпня 1939, с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область – † 23 жовтня 2003) – український письменник. Перший головний редактор журналу Київ (1983-1985). Шевченківський лауреат 1992 року. Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині в хліборобській сім’ї. Коли хлопчикові було два роки батька забрали у сталінську армію. […]...
- Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”) Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку. Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить […]...
- Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Ольга Кобилянська – один з найтонших психологів нашої літератури. Талановита письменниця-демократка була сучасницею і другом І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона була справжнім новатором художнього відображення дійсності. Повість “Земля” була створена письменницею за 2,5 роки і надрукована вперше у 1922 році. Але творчий задум визрівав […]...
- “Витязь Янош” – фольклорно-казкова поема про героя з народу Перші хвилини 1823 року. Невеличке містечко Кішкереш, що в Угорщині. У родині збіднілого угорського дворянина народжується дитина – хлопчик, якому судилося стати окрасою не тільки угорської, а й світової літератури. Це Шандор Петефі. На стіні будинку, у якому поет провів останню ніч свого життя, вирізьблено слова: “Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (ІІ варіант) Надзвичайно вразив мене образ юної Орисі з повісті Богдана Лепкого “Орли”. Орися постає мужньою, поважаючою себе дівчиною. Коли москалі викрадають її вночі, не страх опановує її серце, а лють та відчай від того, що вона не може певним чином відстояти свою гідність. Для дівчини гідність важливіша за життя. Також Орися змальовується як любляча донька, яка […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитиною. Хлопчик бачить світ […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Уроки нашої історії (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) I. Історична повість “Захар Беркут” (тема – боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея – саме народ є рушійною силою історії). II. Протистояння героїв повісті – представників двох таборів (мирні жителі карпатського села Тухля і Захар Беркут – монгольські загарбники і зрадник боярин Тугар Вовк): 1. Головний герой повісті Захар Беркут (найстарший, […]...
- Магічна сила Різдва (за повістю Ч. Діиккенса “Різдвяна пісня у прозі”) І. Різдво – це свято, на яке чекають усі. 1. Магія Різдва. (Напередодні Різдва скрізь відчувається якась таємничо-святкова атмосфера. Усі ніби завмирають, чекаючи на диво.) 2. Хто найбільше любить Різдво? (Без сумніву, найбільше любить це свято малеча, бо Різдво – це святкові подарунки та здійснення найзаповітніших мрій, це сміх і веселощі. А ще Різдво – […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Юрій Лукін Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, […]...
- Володимир Дрозд – Ирій (Повний виклад твору) Володимир Дрозд Ирій ЗЕЛЕНА КОРОВА МАНЬКА Я вчув його, щойно ступив із сінешних сутінків на залитий окропом ранкового сонця рундук: тонкий, протяглий, наче далекий згук сурми, посвист рака в зарослім осокою Жерелі, зеленкуватого, з темними пупирцями на спині та клешнях, старого бувальця, який видряпувався навіть з відра, що в нім безнадійно копошилися його нещасливі побратими, […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
- І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2) І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) А що кров не може змить, Спалимо вогнем те. Лиш боротись – значить жить. Vіvere memento! Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер Крах мрій Олени Ляуфлер Повість Ольги Кобилянської “Людина” – це твір, який вчить цінувати людину в собі та в інших. Головна героїня твору Олена Ляуфлер зростала в середовищі, яке суворо дотримується правил щодо життя цісарського чиновництва та виховання молоді і сім’ї. Оточення подружжя Ляуфлерів, їхні друзі – це лікар, майор, податковий урядовець, товаришки пані радникової. […]...
- Політ мрій (про поезію Ірини Жиленко) Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато поезій для дітей. Це книжки […]...
- Геройство та лицарська відвага Павлуся (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) Андрій Чайковський у повісті “За сестрою” змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон. Сумна доля спіткала й село Спасівку. В одну мить залишився Павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: “Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого”. Образ Климка за повістю Гр. Тютюнника “Климко” Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і, неодмінно, своєму ідеалу людини, яка завжди була доброю, самовідданою і милосердною за будь-яких обставин. Таким, на мою думку, був головний герой повісті Гр. Тютюнника “Климко”. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, він не може […]...
- “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій… ” (за творчістю В. Винниченка) Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і […]...
- З дитячих мрій виростають поети (за поезією Лесі Українки) Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш “Мрії”). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських […]...
- “Гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу”. Михайло Коцюбинський та його робота над повістю “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – видатний письменник, гуманіст, дослідник і неперевершений майстер слова. Він був справді природженим художником, “який має трохи інші очі, … і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку… і перетворює в золото чорні закутки мороку”. Усі ці дива відбуваються в повісті “Тіні забутих предків” – правдивій казці Гуцульщини. М. […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (Драма І. Кочерги “Свіччине весілля”) Земле моя! Довгий і тяжкий шлях судився тобі, щоб зберегти вогник волі, правди, незалежності. Український трудящий народ ніколи не терпів знущань над собою, сміливо піднімався на справедливу боротьбу з гнобителями в ім’я утвердження волі і правдивості. Темний і пригнічений давній Київ. Кінець XV – початок XVI СТОЛІТТІ. Людям заборонено користуватися СВІТЛОМ, однак кияни не примирилися […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
Я не надіюсь нічого.