Ірина Саковець – А літо вже на відстані руки

А літо вже на відстані руки:
Повітря пахне морем синьо-синьо,
Дощем еклерні хмари – на квітки,
Звільнивши місце сонцю-апельсину.

На річкове прозоро-срібне скло
Світанок в дзьобі опустив лелека.
Весняне кашемірове тепло
Скидає ліс – бере атласну спеку.

Кульбаби відв’язали якорі –
Їх білі душі в небо понеслися.
Експресія ранкових кольорів
Картини загадкового Полісся…

Зачервоніли маками поля,
І стільки світла – можна потонути!
А на струнких березових шпилях
Дрімає червень, розігнавши сутінь.

Ще стільки не згайновано хвилин!
Ми ще не знали радості зеніту…
Веде собі спокійно часу плин
В Елізіум насиченого літа.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ірина Саковець – А літо вже на відстані руки