Ірина Саковець – Пасеться кінь

Пасеться кінь. По вранішній траві
Немає рос – ось паморозі перли.
Мовчать ліси, їх голоси завмерли.
Німує птах, і тихо ходить звір.

Ні вир, ні хвиля – дзеркало ріка.
Повірив сон у вічність – не минає.
Змарнілий світ і кволий, мов у наймах,
Летить останнім листом, як Ікар…

І тиша, тиша, тиша, хоч кричи!
Рука, здається, й не моя в тумані.
Навислі хмари – ні пірнути, а`ні
Перепливти небесне море. Чи

Небесний степ? А сонця кочівник
Згубився в нім і крутиться по колу.
Осінній день, як мишка, сірий, голий,
Всього на трішки показавсь – і зник.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ірина Саковець – Пасеться кінь